Групова робота при проведенні нетрадиційного уроку з хімії

Групова навчальна діяльність учнів на практичних заняттях може бути й однорідною, й диференційованою.

Використання групової навчальної діяльності гомогенних груп на практичних заняттях спрямоване на забезпечення активної участі у проведенні дослідів усіх учнів класу, дотримання певної відповідності між складністю експериментальних завдань та рівнем навчальних можливостей учнів. У цьому випадку навчальна діяльність гомогенних груп виступає фактором індивідуалізації навчання.

Включення до уроку дидактичних ігор робить процес навчання цікавим створює у дітей бадьорий робочий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. У шкільні роки основним видом діяльності дитини стає навчання. Проте гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя.

Наведемо фрагмент уроку з використанням елементів групової роботи у формі дидактичної гри на тема "Загальні відомості про метали"

Мета уроку: виявити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу; формувати інтерес до здобуття знань у галузі хімії; виховувати дружні стосунки між учнями, культуру спілкування.

Методи роботи: дидактична гра.

Опорні знання, які підлягають контролю:

— будова атомів металів;

— розміщення металів у періодичній системі хімічних елементів;

— властивості елементів металів;

— будова кристалічної ґратки простих речовин металів;

— властивості простих речовин металів: фізичні та хімічні;

— поширення в природі;

— застосування;

— методи добування.

Хід уроку

І. Організаційний момент (3 хв.).

Клас поділяється на три групи: дві команди гравців і одна команда вболівальників з правом брати участь у конкурсах. Обирається журі з трьох учнів (по одному на команду для фіксування балів кожного учня). Команди формуються із 5—6 учнів, які самі обирають капітана.

Учитель веде гру. На дошці записаний девіз: "Життя людське схоже на залізо: якщо його використовувати — воно зношується, а якщо ні — то воно іржавіє" (римський письменник Катон Старший).

ІІ. Основна частина.

Проведення конкурсів.

1. Конкурс — "Девіз".

2. Конкурс капітанів.

3. Конкурс "Хто більше?".

4. Конкурс "Етимологічний".

5. Конкурс "Хімічні рівняння".

6. Конкурс "Пантоміма".

7. Бліц-турнір.

8. Конкурс "Термінологічний".

9. Конкурс "Дивовижне у світі металів".

ІІІ. Підведення підсумків уроку.

Використання групової роботи в ході проведення лабораторних робіт на уроці хімії

Лабораторна робота є одним із видів обов'язкових самостійних робіт учнів. Вона передбачена навчальним планом із низки навчальних предметів і проводиться під керівництвом учителя із застосуванням спеціальних приладів, матеріалів, інструментів та інших засобів навчання.

Лабораторна робота безпосередньо пов'язана з правилами проведення шкільних занять. Вона сприяє реалізації міжпредметних зв'язків, зв'язку теорії з практикою, розвитку інтелектуально-пізнавальної активності учнів. Крім того, проведення лабораторної роботи забезпечує реалізацію єдності пізнавальної та практичної діяльності учнів у процесі вивчення основ наук; залучення низки аналізаторів, які сприяють прискоренню процесу формування наукових знань учнів, умінь використання методів науково-дослідної діяльності [16].

Лабораторна робота — органічна частина навчально-виховного процесу. Вона безпосередньо пов'язана з навчальним експериментом, дослідами, виконанням домашніх експериментальних завдань, розв'язуванням задач з використанням спостережень та дослідів. При цьому повною мірою проявляється роль експерименту як джерела знань та критерію істинності теорії. У процесі лабораторної роботи учні набувають навичок використання приладів, лабораторного обладнання, апаратури, технічних засобів, зокрема, комп'ютерної техніки. Вони оволодівають умінням обробки результатів експерименту та вимірювань; навичками узагальнення та систематизації явищ природи; ознайомлюються з основами техніки та технології процесів сучасного виробництва. Лабораторна робота сприяє формуванню в учнів матеріалістичних поглядів на природу, переконаності у можливості її пізнання; умінь виявляти причинно-наслідкові зв'язки, функціональні залежності між фактами, явищами і процесами. Значну частину лабораторної роботи займають спостереження та експеримент, у тому числі уявний. Уявний експеримент — це аналіз такої ситуації, яку в принципі відтворити неможливо, тобто це форма мислення, в якій реальні моделі замінені ідеалізованими уявленнями про них. Можна сказати, що уявний експеримент — це програвання у людському розумі деяких ідеалізованих ситуацій. Він є ефективним способом реалізації прогностичної функції науки в умовах шкільного експерименту, що здійснюється в процесі лабораторної роботи.

Виконання лабораторної роботи з теми: "Якісні реакції на йони Fe²⁺ і Fe³⁺.

Мета роботи: вивчити характерні реакції солей феруму (ІІ) і (III).

Інструктивна картка. 1) Реакції Fe²⁺-ioнів з K₄[Fe(CN)₆] а) до розчину солі Феруму Fe³⁺ доливаємо K₄[Fe(CN)₆] — жовта кров'яна сіль (гексаціаноферат (ІІ) калію). Розчин підкислюємо 1—2 краплями соляної кислоти. У результаті реакції утвориться:

4Fe³⁺ + 3[Fe(CN)₆]^4- → Fe₄[Fe(CN)₆]₃

(темно-синій осад берлінської лазурі застосовується для виготовлення фарби);

б) реакція йонів Fe³⁺ з роданідом амонію:

FeCI₃ + 3NH₄SCN → Fe(SCN)₃ + 3NH₄C1,

де Fe(SCN)₃ — розчин набуває криваво-червоного забарвлення;

в) реакція йонів Fe³⁺ з гідроксид-іонами (ОН):

Fe + 3ОН → Fe(OH)₃ (буро-червоний осад).

2) реакції Fe²⁺-ioнів:

а) до розчину солі Fe²⁺ доливаємо К₃[Fe(CN)₆] — гексаціаноферат (III) калію (червона кров'яна сіль). У результаті реакції утвориться:

3Fe²⁺ + 2[Fe(CN)₆]³ →Fe₃[Fe(CN)₆] (осад турнбулева синь);

б) реакція йонів Fe²⁺ з гідроксид-іонами Fe²⁺ + 2OH^- → Fe(OH)₂ (осад зеленого кольору).

Завдання

а) виконати досліди;

б) записати рівняння реакцій у молекулярному, повному йонному вигляді;

в) зробити відповідні висновки. Назвати продукти реакцій.

Варіант І - FeCl₂ з K₃ [Fe(CN)₆];

Варіант II - FeCl₃ з NH₄SCN;

Варіант IIІ – FeCl₂ з K₄ [Fe(CN)₆];

Варіант IV – FeCl₂ з NaOH, FeCl₃ з NOH.