1.1. Нормативш документи в галузi експлуатащ'1 iнженерних мереж

Проектно-кошторисна документацiя з будiвництва та експлуатацп iнженерних мереж розробляеться з дотриманням чинного законодавства Украши, постанов Кабiнету мiнiстрiв Украши, рiшень мiськоi ради, а також нормативних докуменпв i актiв по проектуванню i будiвництву. До таких нормативних докуменпв вiдносяться:

• ДСТУ на проектування i будiвництво (ССКД - едина система конструкторсько!' документацп);

• рiзнi норми технологiчного i будiвельного проектування (ДБН або БНШи);

• каталоги устаткування, матерiалiв i приладiв;

• загальнодержавнi будiвельнi каталоги типових збiрних залiзобетонних, металевих, дерев'яних, пластмасових i азбестоцементних конструкцiй i виробiв для усiх видiв будiвництва i територiальнi каталоги типових будiвельних конструкцiй i виробiв для промислового, сшьськогосподарського i житлово-цивiльного будiвництва, затверджеш Мiнiстерством регiонального розвитку, будiвництва та житлово- комунального господарства Украши;

• вiдомчi каталоги будiвельних конструкцiй i виробiв, затвердженi профiльними мiнiстерствами i вiдомствами за узгодженням з Мшютерством регiонального розвитку, будiвництва та житлово- комунального господарства Украши.

Проектування нового будiвництва, розширення, реконструкцiя i техшчне переозброення iнженерних мереж здiйснюються на пiдставi прийнятих i затверджених технiко-економiчних обгрунтувань (ТЕО) або техшко- економiчних розрахункiв (ТЕР) будiвництва, погоджених з шдрядною органiзацiею (замовником).

Об'екти як житлово-цившьного, так i промислового призначення проектуються вщповщно до затверджених генеральних плашв мiст, селищ i сшьських населених пунктiв i генеральними планами груп шдприемств (промислових вузлiв). Стадп проектування об^,ектiв, як правило, передують дослiдницькi роботи, якi проводяться або спецiалiзованими органiзацiями, або вiддiлами при проектних оргашзащях.

Проектш i дослщницью оргашзацп при виконанш робiт повиннi забезпечувати в проектах реашзацш досягнень науки, технiки i передового вiтчизняного i зарубiжного досвщу, а також ефективнiсть капiтальних вкладень, високий технiко-економiчний рiвень проектованих об'екпв, сучасний рiвень мiстобудiвних i арх^ектурних рiшень широке застосування типових ршень, рацiональне використання земель, охорону природного довкшля вiд забруднень, необхiдний рiвень автоматизацп управлiння iнженерними системами (АСУ), широке використання винаходiв в област будiвництва i експлуатацп iнженерних мереж.

Проектно-дослщницью роботи (ПДР) рекомендуеться виконувати iз застосуванням сучасних економiко-математичних методiв з використанням мiжгалузевих i галузевих засобiв для обчислювально!' технiки, систем автоматизованого проектування (САПР) i систем обробки шформацп (СОI).

Проектування може здшснюватися в одну стадiю - виконуеться тшьки робочий проект (РП) - або в двi стадй, коли розробляються проект (П) i робоча документацiя (РД) Стадiйнiсть проектно-кошторисно!' документацп визначаеться складнiстю, варт1стю i новизною проектованого об'екту i встановлюеться за ТЕО (ТЕР).

При складанш робочих проектiв або проекпв на складнi об'екти окремi технолопчш, конструктивнi, архiтектурнi i iншi ршення можуть розроблятися в декiлькох варiантах i на конкурснiй основi. Завдання на проектування iнженерних мереж i споруд, пов'язаних з ними, складаеться замовником проекту за участю генерального проектувальника на пiдставi затверджених ТЕО (ТЕР) i вимог Положення про оцшку якостi проектно-кошторисно!' документацп (ПКД) для будiвництва.

Робочий проект на нове будiвництво, розширення i реконструкцш об^,ектiв включае:

• загальну пояснювальну записку;

• генеральний план району i майданчик1в будiвництва i транспорту;

• будiвельнi рiшення;

• оргашзацш будiвництва;

• розробки з охорони довкшля, еколопчно! безпеки та протипожежних

заходiв;

• кошторисну й робочу документацш та паспорт робочого проекту.

1/% г\ • • • • •• ••• •

.2. 3MiCT i планування заходш з технiчноl експлуатацп шженерних мереж

На кожному пiдприемствi розробляеться i впроваджуеться система техшчного обслуговування та ремонпв, яка мае запобiжний характер.

Оргашзащю техшчного обслуговування, ремонпв i контролю за !'х проведенням повинен здшснювати адмiнiстративно-технiчний персонал, за яким закршлено устаткування, що пiдлягае ремонту.

Система планово-попереджувальних peMOHmie (ППР) — це сукупшсть оргашзацшних i технiчних заходiв щодо обслуговування обладнання, устаткування та мереж за заздалепдь складеним планом. Основш завдання системи ППР полягають у попередженш передчасного фiзичного зносу вшх елементiв системи, забезпеченнi й шдтримщ надiйностi 'хньо!' роботи, зниженш витрат i пiдвищеннi якостi проведення ремонтних робт Аналiз показуе, що при вщсутносп чiткоi органiзацii системи ППР, витрати на капiтальний ремонт збшьшуються в 3-4 рази.

Нормативний термш служби мереж забезпечуеться у тому випадку, якщо в плановому порядку виконуються необхщт ремонтно-налагоджувальнi роботи, а також своечасно усуваються виникаючi несправност в мiжремонтний перiод. Перюдичшсть ремонтних i налагоджувальних робiт залежить вiд довговiчностi матерiалiв, з яких виготовлена iнженерна система, iнтенсивностi навантаження i дii довк1лля, а також технолопчних i iнших чинник1в.

Система ППР передбачае виконання наступних техшчних заходiв:

• визначення конструкцiй й шженерного устаткування, що пiдлягають ремонту;

• визначення виду й характеру ремонтних робгг;

• визначення тривалост мiжремонтних циклiв й 'хньо!' структури;

• планування ремонтних робщ

• оргашзащя проведення ремонтних робiт;

• забезпечення проектно-кошторисною документацiею;

• забезпечення ремонтних й експлуатацшних робiт необхiдними матерiалами й запасними частинами;

• оргашзащя виро6ничо!' бази для виконання ремонтних робгг;

• органiзацiя служби ППР.

Проведення перерахованих роб1т у встановлеш термiни е завданням технiчноi експлуатацп мереж.

До комплексу 3axodie щодо техшчно1' експлуатацй мереж входять: техшчне обслуговування (огляди, налагодження устаткування, випробування, шдготовка до сезонноi експлуатацй, мiжремонтне обслуговування), поточний ремонт; капiтальний ремонт; реконструкщя.

На всГ види ремонлв складаються рГчнГ та мГсячнГ граф^ ППР, затвердженi керiвником або техшчним керiвником пiдприемства.

У сукупностГ перераховаш заходи становлять систему технiчного обслуговування й ремонту мереж. Для оргашзацп, планування й фшансування ремонпв важливо знати !хт принциповi розбiжностi, що полягають не тiльки в обсягах i характерi робiт, але й у !хтх цiлях.

Поточний ремонт попереджае передчасний фiзичний знос конструкцш, обладнання, елементiв та ш. При цьому не змiнюють фiзичний стан матерiалу конструкцп або мережь Заходи щодо поточного ремонту вимагають консервацп матерiалу конструкцп або мережi вiдповiдно до проектного стану. Може здатися, що щ заходи не мають ютотного значення для забезпечення нормативного термiну служби конструкцп. Однак несвоечасне проведення робiт з поточного ремонту може привести до значних додаткових витрат на каштальний ремонт. У практищ немае чiткого розподшу робiт, що виконуються при поточному або каштальному ремонтi, однак принципове 'хне розходження полягае в метГ, що переслiдуеться тим чи шшим ремонтом. Часто до поточного ремонту вщносять невелик1 за обсягом роботи iз замiни елементiв. У цьому випадку поточний ремонт не переслщуе цшей вiдновлення зносу мереж.

До виводу в каштальний ремонт обладнання, устаткування або мережi в цшому мае бути виконано таю пiдготовчi заходи:

• складено вiдомостi про дефекти, обсяги робгт, якi уточнюються пiсля розкриття та огляду установки;

• складено графж виконання ремонтних робгт;

• заготовлено згiдно з вщомостями дефектiв та обсягiв робгг необхiднi матерiали i запаснi частини;

• укомплектовано i приведено до ладу шструменти, пристро!', такелажне знаряддя та шдйомно-транспортш механiзми;

• шдготовлено робочГ мюця до ремонту, сплановано ремонтний майданчик Гз позначенням мюця розташування частин i деталей устаткування. При цьому не допускаеться пробивання отворГв i прорГзГв у несучих i огороджувальних конструкцГях, встановлення, шдвищення i крГплення до будГвельних конструкцш технолопчного устаткування, транспортних засобГв, трубопроводГв та Гнших пристро'в без узгодження з проектною органГзацГею;

• укомплектовано ремонтш бригади, якГ мають забезпечити яюсне виконання всього обсягу робГт у визначенГ термГни;

• передбачеш вимоги з пожежно!' безпеки та охорони пращ. Каштальний ремонт передбачае усунення фГзичного зносу вшх

конструкцш й шженерного устаткування, якщо 1хнш технГчний стан вимагае ремонту. Умовою для призначення системи на плановий каштальний ремонт е не наявшсть несправностей, а термши служби цих елементГв.

Кожна мережа й елемент на нш мають певне призначення, залежно вщ якого приймаються матерГали, конструктивш схеми, планувальнГ рГшення, а також т або шшГ будiвельнi матерiали й т.д. МГж прокладкою мережi (iнженерними вишукуваннями, проектуванням i будГвництвом) i процесом ii використання юнуе прямий зв'язок. Експлуатацiйна придатнiсть мережГ, безвiдмовнiсть i довговГчшсть ii конструктивних елементiв визначаються вже на стадп проектування й будiвництва. Враховуються методи експлуатацп, можливють доступу до окремих елементГв iнженерних систем для 'хнього технiчного обслуговування й ремонту. Таким чином, проектш рiшення, яюсть зведення системи визначають його споживчу вартють й експлуатацшш властивостi. У цьому - прямий зв'язок процесу експлуатацп Гз процесом зведення мережь

Таким чином, завдання експлуатацп мережГ можна визначити як комплекс заходГв, що забезпечують комфортне й безвщмовне функщонування елементГв i систем для певних цшей протягом нормативного строку. Яюсть системи формуеться при проектуванш, будГвництвГ, експлуатацii. Найбшьш Гстотний вплив на яюсть будинку робить експлуатацшний перюд, тому що вш е заключним i найбшьш тривалим за часом. При цьому в перюд експлуатацп можуть виявитися недолГки, допущеш при проектуванш й будГвництвГ системи, що негативно впливають на його яюсть. Завданням експлуатацшних служб у цьому випадку е усунення зазначених недолшв за допомогою вщповщних будГвельних i проектних оргашзацш.

Фiзичний знос - це поступова втрата основними фондами своеi первiсноi споживно!' вартостГ, яка обумовлена не тшьки !'х функцюнуванням, а й !'х бездГяльшстю (руйнування вщ зовшшнього, атмосферного впливу, корозп). Унаслщок фГзичного зносу основних фондГв попршуються !'х техшко- економГчш та сощальш характеристики - знижуеться продуктившсть, збшьшуються експлуатацшш витрати, змшюеться режим роботи тощо. На фГзичний знос впливають яюсть основних фондГв, !'х техшчна досконалють (конструкцп, вид i як1сть матерГалГв); особливост технолопчного процесу (величина швидкост та сили рГзання, подання тощо), режим роботи, оргашзащя догляду, якост i своечасшсть ремонту, яюсть перероблюваноi сировини, стутнь захищеност вщ зовтштх умов (вологостГ, кислотностГ, атмосферних опадГв) тощо.

РозрГзняють фГзичний частковий та фГзичний повний знос основних фондГв. Частковий знос можна усунути. Це означае, що споживш вартост основних фондГв вщновлюються за рахунок ремонту. Повний знос не можна усунути, вш зумовлюе необхщшсть лжвщацп зношених фондГв та замши !'х новими. РГвень зносу основних фондГв та ощнку 'хньо!' придатност визначають тд час iнвентаризацii та переоцшки основних фондГв.

Моральний знос - це зменшення вартост основних фондГв шд впливом шдвищення продуктивност пращ в галузях, що виробляють засоби пращ (скорочення суспшьно необхщних витрат на !х вщтворення), а також у результат створення нових, бшьш продуктивних i економГчно випдних машин та устаткування, шж ri, що перебувають в експлуатацп.

Таким чином, моральний знос виявляеться у двох формах. Перша полягае у втрат щнност старих засобГв через зниження вартост !х вщтворення, друга - як наслщок втрати щнност старих основних фондГв через створення нових, бшьш ефективних.

Моральному зносу друго!' форми шдлягае в основному активна частина основних фовддв.