2.3 Тенденції розвитку малого бізнесу в Україні

За офіційними даними, В Україні малі підприємства складають нині 93,7 % від загальної кількості усіх підприємств – суб'єктів підприємницької діяльності. Так, станом на кінець 2012 року їх число склало 150,8 тис. підприємств.

Основні показники розвитку малих підприємств  за 2009-2012 роки подано в таблиці 1.

 

Таблиця 2.3.1.

Основні показники діяльності малих підприємств в Україні за 2009-2012 рр.

Показник	Роки
	2009	2010	2011	2012
Кількість підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць	75	70	70	63
Кількість зайнятих працівників, тис. осіб	2152	2073,6	2070,8	2054,7
Кількість найманих працівників, тис. осіб	2067,8	1992,5	1991,1	1990,5
Середня заробітна плата по малих підприємствах, грн	950,21	1185,5	1317,7	1623,15
Частка обсягу реалізованої продукції малих підприємств до загального обсягу реалізації, %	16,7	14,2	13,8	12,2
Частка підприємств, що одержали збитки, до загальної кількості малих підприємств, %	39,9	41,4	42,5	45,6

 

Подані дані свідчать про погіршення даного сектора економіки. Всі показники, окрім середньої заробітної плати, яка збільшилась за аналізований період на  672,94 грн., що в більшій мірі зумовлено зростанням мінімальної заробітної плати, відображають зростання негативних тенденцій.  З 2009 по 2012 роки спостерігається зменшення кількості малих підприємств на 10 тис. наявного населення на 12 одиниць, зайнятих і найманих працівників майже на 5% та 4% відповідно. Також відбувається зменшення частки обсягу реалізованої продукції малими підприємствами до загального обсягу реалізації.

Таким чином, проаналізувавши вище зазначене, можна виявити ті головні фактори, які гальмують розвиток даних підприємницьких структур, зокрема це:

1) недостатня державна підтримка (фінансова, інформаційна, консультаційна);

Особливо гостро стоїть проблема фінансової підтримки,  рівень якої є дуже низьким та не відповідає затвердженому державним бюджетом (табл..2 ).

 

Таблиця 2.3.2.

Фінансування заходів регіональних програм розвитку малого підприємництва

Рік	Передбачено фінансування	Фактично профінансовано	Відсоток використаних коштів
2010	37656,1	6959,1	18,5
2011	42139,5	11094,7	26,3
2012	30708,7	14814,7	48,25

 

Діяння уряду України неспроможні виконати пункти зазначені в ЗУ «Про державну підтримку малого підприємництва» та Національній програмі сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, основними напрями якої є: вдосконалення нормативно-правової      бази      у      сфері підприємницької діяльності; формування  єдиної  державної  регуляторної  політики у сфері підприємницької   діяльності; активізація фінансово-кредитної  та  інвестиційної  підтримки  малого підприємництва; сприяння   створенню    інфраструктури    розвитку     малого підприємництва;впровадження регіональної  політики  сприяння розвитку малого підприємництва. Тобто, можна стверджувати те, що дані документи носять виключно декларативний характер.

Проблема державної підтримки полягає також у тому, що в Україні малий бізнес практично не бере участі в тендерах на закупівлю державою товарів, робіт і послуг. Таким чином, механізм державних закупівель не використовується як інструмент державної політики сприяння розвитку малого бізнесу, порушується принцип права рівної участі всіх суб’єктів підприємницької діяльності у тен­дерах. Основні причини того, що малий бізнес майже не бере участі в системі державних закупівель – це висока корумпованість системи державних закупівель та відсутність належного рівня прозорості процесу державних закупівель.

2) недосконала, нестабільна та обтяжлива ситема оподаткування;

Розвитку системи оподаткування малого бізнесу в Україні характеризується постійним зростанням на нього податкового навантаження. Прийняття нового Податкового кодексу  також не дало очікуваних позитивних змін, а навпаки ускладнило проблему вибору оптимальної системи оподаткування та сприяє розвитку лише великому бізнесу.

Пунктом 139.1.12 статті 139 Податкового кодексу визначено, що до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку не включаються витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи-підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку з придбанням робіт, послуг у фізичної особи-платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації)[9]. В наслідок цієї постанови за підрахунками експертів свою діяльність можуть припинити майже 200 тис. малих підприємств, що обов’язково позначиться на державному бюджеті [7].

Найбільш неприємне нововведення нового Податкового кодексу для фізичних осіб – спрощенців. Витрати на придбання товарів, оплату послуг, робіт, а також інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, який сплачує єдиний податок, не можуть бути віднесені контрагентом на витрати при визначенні оподатковуваної податком прибутку. Дане нововведення призвело до того, що платники податку на прибуток відмовляються від співпраці з підприємцями - спрощенцями, що нівелює всі переваги цього способу оподаткування.

Ще одним важливим моментом є те, що юридичні особи та фізичні особи – єдиноплатники, крім єдиного податку, який склав 34,7% від мінімальної зарплати   у 2011 році.

3) проблеми в отриманні кредитів;

Позитивним зрушенням у сфері малого бізнесу стала постанова прийнята Кабінетом міністрів України щодо умов його кредитування,  де зазначається, що Український фонд підприємництва на конкурсній основі надає кредити малому бізнесу за умови їх повернення та сплати 1,5 % облікової ставки Національного банку України на момент підписання договору. Проте, як свідчать офіційні дані загалом стан кредитування малого бізнесу знаходиться в досить скрутному становищі (табл.3) Через ризик неповернення кредитних зобов’язань та недосконале державне регулювання і систему правового захисту, переважна більшість українських банків відмовляються співпрацювати з малими суб’єктами господарювання.

 

Таблиця 2.3.3.

Питома вага кредитів, наданих банками України малим підприємствам у загальному обсязі кредитного портфелю банку

Роки	Питома вага кредитів, %
2010	10,7
2011	12,6
2012	13,7

 

Для отримання фінансової допомоги суб’єкт повинен надати безліч документаційних підтверджень про свій фінансовий стан, конкурентноспроможність  продукції, повинен мати позитивну ділову репутацію, належати до відповідної вікової категорії (не менше 21 року на момент отримання кредиту та не більше 65років на кінцевий термін його погашення) та багато інших перепон.

За свідченням представників провідних банків на сьогоднішній день в Україні лише 5 банків мають спеціальні програми фінансування для малих підприємств.

Отже, перед підприємствами малого бізнесу по­стають такі проблеми, пов’язані з банківським кре­дитуванням:  високі відсоткові ставки;  потреба ліквідної застави для забезпечення га­рантій повернення кредитних; коротко- та середньостроковий характер кре­дитів, що пропонуються банківськими устано­вами (суб’єкти малого бізнесу потребують не­великі за обсягом довгострокові кредити з по­гашенням рівними частинами); недостатня поінформованість суб’єктів госпо­дарювання про умови надання кредитних фі­нансових ресурсів;  загроза втрати контролю за своїм підприєм­ством.

4) незадовільна інтеграційна підтримка;

Малі підприємства України постійно зазнають тиску з боку великих корпорацій та конкурують між собою. Окрім цього, новий Податковий кодекс своєю постановою про заборону великому бізнесу вносити до валових витрат витрати на купівлю товарів чи послуг, отриманих від підприємців, що працюють за спрощеною системою оподаткування робить їх співпрацю невигідною.

5) негативна динаміка основних макроекономічних показників, наприклад обмеженість внутрішнього попиту та наявність кризи збуту; недостатня урегульованість відносини між суб’єктами підприємницької діяльності і органами влади; негативні інфляційні процеси, що ведуть  до збільшення витрат підприємства на сировину, матеріали  та всі інші елементи, що включаються до собівартості.

Означені проблеми функціонування та розвитку малого бізнесу в Україні потребують кардинального перегляду державної регуляторної політики у цій сфері.

Механізм змін регуляторної політики щодо покращення розвитку малого бізнесу показана на рис. 1.

Одним із інструментів підвищення прибутковості малих підприємств є широке впровадження системи коопераційних зв’язків між малим та великим бізнесом на основі таких форм як аутсорсинг та інсорсинг, лізинг, венчурне фінансування та субпідряд.

Особливо ефективною для України є одна із видів венчурного фінансування – бізнес-інкубатор. Кількість бізнес-інкубаторів на території України є дуже низькою (68 інкубаторів на кінець 2011 року), порівняно з провідними країнами ринкової економіки, де дані структури в короткі терміни дали свій результат. Головним  їх завданнями є надання суб’єктам малого підприємництва комплексних послуг: юридичної, консалтингової, інформаційної підтримки, підготовки кадрів для малих підприємств, пошук інвесторів, надання в оренду обладнаних оргтехнікою приміщень тощо [2].

 

 

Рисунок 2.3.1. Основні напрями підвищення розвитку малих підприємств в Україні

 

Та все ж таки, на нашу думку,  головною причиною низького рівня розвитку провідного сектора економіки – малого бізнесу – є непродуманий та неефективний механізм держаної підтримки.

Не дивлячись на безліч проблем функціонування малого бізнесу, згідно Рейтингу конкурентоспроможності регіонів України, підготовленого Фондом «Ефективне управління» у 2012 році, всі регіони поліпшили свої позиції, так само як і Україна у рейтингу глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму [4].

Висновок.

В результаті проведеного дослідження було проаналізовано основні показники діяльності малих підприємств України. За аналізований період спостерігається відчутне зменшення кількості малих підприємств на 10 тис. наявного населення та збільшення кількості збиткових підприємств майже на 15%. Також було визначені головні причини, які гальмують розвиток даних підприємницьких структур. На основі визначених проблем було запропоновано інструменти підвищення прибутковості малих підприємств  на основі поданого механізму змін регуляторної політики.

Означена у дослідженні проблематика потребує подальшої наукової розробки з метою покращення умов функціонування  та розвитку підприємств малого бізнесу в Україні та підвищення їх прибутковості.

Використана література

1. Програма економічних реформ на 2010 – 2014 pp. „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу : http://www.president.gon.ua/ docs/ Program_reform_FINAL_1.pdf. 2. Закон України „Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні” від 22.03.2012 року №4618-VI. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/4618-17 3. Взаємо- дія громадських організацій, місцевої влади та підприємств [Текст] / Л. В. Беззубко, О. В. Долгальова, О. В. Балабенко та ін. – Донецьк : Нордкомпьютер, 2007. – 250 с. 4. Звітні матеріали Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. – [Електронний ресурс]. – Режим до- ступу : http://www.dkrp.gov.ua. 5. Статистичні дані Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. 6. Гаєвська Л. М. Розвиток малого підприємництва в контексті державної регуляторної політики / Л. М. Гаєвська // Інноваційна економіка. – 2012. – № 6 (32). – С. 294 – 298.