2.4. Перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 365¹ кк).

Об‘єктом злочину є нормальна законна діяльність юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, спрямована на реалізацію її цілей згідно з визначеним нормативним порядок її функціонування.

Об‘єктивна сторона злочину полягає у: 1) зумовлені службовим становищем винного; 2) пов’язані з реалізацією його службових повноважень; 3) явно виходять за межі цих повноважень; 4) заподіюють істотну шкоду або спричиняють тяжкі наслідки правам, свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб або державним чи громадським інтересам; 5) перебувають у причинновому зв’язку із зазначеними наслідками, з настанням яких злочин вважається закінченим.

Злочин здійснюється активною поведінкою, яка може полягати в здійсненні дій: а) які є компетенцією іншої особи; б) виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов; в) одноособово, оді як вони могли бути вчинені лише колегіально;  г) які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

Однак при цьому зазначені дії повинні бути пов‘язані з її повноваженнями та обумовлені посадою, яку вона займає. Якщо такого зв‘язку не було встановлено, то службова особа може за наявності для того підстав нести кримінальну відповідальність за злочини проти життя і здоровя, власності, довкілля тощо. Слід враховувати, що в деяких випадках, у разі так званих надзвичайних умов, службова особа юридичної особи приватного права може виходити за межі своєї компетенції, але здійснюється це в зв‘язку з тим, що певне зволікання може потягнути за собою ще більш небезпечні наслідки. Подібні випадки, пов‘язані з оцінкою діяння фізичної особи, можуть бути врегульовані спеціальним законодавством, у кримінальному законодавстві є розділ VIII «Обставини, що виключають злочинність діяння», в  якому ыснують ст. 36 КК, 38 КК, 39 КК, 42 КК тощо. 

Зазначені дії повинні явно виходити за межі наданих повноважень. Явність такого виходу означає, що він є очевидним та безсумнівним. За цією ознакою да-ний злочин потрібно відрізняти від зловживання повноваженнями, при якому особа хоча і вчиняє діяння всупереч інтересам юридичної особи, однак використовує ті повноваження, які їй надані у встановлених межах.

Злочин є закінченим з моменту настання передбачених законом наслідків.

Суб‘єктивна сторона злочину – умисна форма вини щодо дій, відносно нас-лідків, ставлення службової особи до своєї дії характеризується прямим умислом, а щодо наслідків вчинюваних нею дій – умислом чи необережністю. Обов‘язковою ознакою умислу є усвідомлення особою очевидності та безсумнівності виходу за межу наданих повноважень. Мотиви та мета вчинення таких дій можуть різними і на кваліфікацію злочину не впливають.

Суб‘єкт злочину – службова особа юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми дій. Організаторами, підбурювачами, пособниками перевищення службових повноважень в цьому складі злочину можуть визнаватись як службові, так і неслужбові особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми. Дії таких співучасників потрібно кваліфікувати за відповідними частинами статей 27 та 365² КК.

Кваліфікуючою ознакою злочину (ч 2 ст. 365²) є те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.