57. Інформування та оповіщення населення

Зміст інформації мають становити відомості про надзвичайні ситуації, що прогнозуються або вже виникли, з визначенням їхньої класифікації, меж поширення і наслідків, а також заходи реагування на них.

Оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, методи та способи їх захисту, заходи безпеки зобов'язані надавати населенню через засоби масової інформації центральні та місцеві органи виконавчої влади та виконавчі органи рад.

Оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій і постійне інформування про них населення забезпечується шляхом:

- завчасного створення, підтримання в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення населення;

- організаційно-технічного з'єднання територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання;

- завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання із системами спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення

58. Інженерній захист населення

Основними інженерно-технічними заходами щодо захисту населення є:

- Укриття людей у пристосованих для їх захисту приміщеннях виробничих, громадських і житлових будівель, а також у спеціальних захисних спорудах;

- Підвищення надійності систем життєзабезпечення (водопостачання, енергоживлення, теплофікація та ін) при аваріях, катастрофах, стихійних лихах і у воєнний час, а також стійкості життєво важливих об'єктів соціального та виробничого призначення;

- Виконання низки містобудівних вимог, що дозволяють при великомасштабних НС та застосування у військових конфліктах сучасних засобів ураження зменшити кількість жертв, забезпечити вихід населення із зруйнованих частин міста у парки і ліси заміської зони, а також створити умови для введення в уражену зону аварійно-рятувальних сил.

Сьогодні основним способом захисту населення від сучасних військових засобів ураження, від великомасштабних НС, викликаних аваріями і катастрофами на хімічно та радіаційно-небезпечних об'єктах, вибухами та пожежами, залишається укриття персоналу підприємств і населення міст в захисних спорудах.

74. Евакуація населення

Евакуація населення - один із способів захисту населення від зброї масового ураження, а також у надзвичайних ситуаціях мирного часу.

Розосередження та евакуація широко застосовувалися при веденні війн у минулому, зокрема у другу світову війну, у тому числі і у Велику Вітчизняну війну. Суть евакуаційних заходів полягає у масове переселення людей з населених пунктів і районів можливого впливу ймовірного противника в заміську зону, де ймовірність ураження значно знижується.

Види евакуації можуть класифікуватися за різними ознаками:

-За видами небезпеки: евакуація із зон можливого і реального хімічного, радіоактивного, біологічного зараження (забруднення), можливих сильних руйнувань, катастрофічного затоплення і ін;

-За способами евакуації: різними видами транспорту, пішим, комбінованим способом;

-По віддаленості: локальна (у межах міста, населеного пункту, району); місцева (в межах суб'єкта Російської Федерації, муніципального освіти); регіональна (в межах федерального округу); державна (в межах Російської Федерації);

-За тривалістю проведення: тимчасова (з поверненням на постійне місце проживання протягом декількох діб); середньострокова - до 1 місяця; тривала - більше місяця.

-За часом початку проведення: упереджувальний (завчасна) та екстрена (невідкладна).