1.2. Магнітне поле.

Наша планета має також магнітне поле. Це магнітне поле коливається з 80 та 11-річним циклами змін, а також більш короткочасними змінами з різ­них причин, пов'язаних із сонячною активністю (магнітні бурі). Земля постій­но перебуває під впливом ЕМП, які випромінюються Сонцем. Це електромаг­нітне випромінювання включає в себе інфрачервоне (ІЧ), видиме, ультрафіо­летове (УФ), рентгенівське та -випромінювання. Інтенсивність випроміню­вання змінюється періодично, а також швидко та різко збільшується при хро­мосферних спалахах. ЕМП в біосфері відіграють універсальну роль носіїв ін­формації. Зв'язок на основі ЕМП є найбільш інформативним і економічним.

ЕМП як засіб зв'язку в біосфері порівняно зі звуковою, світловою чи хімі­чною інформацією мають такі переваги: 1) поширюються в будь-якому сере­довищі життя — воді, повітрі, ґрунті та тканинах організму; 2) мають макси­мальну швидкість поширення; 3) можуть поширюватися на будь-яку відстань; 3) можуть поширюватися за будь-якої погоди й незалежно від часу доби; 4) на них реагують усі біосистеми (на відміну від інших сигналів).

Зазначені ЕМП впливають на біологічні об'єкти, зокрема на людину, про­тягом усього часу її існування. Це дало змогу у процесі еволюції пристосувати­ся до впливу таких полів і виробити захисні механізми, які захищають людину від можливих пошкоджень за рахунок природних чинників. Але вчені все ж спостерігають кореляцію між змінами сонячної активності та серцево-судинними та іншими захворюваннями людей.

У процесі індустріалізації людство додало до фонового випромінювання спричиненого природою, цілу низку чинників, що підсилило фонове випромінювання. Через це ЕМП антропогенного походження почали значно перевищувати природний фон і до нашого часу перетворилися на небезпе­чний екологічний чинник. Зростання рівня техногенних ЕМП різко посили­лося на початку 30-х років XX ст. і зараз їх рівень в окремих районах в сотні разів перевищує рівень природних полів. У сучасному місті джерелом штуч­них ЕМП є радіо, телевізійні центри, ретранслятори, засоби радіозв'язку різ­ного призначення, лінії електропередач, особливо високовольтні, а також електротранспорт, різні електроенергетичні установки. В аеропортах пра­цюють потужні радіолокаційні станції, радіопередавачі, які випромінюють у навколишнє середовище потоки електромагнітної енергії, на військових об'єктах використовуються радіолокаційні станції для проведення розвідки тощо. Кількість джерел і потужність полів, які вони створюють, щорічно зростає.

ЕМП мають певну потужність, енергію і поширюються у вигляді електро­магнітних хвиль. Основними параметрами електромагнітних коливань є: довжина хвилі, частота коливань і швидкість розповсюдження. За частотою антропогенні електромагнітні випромінювання класифікуються так: 1) низькочастотні ви­промінювання: частота коливань 0,003 Г_ц ÷30 кГц; 2) радіохвилі високочастот­ного (ВЧ) діапазону: 30 кГц÷300 МГц; 3) радіохвилі ультрависокочастотного діапазону (УВЧ): ЗО÷ЗОО МГц; 4) надвисокочастотні (НВЧ): 300 МГц÷ЗОО ГГц.

ЕМП негативно впливають на людей, які безпосередньо працюють з дже­релами випромінювань, а також на населення, яке проживає поблизу джерел випромінювання. Установлено, що більшість населення живе в умовах під­вищеної активності ЕМП. Ступінь впливу електромагнітних випромінювань на організм людини залежить від: діапазону частот; інтенсивності впливу відпо­відних чинників; довготривалості опромінення; характеру випромінювання; режиму опромінення; розмірів поверхні тіла, яга опромінюється; індивідуаль­них особливостей організму.

Внаслідок дії ЕМП можливі як гострі, так і хронічні ураження, порушення в системах і органах, функціональні зміни в діяльності нервово-психічної, серцево-судинної, ендокринної, кровотворної та інших систем.

Звичайно, зміни діяльності нервової та серцево-судинної системи зво­ротні, і хоча вони накопичуються і посилюються з часом, але, як правило, зменшуються та зникають при усуненні впливу і поліпшенні умов праці. Тривалий та інтенсивний вплив ЕМП призводить до стійких порушень і за­хворювань.

Внаслідок дії на організм людини електромагнітних випромінювань ВЧ-та УВЧ-діапазонів (діапазони ЗО кГц÷ЗОО МГц) спостерігаються: загальна слабкість, підвищена втома, пітливість, сонливість, а також розлад сну, го­ловний біль, болі в ділянці серця. З'являються роздратування, втрата уваги, продовжується тривалість мовно-рухової та зорово-моторної реакцій, збі­льшується межа нюхової чутливості. Виникає низка симптомів, що свідчать про порушення роботи окремих органів — шлунка, печінки, селезінки, підшлункової та інших залоз. Пригнічуються харчові та статеві рефлекси, порушується діяльність серцево-судинної системи, фіксуються зміни показ­ників білкового та вуглеводного обміну, змінюється склад крові, фіксують­ся порушення на клітинному рівні.

У цьому діапазоні працюють радіомовні станції, судові радіостанції та аеродромна радіослужба, радіомовні та телевізійні станції, розташовані, як правило, у місцях великої концентрації населення.

Активність впливу ЕМП різних діапазонів частот значно зростає зі збі­льшенням частоти і дуже серйозно впливає у НВЧ-діапазоні. У зв'язку зі зниженням рівня перешкод застосування ЕМП у НВЧ-діапазоні забезпечує вищу якість передання інформації, ніж в УВЧ-діапазоні. Усі ділянки НВЧ-діапазону використовуються для радіозв'язку, в тому числі радіорелейного та супутникового. Тут працюють практично всі радіолокатори.

Вплив НВЧ на біологічні об'єкти залежить від інтенсивності опромінення. Теплова дія характеризується загальним підвищенням температури тіла або локалізованим нагрівом тканини. Впливаючи на живу тканину організму, ЕМП викликає зміну поляризації молекул і атомів, які складають клітини, вна­слідок чого відбувається небезпечне нагрівання. Надмірне тепло може завдати шкоди окремим органам і всьому організму людини. Особливо шкідливе перегрі­вання таких органів, як очі, мозок, нирки тощо. Зростання інтенсивності впливає на нервову систему, умовно-рефлекторну діяльність, на клітини печінки, під­вищує тиск, приводить до змін у корі головного мозку, до втрати зору.

ЕМП низькочастотного діапазону (конкретно промислової частоти 50 Гц) викликають у людей порушення функціонального стану центральної не­рвової системи, серцево-судинної системи, спостерігається підвищена втом­люваність млявість, зниження точності робочих рухів, зміна кров'яного тис­ку і пульсу, аритмія, головний біль.

Для запобігання професійним захворюванням, що викликані впливом ЕМП, встановлені допустимі норми опромінення.

Інфрачервоне (ІЧ) випромінювання — частина електромагнітного спектра з довжиною хвилі 700 нм÷1000 мкм, енергія якого при поглинанні викликає у речовині тепловий ефект. Джерела випромінювання поділяються на природні і штучні. До природних джерел інфрачервоного випромінювання належать природна інфрачервона радіація Сонця. Штучними джерелами інфрачерво­ного випромінювання є будь-які поверхні, температура яких вища за темпе­ратуру поверхні, яка підлягає опроміненню (для людини всі поверхні з темпе­ратурою вищою від температури тіла людини — 36÷37 °С). Ефект дії інфрачер­воного випромінювання залежить від довжини хвилі, яка зумовлює глибину проникнення. Дія інфрачервоних випромінювань зводиться до нагрівання шкіри, очей, до порушення діяльності центральної нервової системи, серцево-судинної системи, органів травлення. При інтенсивній дії на непокриту голову може виникнути так званий сонячний удар (головний біль, запаморочення, прискорення дихання, втрата свідомості, порушення координації рухів, тяжкі ураження мозкових тканин аж до вираженого менінгіту та енцефаліту).

Ультрафіолетове (УФ) випромінювання — спектр електромагнітних коливань з довжиною хвилі 200÷400 нм. Особливістю ультрафіолетового ви­промінювання є висока сорбційність — їх поглинає більшість тіл.

Ультрафіолетове випромінювання, яке становить близько 5 % щільності потоку сонячного випромінювання, є життєво необхідним фактором, який сприятливо впливає на організм, знижує чутливість організму до деяких нега­тивних впливів; оптимальні дози ультрафіолетового випромінювання активі­зують дію серця, обмін речовин, підвищують активність ферментів, поліпшу­ють кровотворення, чинять антирахітичну і бактерицидну дію. Ультрафіолето­ве випромінювання довжиною хвилі 10÷20 нм (дальній діапазон) має дуже ве­лику енергію і є згубним для людини, але у природних умовах ці хвилі погли­наються озоновим шаром атмосфери і на поверхні Землі вони майже відсутні. УФ-випромінювання штучних джерел (електрозварка, електротравлення ста­лі, апаратура електрозв'язку, станції радіомовлення) може стати причиною гострих і хронічних професійних захворювань. Найбільш уразливі очі, шкіра. Дія УФ-випромінювань на шкіру викликає дерматити, екзему, „старіння" шкіри, злоякісні пухлини. Внаслідок впливу УФ-випромінювання виникають загальнотоксичні симптоми — головний біль, запаморочення, підвищення температури тіла, підвищена втома, нервове збудження.

Одним з найбільш фундаментальних наукових досягнень XX ст. є лазер. Ви­сока потужність лазерного випромінювання в поєднанні з високою направленіс­тю дозволяє одержати за допомогою фокусування світлові потоки величезної потужності. Водночас лазерне випромінювання може негативно впливати на живий організм. Найбільш чутливими до лазерного випромінювання є очі, шкіра. їх пошкодження мають характер опіків. Опромінення шкіри лазерною енергією може також призвести до утворення пухлин. Під впливом лазерного випромінювання в організмі людини відчуваються функціональні зміни центральної нервової і серцево-судинної систем, ендокринних залоз, зростає фі­зична втомлюваність, коливається тиск, з'являється головний біль, роздратова­ність, збудженість, порушується сон.

У закритих приміщеннях джерелом електромагнітного забруднення найчастіше бувають телевізори й монітори комп'ютерів. Від тривалої роботи з ЕОМ розвиваються захворювання очей, шкіри, з'являються алергії, депресія. У жінок-операторів комп'ютерної техніки, які протягом 6-10 років щоденно контактують із цією апаратурою, порушується менструальний цикл, можуть виникнути рак молочних залоз, шлунково-кишкові захворювання, спостерігаються порушення психіки, трапляються зриви вагітності.

Ці факти свідчать про необхідність суворо дотримуватися норм контактування з телеапаратурою та ЕОМ як щоденно, так і протягом року, особливо дівчатам і молодим жінкам. Тривалий контакт із телеапаратурою особливо небезпечний для дітей.