1.2. Номенклатура і класифікація вітамінів

Сучасна класифікація вітамінів не є досконалою, вона заснована на фізико-хімічних властивостях (зокрема, розчинності), хімічній природі і має літерні позначення. Залежно від розчинності розрізняють жиророзчинні і водорозчинні вітаміни, а також окрема група вітаміноподібних речовин. У наведеній нижче класифікації вітамінів, крім літерного найменування, в дужках дається позначення основного біологічного ефекту, яке зазначає на здатність даного вітаміну запобігати або усувати розвиток відповідного захворювання далі наводиться хімічна назва кожного вітаміну і рік, коли вперше він був описаний. Вітаміни, розчинні в жирах 1. Вітамін А (антиксерофтальмічний) - ретинол, 1913 2. Вітамін D (антирахітичний) - кальциферол, 1922 3. Вітамін Е (антиоксидантний, вітамін розмноження) - токофероли, 1922 4. Вітамін К (антигеморрагічний); нафтохінони, 1935 Вітаміни, розчинні у воді 1. Вітамін В1 (антиневритний) - тіамін 1906-1936 2. Вітамін В2 (вітамін росту) - рибофлавін, 1932 3. Вітамін В6 (антидерматитний) - адермін, піридоксин, 1934 4. Вітамін В12 (антианемічний) - ціанкобаламін 1948 року 5. Вітамін В5 (антипелларгічний) - вітамін РР, ніацин, нікотінаімд, 1937 6. Вітамін НД (антианемічний) - вітамін В9, фолієва кислота, 1941 7. Вітамін В3 (антидерматитний) - пантотенова кислота, 1933 8. Вітамін Н (антисеборрейний) - біотин, 1935 9. Вітамін С (антискорбутний) - аскорбінова кислота, 1925 10. Вітамін Р (капіллярозміцнюючий) - біофлавоноїди, 1936 Вітаміноподібні речовини 1. Параамінобензойная кислота (фактор розмноження мікроорганізмів), 1939 2. Вітамін В15 - пангамовая кислота 1950 3. Інозит, 1928 4. Коензим Q, убіхінон, 1957 р.н. 5. Вітамін U (противиразковий фактор), S-метілметіонін 1952 року 6. Вітамін N (фактор росту молочнокислих бактерій і деяких стрептококів), ліпоєва кислота 1950 року 7. Холін, 1892 9. Вітамін F, олеїнова, лінолева, ліноленова та арахідонова кислоти, 1929 10. Вітамін В13, оротова кислота, 1931

1.3. Джерела вітамінів, провітаміни та антивітаміни

Природні джерела вітамінів:       1.В основному організм отримує вітаміни з їжею частіше рослинного, тваринного походження.       2.Нормальна мікрофлора кишечника (переважно біфідобактерії) здатна синтезувати вітаміни (К, Н, В12, В6, Вс, В2, В1, РР, пантотенову кислоти),особливо у дорослих жуйних.       3. Деякі вітаміни ендогенного походження, але їх генез залежить від зовнішніх чинників (наприклад, в шкірі під дією УФО відбувається перетворення холестеролу в вітамін Д; з незамінної амінокислоти триптофану в клітинах утворюються НАД + і НАД + Ф - активні форми вітаміну В5). Деякі вітаміни поступають в організм у вигляді попередників - провітамінів, які під дією специфічних факторів перетворюються на відповідні вітаміни. Окремі вітаміни являють собою групу близьких за хімічною структурою сполук, що володіють схожим специфічним, але відрізняючимся за силою біологічним ефектом на організм, наприклад А1 і А2, D2 і D3.

Існують також антивітаміни - речовини, що перешкоджають використанню вітамінів живою клітиною внаслідок їх руйнування, зв'язування в неактивні форми, заміщення сполуками, близькими до вітамінів за хімічною будовою, але володіють протилежним біологічною дією.

Багато надходять в організм жиророзчинні вітаміни, що депонуються в тканинах, а більшість водорозчинних використовується для синтезу коферментів (небілкових компонентів складних ферментів). Оскільки термін життя ферментів обмежений, то коферменти розпадаються і виводяться з організму у вигляді різних метаболітів. Жиророзчинні вітаміни теж піддаються катаболізму і втрачаються організмом, хоча і повільніше, ніж водорозчинні. Тому необхідно постійне надходження вітамінів з їжею і кормом.

Реакція організму на нестачу вітаміну називається гіповітамінозом, а на відсутність - авітамінозом. Причинами цих явищ є нестача або відсутність вітамінів в раціоні, наявність в кормах антивітамінів, тривале застосування хіміотерапевтичних засобів, що приводить до порушення і змін складу нормальної кишкової флори (дисбактеріоз), порушення всмоктування і транспорту вітамінів, фізіологічно висока потреба в вітамінах (зростаючий організм, вагітність). При гіпо- та авітамінозах падає продуктивність тварин, виникають різні захворювання. Порушення нормальних обмінних процесів, пов'язане з тривалим надмірним надходженням вітамінів в організм, називається гіпервітамінозом. Не можна ототожнювати поняття гіпервітаміноз з одноразовим, надлишковим надходженням вітамінів в організм, оскільки в цьому випадку утворився не гіпервітаміноз, а отруєння. [2]