2. Розвиваюча: розвивати кругозір студента, формувати професійні якості.

3.Виховна: виховувати любов до праці, викликати зацікавленість до дисципліни.

Питання лекції:

1. Рекультивація порушених земель.

Література:

1. Макарова н.С., Гармідер л.Д., Михальчук л.В. Економіка природокористування: Навч. Посібник. — к.: Центр учбової літератури, 2007 — 322 с.

Матеріал лекції.

Рекультивація (поновлення) земель - комплекс робіт, спрямованих на відновлення родючості й народногосподарської цінності порушених земель. Розрізняють два етапи рекультивації:

Гірничотехнічний, - протягом якого засипають порожньою породою провали, вирівнюють насипи, влаштовують тераси на схилах.

Біологічний, - який передбачає підбір груп живих організмів, діяльність яких сприятиме поновленню родючості на порушеній площі і в цілому оздоровленню ландшафтів; засівання площ бобовими рослинами, які збагачують грунт на азот і розпушують його своєю кореневою системою.

У технології рекультивації порушених земель можна виділити три основні групи практичних завдань:

1) розробка технологічних заходів реконструкції територій для успішного формування рослинності, що відповідає природним особливостям місцевості;

2) розробка заходів щодо охорони поновлюваного ландшафту;

3) використання технічних засобів перенесення ґрунту, планування поверхні, транспортування матеріалів .  

Завданням рекультивації є не тільки повернення землі для використання в сільському і лісовому господарствах, а й запобігання її подальшій деградації, створенім стійких екологічних систем, оздоровлення при­родного середовища регіону.

Рекультивація земель має здійснюватися на ландшафтно-екологічних принципах, що передбачають оптимальне співвідношення різних напрямів реабілітації порушених територій, створення продуктивних ценозів, підвищення і відтворення родючості рекультивованих ґрунтів і запобігання негативному впливу техногенних утворень на природне середовище.

Площа порушених земель в Україні становить понад 190 тис. га. Цільове призначення рекультивованих земель України - сільське господарство, лісові насадження, водойми, під забудови, рекреаційні (для баз відпочинку) та ін.

Законом України про охорону природного середовища і ресурсів передбачено заходи охорони надр і посилення адміністративної та кри­мінальної відповідальності за забруднення земель і погіршення якості земельних ресурсів.

Проблема видобутку і використання корисних копалин сьогодні стає дедалі актуальнішою. За оцінкою спеціалістів, усю сировину, що видо­бувається із земних надр за рік, можна навантажити у залізничний потяг завдовжки 700 тис. км, який 17 разів може опоясати земну кулю по екватору. Проте більшість матеріалів, взятих у природи, залишається невикористаними. Незважаючи на досягнення в технології виробництва, у відходи йде майже 98% корисних речовин. Наприклад, втрати вугілля під час видобутку становлять 27%, тобто кожна четверта його тонна залишається у надрах; гірничо-хімічної сировини у шахтах залишається від 20 до 50%.

Основні заходи спрямовані на покращення ґрунтів:

1. Оцінка ґрунтів та їх раціональне використання.

2. Обмеження використання мінеральних добрив.

3. Правильна система землеробства, впровадження сівозміни.

4. Боротьба з ерозією.

5. Покращення властивостей ґрунтів, підвищення їх врожайності.

6. Правильна система меліоративних заходів.

7. Контроль вмісту забруднень.

8. Моніторинг ґрунтів – аналіз, оцінка і прогноз стану грунтів.

9. Рекультивація порушених земель.

Лекція №49

Тема: наслідки забруднення грунтів мінеральними добривами.

Мета:

1. навчальна: ознайомити студентів з наслідками забруднення грунтів мінеральними добривами.