- •1. Аналізатори, їх загальна схема будови та характеристика відділів
- •1.1 Роль зовнішніх та внутрішніх аналізаторів в утворенні захисно – пристосувальних реакцій людини
- •1.2 Аналізатори та їх визначення
- •2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •2.1 Зоровий аналізатор
- •2.2 Слуховий аналізатор
- •2.3 Шкірний аналізатор
- •2.4 Вісцеральний аналізатор
- •2.5 Руховий аналізатор
2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
Отже, ми з'ясували загальні властивості аналізаторів, а тепер коротко розглянемо деякі характеристики чотирьох аналізаторів, що мають найбільше значення у забезпеченні безпеки життєдіяльності.
2.1 Зоровий аналізатор
Зоровий аналізатор. У житті людини зір відіграє першорядну роль. Достатньо сказати, що більше 90% інформації про зовнішній світ ми одержуємо через зоровий аналізатор. Відчуття світла виникає у результаті впливу електромагнітних хвиль довжиною 380-780 нано-метрів (нм) на рецепторні структури зорового аналізатора, тобто пер-шим етапом у формуванні світловідчуття є трансформація енергії под-разника у процес нервового збудження. Це відбувається у сітчастій оболонці ока. Характерною рисою зорового аналізатора є відчуття світла, тобто спектрального складу світлового (сонячного) випромі-нювання.
Хвилі, що перебувають всередині зазначеного діапазону (380-780 нм) і відрізняються довжиною, створюють, своєю чергою, відчуття різного кольору
Людина розрізняє приблизно 150 відтінків кольорів. У техніці, відповідно до Держ-стандарту 12.04.026-76, встановлено чотири сигнальних кольори: червоний, жовтий, зелений і синій. Червоний колір сигналізує про безпосередню небезпеку; жовтий зас-тосовується для попередження небезпеки; зелений застосовується для знаків, що на-казують робити саме так; синій — для вказівних знаків. Для транспорту — зелене світло дозволяє рух. Фарбування у певні різноманітні кольори для сприятливого(по-вноцінного) відчуття сприймання образу дуже часто використовується при оформ-ленні будинків, квартир, офісів. Особливо велике значення має колір при доборі одягу. Психологи підтверджують, що колір одягу може впливати не тільки на настрій, але і на самопочуття людини: зелений діє заспокійливо на нервову систему, знімає голов-ний біль, втому, дратівливість; червоний — збільшує вміст адреналіну в крові, підви-щує працездатність; жовтий — стимулює мозкову діяльність; фіолетовий — покра-щує роботу серця, судин, легень, цей колір збільшує витривалість організму, жовтога-рячий підвищує настрій і тому незамінний у стресових ситуаціях.
Слід зазначити, що зоровий аналізатор має деякі своєрідні характе-ристики, такі як інерція зору, зорове відображення (міражі, гало, ілюзії), видимість. Останнє свідчить про складність процесів, що відбуваються в зоровій системі по сприйняттю реальної дійсності і бе-зумовної участі в цій діяльності нашого мислення.
2.2 Слуховий аналізатор
Слуховий аналізатор — є другим за значенням для сприйняття людиною навколишнього середовища і безпеки життєдіяльності. У той час, як око чутливе до електромагнітної енергії, вухо реагує на механічні впливи, пов'язані з періодичними змінами атмосферного тиску у відповідному діапазоні. Коливання повітря, що діють із ви-значеною частотою і характеризуються періодичною появою об-ластей високого і низького тиску, сприймаються нами як звуки.
У середовищі, що оточує людину, постійно відбуваються різноманітні механічні процеси, що викликають коливання повітря. Більшість таких коливань мають велике сигнальне значення, тобто несуть інформацію про явища, походження яких послужили причиною цих коливань. Зав-дяки слуховому аналізатору людина сприймає (відчуває) коливання по-вітря.
Слуховий аналізатор являє собою спеціальну систему для сприйняття звукових коливань, формування слухових відчуттів і впізнавання звуко-вих образів. Допоміжний апарат периферичної частини аналізатора — вухо. Розрізняють зовнішнє вухо (вушна раковина, зовнішня слухова і барабанна перетинки), середнє вухо (молоточок, ковадло і стремені) і внутрішнє вухо (де розташовані рецептори, що сприймають звукові коли-вання). Трансформація енергії механічних коливань у процес нервового збудження досить складний і ми його тут не розглядаємо.
Фізична одиниця, за допомогою якої оцінюється частота коливань повітря в секун-ду — герц (Гц), чисельно дорівнює одному повному коливанню, що здійснюється за одну секунду. Чим більша частота коливань тиску, тим вищий за висотою звук, що сприй-мається. Людина може чути звуки, при яких частота коливань тиску повітря перебуває в діапазоні від 16 до 20 тис.Гц. Діапазон коливання повітря, що сприймається різними живими істотами, різноманітний. Наприклад, кажани і собаки здатні сприймати знач-но вищі звуки, ніж людина тобто їм доступний діапазон хвиль звукового порядку, частота яких набагато вища. Висота звука, що суб'єктивно сприймається, залежить не тільки від частоти коливань тиску повітря. На неї впливає і сила звука, або його інтенсивність, тобто діапазон, амплітуда або різниця тиску між: найвищою і най-нижчою точками.
Для оцінки суб'єктивної гучності сприйманого звука запропонована спеціальна шкала, одиницею виміру якої є децибел. Більш докладно про дію різноманітних видів звука на організм людини буде розглянуто у наступному розділі.
