29. Товар. Мінова і споживча вартість товару.

Товар - це продукт праці, це річ, яка задовольняє будь-які потреби людини та призначена для обміну, продажу на ринку. У товарного продукта 2 начала: 1) це корисна річ, що може задовольнити потреби; 2) призначеність товару для обміну. Відповідно товар володіє двома властивостями: 1) споживчя вартість; 2) мінова вартість.

Споживча вартість—це корисність речі, її здатність задовольнити будь-які людські потреби. Не є товаром речі дані природою і не створені людською працею; створені людською працею для споживання іншими людьми, але що поступає в їх розпорядження прямо чи безпосередньо без обміну або через обмін, коли вони покинули сферу обміну та знаходяться в сфері споживання. Щоб річ стала товаром, вона має переходити з рук у руки не за дарма, а в обмін на щось, на якусь іншу споживчу вартість в тій чи іншій пропорції.

Якістю товару є суспільно-споживча вартість – це також споживча вартість, яка: 1-має корисність,-створена не для влсного споживання,а для обміну на ринку, 2-вона створена в кількості та структурі суспільної потреби; 3-це споживча вартість не лише окремих речей,а всієї маси речей даного роду, призначена для продажу в зіставлення з потребою їх в суспільстві.

Мінова вартість товару—це кількісне співідношення, пропорція в якій даний товар обмінений на інший товар. Кожний товар має декілька мінових вартостей. Абстрагування від природніх якостей товарів показує, что спільним для всіх товарів і основою є те, що всі товари-продукти, згустки кристали людської праці. Втілена в товарах суспільна праця образує вартість тавару.

30. Суть грошей та їх функції.

Гроші, як це вже було визначено в попередньому підрозділі - це загальний еквівалент, роль якого найчастіше і найліпше починають виконувати благородні метали і врешті-решт - золото. Суть грошей виявляється в їх функціях. Гроші виконують п'ять функцій: міра вартості; засіб обігу; засіб нагромадження й утворення скарбів; засіб платежу; світові гроші.

Перш ніж розглянути кожну з цих функцій, зауважимо, що представники західної економічної думки дещо по-іншому підходять до визначення сутності грошей. Як правило, вони не зачіпають питань походження грошей і вважають, що гроші - це все те, що виконує функцію засобу обігу, міри вартості й засобу нагромадження.

Міра вартості - перша й головна функція грошей. її сутність полягає в тому, що гроші виступають засобом вимірювання вартості всіх інших товарів. Кожен товар має вартість, тобто в ньому втілена абстрактна праця, він містить певну кількість суспільно необхідної праці і саме через це всі товари є сумірними, їх вартість можна виміряти якимось одним товаром, який у цих умовах набуває характеру загального еквівалента - з одного боку. З іншого боку, цей товар еквівалент або, по-іншому, гроші, тільки тому виконує функцію вимірювача вартості інших товарів, що він сам має вартість.

Вартість товарів, виміряна в грошах є ціною товару. Тобто, ціна - це є грошовий вираз вартості. Вона виступає формою вартості і тому, як правило, не збігається з вартістю, відхиляючись від останньої під впливом різноманітних чинників або вверх, або вниз.

Функцію міри вартості гроші виконують як ідеальні, тобто як уявні, у думці. Для того щоб визначити вартість товару, людина лише уявно порівнює вартість товару з відповідною кількістю золота. Але це загальна схема, яка відтворює сутнісний рівень реалізації даної функції загального еквівалента. У реальній дійсності, особливо в умовах, коли золото вийшло з безпосереднього обігу, людина визначає вартість товару на підставі свого постійного досвіду обміну. Визначення вартості товару (а вона виявляється як ціна) окремим учасником обміну здійснюється суб'єктивно і наближено, на підставі мільярди разів повторюваних актів купівлі-продажу. При цьому ціна вже не відображається в якійсь ваговій кількості золота, а безпосередньо в грошових одиницях конкретної країни.

З функцією грошей, як міри вартості, пов'язано поняття масштабу цін. Справа в тому, що золото, вимірюючи вартість товарів, виражає цю вартість у різній кількості металу. У практиці ж постійного обігу товарів з'являється потреба якось порівнювати між собою ці різні кількості загального еквівалента. Найпростішим і найбільш зручним способом вимірювання різних кількостей золота є їх вимірювання за допомогою якоїсь фіксованої вагової одиниці. Такою одиницею може бути, наприклад, кілограм, фунт, злотник тощо. Ці міри ваги з їх відповідними поділами, наприклад, кілограм, ділиться на грами та міліграми, і являють собою масштаб цін.

Масштаб цін - це фіксована вагова кількість грошового металу і його кратних частин, що взяті в даній країні в якості грошової одиниці. За допомогою масштабу цін вирішується технічна проблема вимірювання самого грошового металу. Масштаб цін у законодавчому порядку встановлюється, державою, і вона може його міняти за власними уявленнями, оскільки він не пов'язаний зі зміною вартості грошового товару (золота). Як би не змінювалась вартість золота, 1 його грам завжди буде становити одну тисячну частку кілограма.

Зі зникненням золота із сфери грошового обігу й переходом до паперово-грошових систем масштаб цін втрачає свій першорідний економічний зміст і найчастіше визначається як спосіб виразу вартості товару в грошовій одиниці країни. За цих умов масштаб цін відображає покупюрну будову грошової одиниці, наприклад, гривні (100 гривень, 50 гривень, 20 гривень, 10 гривень, 5 гривень, 1 гривня, 100 копійок), долара, фунта стерлінгів, євро тощо.