Додаток а

(обов’язковий)

Проектування висотних житлових будинків

А.1 ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ

1. Для висотних житлових будинків на стадії передпроектних досліджень і розроблень виконується містобудівне обґрунтування згідно з ДБН Б.1.1-4. Містобудівне обґрунтування повинно включати прогнозну оцінку можливих змін ґрунтових і гідрогеологічних умов та аеродинамічних показників у зоні нового будівництва та існуючої забудови, а також взаємовпливу висотного будинку з існуючою забудовою, наземною та підземною транспортною й інженерною інфраструктурами.

2. Вибір ділянки будівництва для висотних будинків необхідно здійснювати із врахуванням безпеки польотів повітряних суден та роботи радіотехнічного обладнання на приаеродромних територіях на території України. Розташування та висота будинків повинні бути узгоджені зі службами, які відповідають за повітряний рух на території України, в тому числі Украерорухом, Міноборони та Державним органом із регулювання діяльності цивільної авіації України. Розташування висотних будинків на приаеродромних територіях необхідно погодити також з підприємствами, установами та організаціями, яким підпорядковані ці аеродроми.

3. Для висотних будинків встановлюється тристадійне проектування згідно з вимогами ДБН А.2.2-3 та положеннями цього документа. За завданням замовника на різних стадіях проектування і будівництва можуть виконуватися науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, перелік яких із обґрунтуванням необхідності їх виконання визначається у проектній документації на стадії "П".

4. На стадії "Проект" виконуються перевірочні розрахунки висотного будинку як конструктивної системи "ґрунтова основа – фундамент – споруда" з наданням результатів до комплексної державної експертизи.

5. Для висотних будинків, які належать до споруд із першим (підвищеним) рівнем відповідальності, при проектуванні застосовується коефіцієнт надійності за рівнем відповідальності згідно з ДБН В.1.2-14.

6. Висотний будинок необхідно облаштовувати системою світломаркування відповідно до чинних авіаційних правил. Обладнання системою світломаркування висотного будинку виконується згідно зі стандартом [14] (ІКАО ст. 6.3 додатка № 14 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 07.12.1994 р.).

7. Висотні будинки необхідно оснащувати автоматизованими системами моніторингу та управління (АСМУ). При розробленні завдання на проектування і в процесі проектування повинні бути враховані вимоги АСМУ, в тому числі щодо відповідності комплексів автоматизації інженерних систем, визначення рівня АСМУ, на якому будуть інтегровані до АСМУ системи безпеки та вимоги до організаційно-розпорядчих заходів згідно з ДСТУ-Н Б В.2.5-37.

А.2 АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ

А.2.1 Вимоги до вибору і планування ділянки будівництва

А.2.1.1 Вибір ділянки для будівництва висотного будинку здійснюється на основі висновків містобудівного обґрунтування із врахуванням результатів додаткових досліджень і розроблень, у тому числі:

- візуально-ландшафтного аналізу розташування висотного будинку із врахуванням об'ємно-просторового сприйняття його в даному районі забудови та на прилеглих територіях;

- аналізу можливості виникнення геологічного ризику та результатів розроблення прогнозної оцінки змін геологічного середовища, інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов під впливом очікуваних навантажень від висотного будинку на ділянці будівництва і прилеглій території;

- аналізу впливу нового будівництва на технічний стан конструкцій та інженерних мереж існуючих будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прилеглій території;

- розрахунків перевізної спроможності міської транспортної та потужностей інженерної інфраструктур з урахуванням додаткових навантажень від висотного будинку;

- світлокліматичних розрахунків рівня інсоляції та природного освітлення для висотного будинку і оточуючої забудови на відповідність чинним нормам;

- розрахунків очікуваних рівнів звуків та звукових тисків;

- розрахунків забезпеченості населення озелененими територіями загального користування та об'єктами громадського призначення в межах запроектованих функціонально-планувальних утворень на територіях, що прилягають до ділянки будівництва висотного будинку;

- оцінювання мікрокліматичних показників навколишнього повітряного середовища, концентрації забруднюючих речовин, рівня зовнішнього шуму та вібрації;

- впливу аеродинамічних показників у зоні висотного будівництва (швидкості і напрямку вітрових потоків, зон турбулентності, вітрового підпору, розріджених зон тощо) на функціонування систем вентиляції і опалення існуючих будинків, відведення продуктів згоряння газу, особливо в будинках, обладнаних автономними проточними водонагрівачами (колонками, котлами тощо);

- аналізу взаємовпливу висотного будинку і повітряних транспортних суден у районах розташування аеропортів і аеродромів, об'єктів наземної інфраструктури, радіотехнічних засобів управління повітряним рухом, радіонавігацією, посадкою, зв'язком та метеозабезпеченням, в тому числі з урахуванням взаємовпливу авіаційного шуму на висотний будинок та висотного будинку на маневрування повітряних суден на приаеродромних територіях.

А.2.1.2 Розташування висотних будинків у зонах обмеження житлової забудови вирішується на основі висновків санітарно-епідеміологічної експертизи.

А.2.1.3 Для забезпечення під'їзду та кругового руху пожежної техніки біля висотного будинку необхідно передбачати кругові проїзди.

У разі неможливості виконання даного пункту необхідно розробляти схему під’їзду та розташування пожежної техніки на прилеглій до висотного будинку території у складі проектної документації з погодженням її з органами державного пожежного нагляду.

А.2.1.4 Планування ділянки будівництва повинно забезпечувати можливість роздільної експлуатації різних функціональних частин висотного будинку. Територію, яка відноситься до житлової частини висотного будинку включно з під'їздами та входами, рекомендується проектувати відокремленою, що визначається у завданні на проектування.

А.2.1.5 Не рекомендується розташування висотних будинків на відстані менше 100 м від джерел вібрації та шуму (метрополітену, залізничного або інших швидкісних видів транспорту тощо). При розташуванні висотних будинків на відстані менше 100 м від зазначених джерел вібрації та шуму необхідно виконувати спеціальне обґрунтування згідно з ДБН 360 і ДБН В.2.3-7 із врахуванням санітарних норм згідно з ДСП 173, інших чинників ("баражного ефекту", віброповзучості ґрунтової основи тощо) та погодженням із міською службою метрополітену за участю проектної організації-розробника проекту тунельних споруд та будівель у зоні впливу будівництва висотного будинку.

А.2.2 Об'ємно-планувальні рішення

1. Загальна структура, перелік та площі функціональних елементів, поверховість, висота будинку та кількість підземних поверхів визначається у завданні на проектування з урахуванням вимог ДБН В.1.1-7 та положень цього документа.

2. Висотні будинки стосовно пожежної безпеки необхідно поділяти на протипожежні відсіки згідно з А.3.2 цього додатка.

Висота протипожежних відсіків не повинна перевищувати 50 м. Висота технічних поверхів визначається із врахуванням конструктивних, технічних, протипожежних та санітарно-епідеміологічних вимог.

3. При розробленні об'ємно-планувальних рішень необхідно передбачати влаштування не менше двох евакуаційних виходів (сходових кліток) згідно з вимогами А.3.4.3 цього додатка. Тип та кількість сходових кліток визначається розрахунком у проектній документації за погодженням з органами державного пожежного нагляду. У висотних будинках слід передбачати службові приміщення для центрального пункту управління висотним будинком (ЦПУБ) або диспетчерської, охорони будинку, пожежного поста, служби експлуатації і моніторингу стану основних несучих конструкцій і інженерних систем тощо. Перелік, площі та вимоги до розміщення службових приміщень, можливість їх блокування або сумісного розташування визначається у завданні на проектування та проектній документації із врахуванням технологічних, санітарно-епідеміологічних та протипожежних вимог, а також технічних умов на проектування відповідних служб, що експлуатують інженерні мережі.

4. Службові приміщення рекомендується розташовувати ближче до головного входу висотного будинку на першому або на цокольному поверхах із виходом до вестибюлю або безпосередньо на вулицю та із забезпеченням їх захисту від несанкціонованого доступу.

5. Службові приміщення з довготривалим (цілодобовим) перебуванням людей повинні мати природне освітлення та індивідуальний санітарний вузол.

6. Приміщення громадського призначення допускається розташовувати на першому, другому, третьому та цокольному поверхах житлових будинків згідно з 5.49 цих Норм. Розміщення громадських приміщень на інших поверхах визначається у завданні на проектування за дотримання всіх санітарно-епідеміологічних та протипожежних норм і погоджується з органами державного санітарно-епідеміологічного та пожежного нагляду.

7. Рекреаційні та літні приміщення висотного будинку, розташовані вище 73,5 м, повинні бути заскленими та мати відповідні огорожі для безпеки і зменшення психологічного дискомфорту – висотобоязні людей.

8. При суцільному заскленні фасадів рекомендується із внутрішньої сторони передбачати конструктивні заходи (огорожі) до рівня 1,2 м від підлоги з метою забезпечення безпеки людей та зменшення психологічного дискомфорту – висотобоязні людей.

9. Вікна в приміщеннях висотного будинку, які розміщуються вище 73,5 м, з метою безпеки повинні бути виконані з фіксаторами, що дозволяють регулювати кут відкривання стулкових елементів, та з посиленими завісами, розрахованими на високошвидкісний напір вітру. Відчинятися повинні всі стулки вікон усередину приміщень.

10. У висотному будинку необхідно передбачати засоби для ремонту і очищення фасадів та елементів їх засклення.

А.3 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

1. Проектування висотних будинків необхідно виконувати у відповідності з вимогами пожежної безпеки згідно з ДБН В.1.1-7, іншими чинними нормативними документами з питань пожежної безпеки та положеннями цих Норм.

2. Приміщення різного призначення (житлового, громадського) слід відокремлювати між собою глухими протипожежними стінами та перекриттями згідно з таблицею А.3.1 або технічним поверхом, виділеним протипожежними перекриттями 1-го типу.

Таблиця А.3.1 – Межі вогнестійкості будівельних конструкцій

№ з/п	Найменування конструкцій	Мінімальна межа вогнестійкості, хв, за ознакою втрати
		несучої здатності, R	цілісності, Е	теплоізолю-вальної здатності, І
1	2	3	4	5
1	Несучі стіни
1.1	Зовнішні	180	60	Н.н
1.2	Внутрішні	180	За п.5 таблиці	За п.5 таблиці
1.3	Протипожежні	180	180	180
2	Колони	180	Н.н	Н.н
3	Самонесучі стіни
3.1	Зовнішні	90	60	Н.н
3.2	Внутрішні	90	За п.5 таблиці	За п.5 таблиці
3.3	Протипожежні	180	180	180
4	Зовнішні ненесучі стіни	Н.н	60	Н.н
5	Внутрішні ненесучі стіни (перегородки)
5.1	Між готельними номерами, офісами тощо	Н.н	60	60
5.2	Які відокремлюють приміщення від атріуму; між коридорами та номерами готелів, офісами тощо	Н.н	60	60
5.3	Які відокремлюють приміщення для аварійного генератора та дизельних електростанцій	Н.н	180	180
5.4	Які відокремлюють торгові зали площею понад 2000 м2 та інші приміщення зального типу з одночасним перебуванням більше 500 осіб	Н.н	180	180

Кінець таблиці А.3.1

1	2	3	4	5
5.5	Які відокремлюють квартири (апартаменти) одна від одної, а також квартири від інших приміщень і коридорів	Н.н	120	120
5.6	Які відокремлюють ліфтові холи	Н.н	60	60
5.7	Які відокремлюють ліфтові холи та тамбури ліфтів для транспортування пожежних підрозділів	Н.н	120	120
5.8	Які відокремлюють вбудовану лазню сухого жару від інших приміщень	Н.н	60	60
5.9	Які відокремлюють приміщення підприємств побутового обслуговування площею понад 300 м2, де застосовуються легкозаймисті речовини	Н.н	60	60
5.10	Які відокремлюють приміщення для книгосховищ, архівів тощо	Н.н	180	180
5.11	Які відокремлюють приміщення трансформаторних підстанцій	Н.н	60	60
6	Стіни сходових кліток
6.1	Внутрішні	180	180	180
6.2	Зовнішні (є частиною зовнішньої стіни будинку)	180	60	Н.н
7	Елементи сходових кліток (площадки, марші, косоури, балки)	90	Н.н	Н.н
8	Елементи перекриттів
8.1	Міжповерхових та горищних: - балки, ригелі, рами, ферми; - плити та настили	180 120	Н.н 120	Н.н 120
8.2	Міжповерхових та горищних над та під приміщеннями за пп. 5.3 та 5.4 таблиці: - балки, ригелі, рами, ферми; - плити та настили	180 180	Н.н 180	Н.н. 180
8.3	Протипожежних	180	180	180
9	Елементи покриттів
9.1	Які використовують для евакуації та рятування людей, а також розміщення майданчика для вертольоту або рятувальної кабіни на покрівлі: - балки, ригелі, рами, ферми; - плити та настили	180 120	Н.н. 120	Н.н. 120
9.2	Інші: - балки, ригелі, рами, ферми; - плити та настили	30 30	Н.н 30	Н.н. Н.н.
10	Вітрові зв'язки	Як для балок, ригелів, рам, ферм за пп. 8 та 9 таблиці
11	Конструкції шахт (каналів, коробів)
11.1	Ліфтові та комунікаційні, які не перетинають меж протипожежного відсіку	120	120	120
11.2	Ліфтові, які перетинають межі протипожежних відсіків та шахти ліфтів для транспортування пожежних підрозділів	180	180	180
11.3	Комунікаційні, які перетинають межі протипожежних відсіків	180	180	180
Примітка.. Н.н. - не нормується

3. Кількість незадимлюваних сходових кліток слід приймати згідно з розрахунком. При цьому у висотному будинку, а в секційному будинку – у кожній секції слід передбачати не менше двох незадимлюваних сходових кліток типів Н1 або Н4. Кількість сходових кліток типу Н1 повинна бути не менше 50 % від загальної кількості незадимлюваних сходових кліток будинку (секції будинку). В обґрунтованих та погоджених з органами державного пожежного нагляду випадках допускається передбачати дві незадимлювальні сходові клітки типу Н4, які розташовані в одному об'єкті (ядрі жорсткості) будинку. Виходи з таких сходових кліток типу Н4 на рівні першого поверху повинні бути у вестибюлі, холи, що ведуть назовні будинку, а виходи зі сходових кліток типу Н1 повинні бути безпосередньо назовні. При цьому ширину проходів слід передбачати з урахуванням безперешкодного транспортування людини на носилках.

Підпір повітря до сходової клітки типу Н4 повинен бути в межах від 40 Па до 50 Па включно, а до її тамбур-шлюзів - в межах від 20 до 30 Па включно. Для скидання надлишкового тиску, що перевищує встановлені значення, в об'ємах сходових кліток типу Н4 та їх тамбур-шлюзах слід передбачати встановлення аварійних клапанів.

4. 3 усіх незадимлюваних сходових кліток висотних будинків слід влаштовувати виходи на покриття будинку по сходових маршах через протипожежні двері 1-го типу. Двері повинні бути обладнані кодовим замком, який відмикається у разі спрацювання установок пожежної автоматики.

Сигнал про стан дверей (відчинених або зачинених) необхідно виводити до пожежного поста (ЦПКБ, диспетчерської).

Відстань від вхідних дверей квартир до найближчого евакуаційного виходу (виходу до зовнішньої повітряної зони сходової клітки типу Н1 або виходу до тамбур-шлюзу сходової клітки типу Н4) повинна бути не більше 12 м.

Для приміщень громадського призначення відстань по коридору між евакуаційними виходами поверху повинна бути не більше 40 м, а від крайньої тупикової частини коридору – не більше 10 м.

5. У разі наявності у висотному будинку на шляхах евакуації розсувних (обертових) дверей поряд з ними необхідно влаштовувати двостулкові двері, які відчиняються за напрямком евакуації і відповідають вимогам ДБН В.1.1-7 до евакуаційних виходів.

6. Руйнування окремих несучих конструкцій висотного будинку, в тому числі при втраті вогнестійкості під час пожежі, терористичних дій та інших надзвичайних ситуацій не повинно призвести до прогресуючого обвалення висотного будинку протягом визначеного часу евакуації.

Стіни сходових кліток повинні бути запроектовані так, щоб руйнування суміжних будівельних конструкцій не привело до руйнування сходових кліток.

У приміщенні пожежного поста при використанні диспетчеризації та управління СПЗ необхідно передбачати звукову (загальний сигнал) та світлову сигналізацію про:

- виникнення пожежі (із зазначенням поверхів та в разі наявності технічної можливості – деталізації місця виникнення пожежі);

- пуск насосів (із зазначенням насосів);

- спрацювання системи пожежогасіння і проходження води (іншої вогнегасної речовини) до приміщень, які захищаються;

- відключення автоматичного пуску насосів (із зазначенням насосів);

- несправність автоматичних систем пожежогасіння;

- зникнення напруги на вводах електропостачання;

- падіння тиску повітря в імпульсному пристрої;

- заклинювання засувок з електроприводом (загальний сигнал);

- аварійний рівень у пожежному резервуарі (за його наявності), у дренажному приямку (загальний сигнал);

- стан засувок з електроприводом ("відкрито", "закрито");

- положення вентилів пожежних кранів (кран-комплектів);

- відчинення дверей шаф пожежних кранів;

- відчинення дверей до приміщення насосної станції пожежогасіння;

- відключення аварійного освітлення;

- стан дверей, що ведуть на покрівлю висотного будинку ("відкрито", "закрито") та їх замків ("заблоковано", "розблоковано");

- місцезнаходження та режими роботи ліфтів, у тому числі ліфтів для транспортування пожежних підрозділів;

- іншу інформацію щодо СПЗ та систем і обладнання, що не входять до складу СПЗ, але пов'язані із забезпеченням безпеки людей згідно з вимогами чинних нормативних документів у сфері пожежної безпеки.

7. У кожній квартирі повинен передбачатись пожежний кран-комплект, приєднаний до мережі господарсько-питного водопроводу будинку та обладнаний котушкою з пожежним рукавом завдовжки не менше 15 м, діаметром 19 мм (або 25 мм, 33 мм) із розпилювачем, що забезпечує можливість подання води у будь-яку точку квартири з урахуванням струменя води 3 м.

8. На балконах (лоджіях) при незадимлюваних сходових клітках типу Н1 слід передбачати сухотруби діаметром 80 мм зі спареними пожежними кранами на кожному поверсі, які обладнані на рівні 1-го поверху виведеними назовні патрубками для підключення насосів високого тиску пожежних автомобілів.

А.4 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ БУДИНКІВ

А.4.1 Ліфти

А.4.1.1 Кількість користувачів ліфтами визначається виходячи з розміру корисної площі житлових будинків, яку вони займають на поверсі, і проектуються із розрахунку 1,3-3,2 людини/квартиру (залежно від розміру квартири).

Необхідна площа кабін визначається залежно від кількості людей, які повинні бути перевезені для досягнення необхідної підйомної потужності при середньому часі очікування за круговий рейс. Орієнтовно ця величина приймається 80 % площі підлоги кабіни.

Рекомендується влаштовувати не менше одного ліфта для перевезення пасажирів у колясках. Цей ліфт повинен відповідати всім вимогам до такого типу ліфтів і мати позначення "Доступний для колясок".

А.4.1.2 Нижні поверхи висотних будинків, які мають автостоянки, технічні та громадські приміщення (у тому числі кінотеатри, виставкові зали, басейни, торговельні та інші приміщення) повинні бути забезпечені групами пасажирських і вантажних ліфтів, а також ліфтами для маломобільних груп населення. Ліфти для транспортування пожежних підрозділів, які обслуговують наземну частину висотного будинку, можуть також обслуговувати до двох поверхів його підземної частини, яка включає цокольний поверх. При цьому зазначені ліфти повинні відповідати вимогам НАПБ Б.01.007.

За умови трьох і більше поверхів, включаючи і цокольний поверх підземної частини висотного будинку, необхідно влаштовувати окремі ліфти для транспортування пожежних підрозділів, які будуть мати зупинки на цих поверхах при русі з основного (посадочного) поверху. Ці ліфти не повинні сполучатися з висотною частиною будинку.

А.4.2 Сміттєвидаляння

1. Відстань від дверей квартири висотного житлового будинку до найближчого завантажувального клапана сміттєпроводу не повинна перевищувати 25 м, а від вбудованих і вбудовано-прибудованих робочих приміщень громадського призначення – 50 м.

2. Стовбур сміттєпроводу повинен виконуватися димогазовогонепро­никним із корозійностійких сталевих труб із умовним діаметром не менше 500 мм і відповідати санітарно-епідеміологічним вимогам. Конструкція стовбура сміттєпроводу повинна відповідати чинним нормативам щодо звукоізоляції, а будівельні конструкції необхідно виготовляти із негорючих матеріалів. Конструкція стовбура сміттєпроводу не повинна примикати до житлових і громадських приміщень із постійним перебуванням людей, мати вмонтовані пристрої для зниження швидкості падіння відходів, міжповерхові силові розвантажувальні муфти, закінчуватися поворотним шибером із протипожежним клапаном із межею вогнестійкості ЕІ 45 у сміттєзбірній камері. Розташування стовбура сміттєпроводу в ліфтовому холі не допускається.

Пристрої для зниження швидкості падіння відходів монтуються на рівні технічних поверхів висотного будинку.

3. Сміттєпровід повинен бути облаштований обладнанням для періодичного промивання та дезінфікування стовбурів, яке може також використовуватися для гасіння пожежі всередині стовбура в ручному або автоматичному режимах. Обладнання встановлюється на верхній частині сміттєпроводу.

Вимоги до сміттєвидаляння наведені в ДСТУ Б В.2.5-34 та в цих Нормах. Сміттєпровід житлового будинку необхідно виготовляти з негорючих матеріалів, придатних для регулярного ефективного очищення і мати пристрої для промивання та дезінфекції стовбура. При висоті будинку понад 73,5 м конструкція сміттєпроводу повинна передбачати пристрої для гальмування чи уловлювання падаючого сміття.

Контейнерні майданчики для сміття й відходів необхідно розміщувати у місцях, віддалених від дитячих майданчиків, зон відпочинку й масової присутності людей, забезпечуючи компактне і диференційоване складування різних видів сміття та відходів.

А.4.3 Водопостачання і каналізація

1. Системи господарсько-питного (холодного і гарячого) та протипожежного водопостачання необхідно зонувати в залежності від результатів гідравлічного розрахунку та з урахуванням висоти протипожежних відсіків згідно з А.3.2 цього додатка. Зонне водопостачання передбачається в будинках з висотою, за якої створюється тиск на нижньому поверсі вище 0,45 МПа. При зонуванні систем водопостачання інженерні комунікації, насосне та інше обладнання необхідно влаштовувати окремо для кожної зони. Заданий тиск необхідно підтримувати в автоматичному режимі за допомогою управління параметрами насосних установок або регуляторами тиску згідно з ДБН В.2.5-64.

2. Для висотних будинків необхідно передбачати не менше двох водопровідних вводів, які приєднуються до зовнішньої кільцевої водопровідної мережі. При цьому кожен водопровідний ввід розраховується на 100 % розрахункових витрат води.

3. На вводах у квартири систем холодного та гарячого водопостачання рекомендується встановлювати зворотні клапани для унеможливлювання перетікання води з холодної мережі в гарячу і навпаки в зв'язку із використанням різноманітного сантехнічного обладнання з електронним керуванням (для душових кабін, біде та інших приладів).

Накопичувальні водонагрівачі, сонячні колектори тощо, що визначається в завданні на проектування.

4. Приміщення ванних кімнат, санвузлів, душових, кухонних блоків тощо рекомендується облаштовувати датчиками на рівні підлоги для виявлення води і своєчасної сигналізації та попередження аварійних ситуацій і автоматичного перекриття подачі води.

5. Системи каналізації нежитлових приміщень громадського призначення, вбудованих і вбудовано-прибудованих у житлові висотні будинки та прибудованих до них, необхідно передбачати окремими від систем каналізації житлової частини із самостійними випусками в зовнішню мережу (дозволяється в один колодязь).

6. Каналізаційні стояки повинні бути прямолінійними (вертикальними) на всій висоті. Зміна прямолінійності стояка (влаштування відступів та перекидок) допускається як виняток при влаштуванні вентиляційного трубопроводу (байпаса), який з'єднує першу (над місцем перегинання) та другу (під місцем перегинання) ділянки стояка. Діаметр вентиляційного трубопроводу необхідно приймати 100 мм.

7. Діаметр каналізаційного стояка приймається в залежності від величини розрахункових витрат стічної рідини та параметрів системи, але не менше 125 мм.

Величину розрахункових витрат стічної рідини для стояків та горизонтальних відвідних трубопроводів необхідно визначати згідно з ДБН В.2.5-64.

Гідравлічний розрахунок самопливних відвідних трубопроводів необхідно виконувати у відповідності з таблицями, які враховують коефіцієнт жорсткості матеріалу труб згідно з ДБН В.2.5-64.

8. Пропускна спроможність каналізаційних стояків для висотних будинків при висоті гідравлічних затворів санітарно-технічних приладів 60 мм наведена в табл. А.4.3.1.

Таблиця А.4.3.1 – Пропускна спроможність каналізаційних стояків для висотних будинків

Діаметр поверхових відведень, мм	Кут приєднання поверхових відведень до стояка, град.	Пропускна спроможність (л/с) каналізаційних стояків діаметром, мм
		125	150
50	45	12,5	19,9
	60	11,1	17,6
	90	7,4	11,7
100	45	9,4	14,5
	60	8,3	12,8
	90	5,5	8,62
125	45	8,58	13,6
	60	7,57	11,87
	90	5,05	7,77
150	45	-	12,6
	60	-	11,0
	90	-	7,2

А.4.4 Теплопостачання, опалення

1. У висотних житлових будинках використовуються, як правило, наступні системи опалення:

- водяні квартирні з горизонтальним розведенням і автоматичними терморегуляторами на опалювальних приладах та автоматичними балансувальними клапанами на відгалуженнях;

- електричні із споживанням електроенергії вночі та при одержанні технічних умов від енергопостачальної організації.

2. У житлових будинках необхідно обов'язково передбачати поквартирний облік теплоспоживання системою опалення.

А.4.5 Вентиляція і кондиціонування

1. Система вентиляції повинна забезпечувати нормативний обмін повітря, чистоту повітря в приміщенні та рівномірність його розповсюдження.

Системи вентиляції можуть бути:

- з механічним спонуканням припливу та видалення повітря;

- змішані з природним припливом і видаленням повітря та з частковим застосуванням механічного спонукання.

2. У житлових приміщеннях та кухнях приплив повітря забезпечується через вентиляційні клапани, які встановлюються в конструкціях вікон або в зовнішніх стінах із можливістю регулювання або за допомогою вентиляторів.

3. Видалення повітря з кухонь, вбиралень, ванних кімнат та, за необхідності, з інших приміщень квартир необхідно здійснювати встановленням у витяжних каналах і повітроводах решіток та клапанів, що регулюються, або, за завданням на проектування, влаштуванням індивідуальної механічної витяжної системи вентиляції.

Повітря з приміщень, в яких можуть виділятися шкідливі речовини або неприємні запахи, повинно видалятися назовні через вентиляційні канали та не попадати в інші приміщення висотного будинку.

Вентиляційні канали з кухонь, вбиралень, ванних, санвузлів, комор для продуктів необхідно проектувати окремими від каналів із вбудованих приміщень та гаражів.

4. Вентиляція вбудованих у житлові будинки приміщень загального призначення повинна бути автономною. Повітроводи та канали забороняється прокладати через квартири.

5. Параметри зовнішнього повітря необхідно приймати з урахуванням наступних чинників:

- зниження температури повітря по висоті будинку в холодну і теплу пори року;

- збільшення швидкості повітря в холодну пору року.

- появи потужних конвекційних потоків на фасадах висотних будинків, які опромінюються сонцем;

- місць розташування повітрозабірних пристроїв у висотній частині будинку.

При розташуванні повітрозабірних пристроїв для зовнішнього повітря на південно-східному, південному або південно-західному фасадах температуру зовнішнього повітря в теплий період року необхідно приймати на 3° вище розрахункової.

6. Розрахункові параметри мікроклімату внутрішнього повітря (температуру, швидкість руху і відносну вологість) при проектуванні систем опалення, вентиляції і кондиціонування в основних приміщеннях висотних житлових будинків необхідно приймати згідно з вимогами розділу 6 цих Норм, а також ДБН В.2.5-67, ДСТУ Б ЕN 15251, ДСТУ Б EN ISO 7730.

А.4.6 Електротехнічні пристрої. Автоматика

1. В окремих випадках для громадських будинків при розташуванні на даху або верхньому технічному поверсі значної кількості технологічного обладнання дозволяється там же розташування ТП при відповідному обґрунтуванні та погодженні з органами державного пожежного та санітарно-епідеміологічного нагляду. З урахуванням можливості транспортування трансформаторів для монтажу або ремонту дозволяється розташування виносних трансформаторів з обов'язковим влаштуванням на першому поверсі розподільного пристрою (РП-10 кВ).

2. У висотних будинках повинно бути передбачене робоче й аварійне освітлення (освітлення безпеки та евакуаційне освітлення). Застосування аварійного освітлення визначається для різних приміщень вимогами ДБН В.2.5-23 та ДБН В.2.5-28. Ці системи електроосвітлення будинку повинні відповідати вимогам ДСТУ-Н Б В.2.5-37 у частині забезпечення можливості управління кожною окремою групою джерел електропостачання в автоматичному режимі або здійснювати управління із ЦПУБ (диспетчерської) за допомогою складових АСМУ в автоматичному режимі.

Додаток Б

(обов'язковий)

ПРАВИЛА ПІДРАХУНКУ ПЛОЩІ КВАРТИРИ У ЖИТЛОВОМУ БУДИНКУ

І ГУРТОЖИТКУ, ПЛОЩІ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ, ПЛОЩІ ПРИМІЩЕНЬ,

ПЛОЩІ ЗАБУДОВИ, БУДІВЕЛЬНОГО ОБ'ЄМУ, ПОВЕРХОВОСТІ

ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ ТА ПЕРЕЛІК ОБОВ'ЯЗКОВИХ

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

Б.1 Площу квартир визначають як суму площ усіх приміщень квартири за винятком лоджій, балконів, веранд, терас, холодних комор і зовнішніх тамбурів.

Б.2 Загальну площу квартир визначають як суму площ усіх приміщень квартири (за винятком вхідних тамбурів в одноквартирних будинках), вбудованих шаф і літніх приміщень, підрахованих із такими знижувальними коефіцієнтами:

- для балконів і терас – 0,3;

- для лоджій – 0,5;

- засклених балконів – 0,8;

- веранд, засклених лоджій і холодних комор – 1,0.

Площа, яку займає піч, до площі приміщень не включається. Площа під маршем внутрішньо-квартирних сходів при висоті від підлоги до низу виступних конструкцій 1,6 м і більше включається до площі приміщень, де розташовані сходи.

Б.3 Загальну площу приміщень гуртожитків і спеціалізованих житлових будинків для осіб похилого віку та інвалідів визначають як суму площ житлових кімнат, підсобних приміщень (у тому числі вбудованих шаф), приміщень громадського призначення, а також літніх приміщень з коефіцієнтами згідно з В.2.

Житлову площу квартирних будинків і гуртожитків визначають як суму площ житлових кімнат без урахування вбудованих шаф.

Б.4 Загальну площу квартир житлових будинків визначають як суму загальних площ квартир цих будинків, визначену згідно з В.2.

Загальна площа приміщень громадського призначення, вбудованих у житлові будинки, підраховується окремо згідно з вимогами ДБН В.2.2-9.

Б.5 Площу житлового будинку визначають як суму площ поверхів будинку, виміряних у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, а також площ балконів і лоджій.

Площа сходових кліток, ліфтових та інших шахт включається до площі поверху з урахуванням їх площ на рівні даного поверху.

Площа горищ і технічних поверхів та підвалів до площі будинку не включається.

Б.6 Площу приміщень житлових будинків визначають за їх розмірами, вимірюваними між опорядженими поверхнями стін і перегородок на рівні підлоги (без урахування плінтусів). При визначенні площі мансардного приміщення враховують площу цього приміщення з висотою похилої стелі не менше 1,5 м при нахилі 30° до горизонту; 1,1м при 45°; 0,5 м при 60° і більше. При проміжних значеннях висота визначається за інтерполяцією. Площу приміщення з меншою висотою враховують у загальній площі з коефіцієнтом 0,7, при цьому мінімальна висота стіни повинна бути 1,2 м при нахилі стелі 30°; 0,8 м при нахилі від 45° до 60°; не обмежується за нахилу 60° і більше.

Б.7 Площа забудови будинку визначається як площа горизонтального перерізу по зовнішньому обводу будинку на рівні цоколя, включаючи виступні частини. Площа під будинком, розташованим на стовпах, а також проїзди під будинком включаються до площі забудови.

Б.8 Будівельний об'єм житлового будинку визначають як суму будівельного об'єму вище позначки ±0,000 (надземна частина) і нижче цієї позначки (підземна частина).

Будівельний об'єм надземної і підземної частин будинку визначають у межах обмежуючих поверхонь із включенням огороджувальних конструкцій, світлових ліхтарів тощо, починаючи з позначки чистої підлоги кожної з частин будинку, без урахування проїздів і просторів під будинками на опорах.

Б.9 При визначенні поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи (включаючи мансардний), у тому числі технічні і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 м.

При різній кількості поверхів у різних частинах будинку на ділянці з уклоном поверховість визначають окремо для кожної частини будинку.

Верхній технічний поверх, в якому не розміщені приміщення, що допускаються згідно з 2.50, при визначенні поверховості будинку не враховують.

Б.10 До складу обов'язкових техніко-економічних показників по житловому будинку включають:

а) площу ділянки;

б) площу забудови;

в) поверховість;

г) умовну висоту будинку (визначать за 2.18 ДБН В.1.1-7);

д) кількість квартир у будинку, у тому числі;

- однокімнатних;

- двокімнатних і більше;

е) площу квартир у будинку;

ж) площу літніх приміщень (підрахована згідно з В.2);

з) загальну площу квартир у будинку;

й) площу вбудованих нежитлових приміщень;

к) загальний будівельний об'єм усього, у тому числі:

- вище позначки ±0.00;

- нижче позначки ±0.00;

л) питому теплову потужність опалення;

м) площа житлового будинку.