2. Розучування пісні

Мета: формування вокально – хорових навичок.

Методичні прийоми: повторення “важких” місць, співи на слоги, виконання слів пошепки, показ співочих прийомів, пояснення, вказівки, питання. (з 3-5 заняття)

3.Закріплення та перевірка засвоєння пісні.

Мета: з’ясувати, як діти засвоїли пісню, чи сподобалась вона їм.

Методичні прийоми: впізнавання пісні по мелодії, по вступу, по ритмічному малюнку, по загадці;

спів пісні: груповий, сольний, по рядах, з солістами, а capella.

Пісенна творчість. Робота з нечисто співаючими дітьми. План.

І. Пісенна творчість:

1 .визначення поняття “творчість”;

2. послідовність творчих завдань на розвиток пісенної творчості;

3. обсяг вмінь дітей на кінець року.

Для здійснення повноцінного музично - естетичного виховання до­шкільників необхідно розвивати їх творчі здібності, активне ставлення до музики. Творчі здібності - це пери за все прояв ініціативи, винахідливості, вигадки.

Методика педагогічної роботи по розвитку .дитячої музичної твор­чості в процесі навчання співів у дошкільних закладах вперте розробле­на

Н. А. Ветлугіною.

Послідовність творчих завдань:

1. Спочатку вихователь проспівує ім’я дитини в кількох варіантах з різних звуків, на різних інтервалах, у різних напрямках. Дитина від­повідав: “Я тут”. Кожен дошкільник уважно вслухається в звучання імені.

Потім дитина співає своє ім’я, а всі діти хором повторюють його.

Можна запропонувати їй підібрати ім’я на металофоні.

2. Після цього дошкільників учать імпровізувати звуконаслідування ( “Ky –Ky”, “няв“, “a-y”). Наприклад, вихователь виконує пісню "Дуда­рик" А.Філіпенка на слова В.Чарної і дає дітям завдання: самостійно придумати мелодію та проспівати на цю мелодію звуконаслідування “Ой, ду – ду”.

3. Наступний етап - складання музичної відповіді. Вихователь співав тільки запитання /наприклад 1 фразу пісні "Весня­ний грім" музика Т.Шутенко, слова В.Болдирєвої /, ”Хто гуркоче угорі?”, і дитина повинна проспівати відповідь /”То гремит весенний гром”/ на власну мелодію.

Дошкільникам пояснюють, що можна запитувати і відповідати сло­вами можна й піснею - от і виходить “музична розмова”. Увагу дітей звертають на те, що мелодія часто змінюється, бо в пісні можна запиту­вати і відповідати

по-різному. /Вихователь проспівує декілька варіан­тів./ Дітям дуже подобається така форма роботи, і вони з радістю ім­провізують.

Текст, на який дошкільники складають свої мелодії, поступово ускладнюється, відповідно змінюється і завдання. Тепер діти повинні не тільки самостійно придумувати відповіді, але й міняти характер інтонації - співати то сумно, то радісно і т.д. Наприклад, відповідь”3айчик ніжку поламав” треба проспівати з сумною інтонацією.

Наприкінці дітям пропонують створити контрастні мелодії на зада­ний текст. Спочатку вихователь співав спокійну мелодію "Колискової" М.Сільванського на слова Л. Реви, а потім веселу – “Танцювальної” /автори музики і слів ті самі/, далі пропонує дітям скласти до цих тек­стів свою мелодію.

Перед тим, як проспівати контрастні мелодії, вихователь пояснює дітям, що музика може бути веселою і сумною. Щоб вони краще це зро­зуміли, грає на фортепіано музичні уривки протилежного характеру.

В кінці року, перевіряючи рівень розвитку голосу та слуху кож­ної дитини, педагог пропонує:

• заспівати декілька знайомих пісень /2-3/ в супроводі інст­румента. При цьому відмічається якість співу, характер звучання, чистота вокальної інтонації;

• заспівати нескладну пісно без супроводу, щоб вияснити, чи вміє дитина правильно співати без підтримки дорослого;

• заспівати поспівку в двох різних тональностях прослідкувати, чи вміє дитина “настроювалися”;

• скласти музичну “відповідь” /педагог співає: “Як тебе звати?” Дитина відповідає: “Світ-ла-на"/;

- визначити напрямок руху мелодії на прикладі пісні; - визначити. виконання по черзі високі та низькі звуки / в ме­жах квінти /;

• відповісти, хто співав вірно;

• з’ясувати, які пісні з пройденого репертуару дитина пам’ятає і може

заспівати з супроводом та без супроводу інструмента;

• співати звуконаслідування /співав маленька та велика зозуля, нявкає кошеня та кішка/;

• співати свої імена на 2-3 звуках, передаючи різноманітні інтонації;

• імпровізувати мотив з 2-3 звуків на склади “ля – ля”, кожна дитина вигадує свій мотив. Діти змагаються, хто більше вигадає пос­півок;

- грати на металофоні вигадані сполучення інтонацій та ритмів та спробують втілити їх в спів;

- складати мелодії, передаючи характер в відповідності до змісту.

2. Робота з нечисто співаючими дітьми:

Частіше дитячому голосу притаманне високе звучання.

Але є діти які співають на 1-2-х низьких звуках в межах першої і малої октави. Їх голос звучить невиразно і нагадує далеке гудіння. Їх спів походить на ритмізовану декламацію майже без музичної інтонації.

Потрібна велика, справжня робота, в результаті чого, можна досягти результатів. Для цього необхідно поширювати діапазон.