2.3 Механізм справляння мита

Мито є непрямим вибірковим податком на зовнішньоекономічні операції з деякими імпортними (ввізне) та експортними (вивізне) товарами — вводиться з метою одержання доходів бюджету держави чи для економічного захисту держави. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється згідно з законами України про митне регулювання [5], Митним тарифом України та міжнародними договорами України.

Територія України становить єдиний митний простір, на якому діють митні правила України, з додержанням зобов’язань, що випливають з участі України в митних союзах.

Митний тариф України визначається згідно з відповідним законом України та міждержавними договорами України. Митний тариф України встановлює на єдиній митній території України оподаткування митом предметів, що ввозяться на територію України або вивозяться з неї, або переміщуються транзитом по її території. Ставки митного тарифу України є єдиними для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Мито має багато спільного з непрямими податками, передусім, з таким непрямим податком як акцизним податком:

1) мито як і акциз, сплачується в кінцевому підсумку за рахунок споживача;

2) збільшує ціну товару на стадії формування ціни реалізації;

3) контроль за правильністю сплати як акцизу, так і мита здійснюється податковими органами [7, с. 249].

Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України [13].

Платниками мита є юридичні та фізичні особи, як резиденти, так і нерезиденти, що здійснюють переміщення товарів через митний кордон України [13].

Об'єктом оподаткування митом є операції платників з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України [13].

В Україні застосовуються такі види мита [13]:

1) адвалорне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

2) специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

3) комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

За походженням мито поділяється на: автономне (мито, яке держава самостійно встановлює та змінює) та конвенційне (договірне мито, що встановлюється внаслідок утворення митного союзу чи угод з іншими країнами) [11, с. 115].

За характером спрямованості переміщуваних товарів розрізняють [7, с. 251]:

Ввізне мито — нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Вивізне мито — нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.

Особливі види мита — метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита:

♦ спеціальне (особливе) — встановлюється у кожному конкретному випадку як захисний захід, якщо товари ввозяться на митну територію в таких кількостях або на таких умовах, що завдають шкоди вітчизняному виробнику, а також захід для припинення недобросовісної конкуренції або у відповідь на дискримінаційні дії з боку іноземних держав проти України;

♦ антидемпінгове — застосовується у випадках ввезення на митну територію України товарів за цінами, значно нижчими ніж їх нормальна вартість у країні вивезення, якщо такий імпорт створює загрозу або завдає шкоди вітчизняному виробнику подібних товарів або організації їх виробництва в Україні (так, ввезенням курячих стегон підірвано вітчизняну птахову індустрію). Ставка (розмір) антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкурентною оптовою ціною об'єкта демпінгу на момент експорту і заявленою ціною при його імпорті на митну територію України;

♦ компенсаційне — застосовується у випадках ввезення на митну територію України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовується субсидія, якщо таке ввезення завдає шкоди вітчизняному виробнику подібних товарів. Ставка компенсаційного мита не може перевищувати розміру субсидій.

Митна вартість — це ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону.