5.Євреї які було виселено і вбито у м.Герца
У Герці було вбито 27 евреїв біля млина на окраєні міста
Тут було вбито євреїв:
В 1940-1941 роках радянська адміністрація вперше почала висиляти громадян не тільки румунської, а ї єврейської національностей із Герци.
Наступна трагедія відбувалася влітку 1941 року. Після початку Великої Вітчизняної війни, вкінці червня 1941 року 102 особи єврейської національності були розстріляні німецько-румунською військовою адміністрацією за нібито підтримку радянської влади. Аналогічно трапилось із радянськими активістами в селах Герцаївського краю. 29 березня 1944 року Герци були звільнені радянськими військами. На жаль, визволення не принесло щастя, а навпаки нещастя в румунських родинах. Всі особи, які раніше належали до будь-яких буржуазних партій або румунській адміністрації арештовували і депортували в Сибір, Казахстан або на Північ СССР. Туди ж висилялись цілі родини із складу яких люди намагалися втекти в Румунію. Інші за доносом місцевих активістів знищувались в недружелюбності до Радянської влади. У серпні – вересні 1945 року всіх демобілізованих солдатів з румунської армії, повернувшись на батьківщину відправили на відновлювальні роботи до Беломор Канала. Звіти повернулися одиниці, мало хто вижив у тих умовах. Наступна хвиля обов’язкова відправка 15-16 річної молоді. Хлопців і дівчат з ремісницьких училищ відправляли на відновлювальні роботи та будівництво різнихкомплексах у Донбасі, Кривому Розі або на Кавказі. Скрізь умови проживання були жахливими. Виживали лише найміцніші.
Радянське звільнення із рабства капіталізму виявилося для румунів Герци і краю справжньою трагедією. Наступна трагедія очікувалась у вигляді колективізації сільського господарства, тобто формування колгоспно-радгоспної системи у краю 1945-1948 роках. Хто не підкорювався і не підтримував колективізацію депортувалися до Сибіру. Умови праці були важкими, отримували мізерну плату, а вимоги були великими. Якщо не виконували по-максимальному працівників лякали розправою, були навіть випадки розстрілу. Тільки в ІІ половині 50-х років економічне життя стало налагоджуватися. В Герци організували бурякорадгосп, який проіснував аж до кінця 70-х років минулого століття.
З інших економічних одиниць діяли: машино - транспортна станція, яку перевели у ремонтну технічну станцію, завод контора, будівельна контора, цегляний завод, масло-молочний завод, млин, дорожній відділ та поштове відділення зв’язку.
Література:
Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000.
Ковтун В. В., Степаненко А. В. Города Украины: Экономико-статистический справочник. — К.: Вища школа, 1990. — С. 262.
Encyclopedia of Jewish Life (2001), p. 511: «Herta».
Pinkas HaKehilot, Romania, Vol. 1 (1969), p. 118: «Herta»
