5Будова мікробних клітин.

Клітинна стінка — основна структурна одиниця оболонки мікробної клітини..Цитоплазматична мембрана знаходиться між оболонкою і цитоплазмою клітини. Цитоплазма — складна колоїдна система, де гомогенною (однорідною) фазою є вода. У цитоплазмі клітини міститься значна кількість більш дрібних структур — рибосом. У цитоплазмі залежно від фази росту мікробів та інших причин можуть відкладатися резервні продукти внутрішньоклітинних біохімічних реакцій (волютин, гранульоза, глікоген, жир, сірка, залізо та ін.).Зокрема однією з особливостей бактерій, що зумовила їх поділ на дві групи грампозитивні та грамнегативні, є різний хімічний склад оболонки та цитоплазми клітин. У грампозитивних бактерій відмічено наявність рибонуклеату магнію, полімеру пептидоглюкану й зв'язаних з ним полісахаридів та тейхоевих кислот. У грам негативних бактерій у клітинній мембрані переважають білки, ліпопротеїди, ліпополісахариди. 6 .Спороутвореня у бацил.

Бацили(паличкоподібні бактерії) утворюють спори округлої чи овальної форми,які містяться в центрі клітини або на одному з її кінців.При спороутворені клітина втрачає значну кількість води,протоплазма згущується і збирається в споро генній зоні.Спочатку формується проспора.Зовнішня оболонка-екзина(захисна функція),а внутрішня-інтина(бере участь в проростанні нової вегетативної клітини).При утворенні стінки спори поглинаються іони Са і прискорюється синтез ДПК.Залежно від місця розташування спор у клітині та їх розміру розрізняють такі типи:Баціліум-спора утворюється в центрі або кінці клітини,але її діаметр не перевищує поперечника клітини(форма не змінюється),Глострідіум-спора розташована у центрі,а її діаметр більший за товщину клітини(набуває форму веретина);Плектрідіум-пора розташована на кінці клітини і перевищує її діаметр(набувають форми барабанної перетинки).Спори стійкі до дії різних фізико-хімічних факторів.Витримують кип’ятіння протягом 2-6 год,у висушеному стані можуть зберігатися у грунті,воді,трупах та інших субстратах протягом років.Спороутворення у бацил-не процес розмноження,а захисна пристосувальна реакція для збереження виду.

8 Морфологія плісневих грибів.

Цвілеві гриби ростуть у вигляді переплетених трубок – гіф, він є структурною одиницею цвілевих грибів. Сукупність гіф позначають терміном міцелій. Гіфи вищих грибів містять перегородки (септи), що розділяють їх на окремі клітини. Септи мають отвори, що дозволяють цитоплазмі і деяким органел перетікати з однієї клітини в іншу. Гіфи нижчих грибів перегородок не мають, і такі гіфи називають асептірованими. Таким чином, в цілому цвілевий гриб являє собою ценоціт - обширну територію цитоплазми з безліччю ядер, що розташовується в скупченні трубок-гіф. Вростають в субстрат частина тіла гриба, абсорбуюча поживні речовини, - вегетативний міцелій, а зростаюча на поверхні субстрату частина - повітряний міцелій.Він  надає поверхні колоній цвілевих грибів характерну пухнасту фактуру. Вегетативний міцелій утилізує необхідні поживні речовини і джерела енергії з субстрату.

10 Хімічний склад мікроорганізмів.

. У кожному живому організмі, в т. ч. і у мікробів, по­стійно відбувається обмін речовинами з навколишнім се­редовищем. Для існування мікроорганізмам потрібні певні джерела живлення, з яких мікробна клітина будує тіло і дістає необхідну енергію.До складу бактеріальної клітини входять вода (80— 85%) і сухі речовини (15—20%). Для синтезу життєво важливих органічних сполук мікробам необхідні органоге­ни — вуглець, азот, водень та кисень, вміст яких досягає 90—97 % маси всієї сухої речовини. Крім названих елемен­тів у мікробній клітині містяться зольні елементи — фос­фор, сірка, натрій, магній, кальцій (3—10%), у незначній кількості (0,1—0,5 %) — залізо, мідь, цинк, марганець, ко­бальт, молібден, а також вітаміни та інші фактори росту. Є мікроби, здатні використовувати для живлення нафту, газ, парафіни, мило.