- •Синтез k3[Cr(c2o4)3]*3h2o – калійтриоксалатохромат (ііі) три гідрат
- •Комплексні сполуки
- •Короткі відомості про кристалогідрати
- •Застосування кристалогідратів у повсякденному житті
- •Загальна характеристика
- •Хімічні властивості
- •Історія та походження назви
- •Отримання
- •Застосування та біологічна роль хрому
- •Одержання
- •Застосування
- •Калій - це незамінний елемент харчування
- •Оксалати
- •Калій оксалат Властивості
- •Приготування
- •Методи синтезу комплексної сполуки.
- •Хід роботи
- •Якісні реакції
- •Розрахунки виходу продукту Висновок
- •Список використаної літератури
Оксалати
Оксалати – солі та естери щавлевої щавлевої кислоти. Солі містять в своєму складі дианіон (оксалат) С2О4*2 або (СОО)2*2.
Існують також кислі оксалати – гідроген оксалати, наприклад, NaHC2O4. Більш того існують також кристалічні солі: KHC2O4*H2C2O4.
Більшість солей оксалатів погано розчинні у воді, наприклад, кальцій оксалат, який використовують для виявлення кальцію. Добре розчинні оксалати калію та амонію.
Оксалати проявляють встановлюючі властивості. Так його концентрацію в розчині можна виявити титруванням теплого розчину калій перманганату. Реакція автокаталітична:
8H2O
Структура оксалат іону.
Поширення в природі
Оксалати широко поширені в природі, наприклад, в щавлі, кислиці. Корені чи листя ревеню, гречки містять щавлеву кислоту. Накопичення щавлевої кислоти відбувається через неповне окиснення вуглеводів у процесі біосинтезу. Наступні їстівні рослини що містять оксалат: червоний перець, петрушка, зернятка маку, шпинат, какао, шоколад, більшість горіхів і ягід. Листя чайного куща містять відносно велику кількість оксалатів порівняно з іншими рослинами. Звичайно ці рослини містять від малих до середніх концентрацій оксалатів завдяки малій масі використаного листя.
Калій оксалат Властивості
Безбарвні ромбічні прозорі кристалики, плавляться при температурі 39оС. При 100оС речовина починає втрачати кристалізаційну воду, кристали стають непрозорими; повністю втрачають воду при t=160oC. При більш високій температурі розкладаються на K2CO3 i CO. Розчинний у воді (26,4% при 20оС). Реакція насиченого розчину слабо лужна (рН=8,2).
Приготування
Калій оксалат можна отримати, пронейтралізувавши щавлеву кислоту калій карбонатом. В гарячий (80%) розчин 100 г H2C2O4*2H2O в 225 мл води вносять малими порціями при перемішуванні 120-140 г K2CO3 до слаболужної реакції на фенолфталеїн. Розчин фільтрують. Фільтрат упарюють при 80оС до появи кристалічної плівки і охолоджують до 20оС. Кристали, що випали відсмоктують у лійці Бюхнера і промивають 10-15 мл води. Маточний розчин випарюють і викристалізовують. Об’єднані фракції металів перекристалізовують наступним чином. Розчиняють 100 г солі в 120 мл води і розчин фільтрують. Фільтрат упарюють до появи кристалічної плівки і охолоджують. Кристали, що випали, відсмоктують у лійці Бюхнера, промивають холодною водою, як сказано вище, і сушать при кімнатній температурі. Вихід 60 г (40% по щавлевій кислоті). Як правило, отриманий препарат відповідає реактиву кваліфікації. Використовуючи маточний розчин, можна підвищити вихід до 75%.
Методи синтезу комплексної сполуки.
Прилади: термостійкий хімічний стакан (ємністю 250 мл), хімічний стакан (ємністю 100 мл), фарфорова чашка, тигль, електронні терези, мірна пробірка, піпетка, фільтрувальний папір, скляна паличка, пінцет, лійка, шпатель.
Хід роботи
Внести в термостійкий хімічний стакан, ємністю 250 мл 13,5 г H2C2O4*2H2O і 6 г K2C2O4*H2O.
Розчинити ці речовини , перемішуючи в 125 г води.
В другому хімічному стакані, приготувати насичений розчин K2Cr2O7.
До розчину щавлевої кислоти і оксалату калію повільно, перемішуючи по краплях додати розчин K2Cr2O7.
Отриманий розчин вилити в фарфорову чашку і випарувати до об`єму 25 мл.
Охолодити суміш до утворення кристалів.
