- •2. Порівняльна характеристика бронхів різного калібру.
- •3. Атретичне тіло. Будова. Функції.
- •5.Порівняйте будову кровоносних і лімфатичних капілярів.
- •6. Опишіть будову тимуса.
- •1.А) Емаль. Будова
- •2.Кровопостачання печінки.
- •3.А)Будова ендометрію. Б)Його зміни протягом оваріально-менструального циклу(коротко)
- •4.Будова і топографія клітин-зерен кори мозочка. Які міжклітинні зв’язки вони формують?
- •5.Назвіть похідні шкіри. Опишіть будову потових залоз.
- •1. Стравохід. Оболонки, шари, залози.
- •2.Мукоциліарний механізм. Які структури беруть участь в його забезпеченні.Показати схематично
- •3. Материнська частина плаценти. Її компоненти. Намалювати.
- •4. Намалювати схему нейронних звязків сітківки ока
- •5. Лімфатичний вузол
- •2. Схематично намалювати нефрон. Позначити його відділи. 3. Дати коротку характеристику періодів великого росту і дозрівання овогенезу.
- •4. Шари сітківки ока. Назвіть структури якими утворений кожний шар.
- •2. Товста кишка. Оболонки, рельєф, шари.
- •3.Жовте тіло. Стадії розвитку, функції.
- •5.Зовнішня оболонка очного яблука. Опишіть будову рогівки.
- •1. Апендикс. Оболонки, шари
- •2. Легеневий ацинус. Намалювати, позначити складові частини.
- •3. Плодова частина плаценти. Формування , будова.
- •4. Загальний план будови надниркових залоз. Назвіть зони кіркової речовини і гормони, які вони синтезують.
- •5. Середня оболонка очного яблука. Опишіть будову війчастого тіла.
- •6. Прищитоподібні залози.
- •1. Гістогенез тканин зуба.Показати джерело розвитку на схемі
- •2 . Носова порожнина., Будова , функції
- •3. Схематично показати компоненти гемато-тестикулярного барєру
- •4. Гіпофіз. Загальна характеристика. Опишіть будову нейрогіпофізу.
- •5.Середнє вухо
- •6. Нейросекреторні ядра гіпоталамуса
6. Опишіть будову тимуса.
Тимус – центральний орган імуногенезу, де розмножуються і дозрівають Т-лімфоцити. Розміщений за грудиною. полігональної форми, його маса в дорослого – 10-30г, у дитини – 12-14г. Вкритий сполучнотканинною капсулою, від якої всередину вростають перегородки і ділять його на часточки, і яка відокремлена від паренхіми базальною мембраною пористого типу(в місцях пор – характерні вростання кровоносних судин).
У кірковій речовині часточки компактно розміщені малі й середні лімфоцити, оточені макрофагами, епітеліоретикулоцитами і Т-лімфобластами. Мозкова речовина утворена диференційованими Т-лімфоцитами, які на своїй мембрані експресують рецепторим CD4 (гелпери/індуктори), або CD8 (кілери/суп ресори), або рецептори Т-клітин (ТCR). Лімфоцити мозкової речовини оточені епітеліоретикулоцитами та макрофагами і розміщщені менш компактно, ніж в кірковій речовині(лише 10% лімфоцитів тимуса – у мозковій).
Характерна особливість тимуса – наявність в мозковій речовині концентричних нашарувань епітеліальних клітин, що назив. тимусними тільцями Гассаля, які утворюються в разі дегенерації і нашарування зірчастих епітеліоретикулоцитів мозкової речовини. Вони фарбуються оксифільно і мають в центрі оксивільний дендрит.
Особливість будови мікроциркулярного русла – відмежування лімфоцитів кіркової речовини від просвіту гемо капілярів гематотимусним бар’єром, який утворений суцільним шаром розміщених на базальній мембрані епітеліоретикулоцитів і стінкою гемо капілярів. Він закриває доступ антигенам з судинного русла до лімфоцитів кіркової речовини. В мозковій речовині цей бар’єр відсутній.
Білет №6
1.А) Емаль. Будова
Емаль – найтвердіша тканина людського організму, покриває коронку зуба. На 96-97% складається з неорганічних речовин (фосфорнокислі солі кальцію у вигляді кристалів гідроксиапатиту утворюють основу емалі), на 3-4% - з органічних(білки глікопротеїни, що формують тонкофібрилярний матрикс емалі). Структурна і функціональна одиниця емалі – емалева призма (пучок фібрил між якими кристали гідроксиапатиту кальцію), має S-подібний хід. Емаль продукують амелобласти, які існують лише в процесі гістогенезу зуба. У сформованого зуба між окремими призмами є менш звапнована склеювальна речовина. Через S-подібний хід на поздовжніх шліфах зуда одні призми розрізані поздовжньо, а інші – поперечно. Так виникають чергування світлих і темних ліній Шрегера, крім них є ще паралельні лінії Рутціуса, які виникають внаслідок росту і звапнування призм. Трапляються і ділянки з низьким вмістом неорганічного компонента: емалеві пластинки(поділяють емаль на сегменти) і емалеві пучки (бувають лише на межі з дентином). Емаль сполучається з дентином пальцеподібними вростаннями – інтердигітаціями. В ділянках проникнення в емаль відростків дентинобластів утворюються колбоподібні потовщення відростків – емалеві веретена. Поверхня емалі вкрита кутикулою або Насмітовою оболонкою, що стійка до дії кислот і зберігається тільки на бічних поверхнях коронки. Над кутикулою – тонкий шар глікопротеїнів - пелікула емалі(є набутою структурою)
