Розділ2. Емпіричне вивчення явища інтернет-залежності як професійної деформації особистості
2.1. Організації та процедури дослідження
У дослідженні приймали участь 54 учасники (n=54) віком від 13 до 16 років. Серед них 23 хлопців (n=23) і 31 дівчат (n=31) (Рис.2.1). Дівчат вийшло більше, тому, що ми проводили емпіричне дослідження у школі з гуманітарним нахилом навчання, а в ній дівчат навчається більше ніж хлопців. Можливо, якби дослідженя було проведене в комп’ютерному клубі, то кількість хлопців була б більшою.
Рис.2.1. Статевий розподіл загальної вибірки
За допомогою методик «Тест-опитувальник на наявність інтернет-адикції (Кемберлі Янг)» та «Тести для діагностики нехімічних залежностей «Тест на дитячу Інтернет-залежність (Кулаков, 2004)» вибіркова сукупність була поділена на дві групи : основна – з інтернет-залежністю (n=27), контрольна – без інтернет-залежності ( n=27). До контрольної групи увійшло 18 (n=18) дівчат та 9 (n=9) хлопців, до основної 12 (n=12) дівчат і 15 хлопців (n=15).
Ми бачимо,що в контрольній групі дівчат більше ніж хлопців, і більше ніж в основній групі. Що ж стосується хлопців, то їх у основній групі їх більше, ніж в контрольній. Тому, ми бачимо, що інтернет-залежних підлітків чоловічої статі більше, ніж жіночої. Ми знаходимо цьому підтвердження у Китайському інформаційному центрі мережі інтернет, за оцінками якого 10% китайських користувачів інтернету у віці до 18 років складають 70% користувачів чоловічої статі [13].
Отже, підлітки чоловічої статі більше піддаються залежності від інтернету.
Кількість чоловік в групах однакова,достатня для застосування методів математичної статистики для порівняння груп (Рис.2.2.).
Рис.2.2. Розподіл основної та контрольної груп за статтю
Рис.2.3. Відсотковий розподіл груп
З 54 респондентів 43 (n=43) із повних сімей і 11(n=11) з неповних. Серед респондентів основної групи 6 учасників входять до неповних і 21 до повних сімей. Щодо контрольної групи, то до повних сімей увішли 22 учасники, до неповної 5 учасників.
Ми бачимо, як різниця щодо складу сім'ї у контрольній і основній групах є не дуже значною. Це свідчить про те, що на виникнення і розвиток інтернет-залежності впливає не склад сім'ї, а відносини в ній. Тому, саме типи батьківського виховання, батьківські установки ми і будемо досліджувати у наступному розділі.
2.2. Вивчення інтернет-залежності:результати дослідження
За результатами проведеного дослідження зроблено наступні висновки:
1. Інтернет-залежність являє собою особистісну характеристику як сукупність когнітивних, емоційних та фізіологічних порушень, які виявляються у поведінці, вказуючи на те, що у індивіда відсутній контроль над застосуванням Інтернету, він не в змозі припинити цей процес, продовжує значний час знаходитись у віртуально-інформаційному середовищі, незважаючи на негативні наслідки. Основні фактори Інтернет-залежної поведінки поділяються на: психологічні (оскільки психологічна стійкість оберігає особистість від дезінтеграції і особистісних розладів, складає основу внутрішньої гармонії, повноцінного психічного здоров`я, то зниження психологічної стійкості призводить до дезінтеграції особистості, порушення регуляції поведінки та діяльності, розпаду системи життєвих цінностей, мотивів, цілей, що підвищує ризик виникнення залежності, соціально-психологічні (потужне розширення меж спілкування особистості; легкість знаходження однодумців і емоційно близьких людей, задоволення потреби в належності до соціальної групи та визнання; можливість відійти від реальності); соціальні (існування сучасної людини в інформаційно насиченому середовищі).
2. Міра прояву Інтернет-залежної поведінки у підлітків залежить від індивідуально-психологічних (індивідуальні особливості підліткового віку) та мікросоціальних (психологічні труднощі і ускладнення, що породжені найближчим соціальним оточенням) чинників, які не виступають ізольовано один від одного, а існують у взаємозв’язках та взаємозалежностях. Виявлено основні типи поведінки підлітків в мережі Інтернет, серед яких: обсесивно-пошуковий тип; компенсаторний тип; емоційно-залежний тип; комунікативний тип; кіберсексуальний тип.
3. Отримані результати математично-статистичного аналізу зв'язку інтернет-залежності в групі залежних з батьківськими установками та особистісними рисами свідчать про те, що інтернет-залежні підлітки значно відрізняються від не адиктивних підлітків, як за типами батьківського виховання, так і за особистісними рисами.
Такі особливості інтернет-залежних підлітків, як тривожність, низький рівень комунікативних та інтелектуальних здібностей, не сміливість у налаштуванні соціальних контактів, батьківські установки, як ворожість, директивність, автономність, по суті, як призводять до інтернет-залежності у підлітковому віці, так і одночасно являються факторами ризику і соціальній дезадаптації та переходу в форму аддиктивної поведінки.
4. Емпіричне дослідження виявило, що високий рівень Інтернет-залежності у підлітковому віці корелює з такими особистісними рисами, як низька комунікативність, емоційна стійкість, сміливість у встановленні соціальних контактів та висока тривожність. Мікросоціальні чинники високого рівня Інтернет-залежності пов’язані з порушеннями міжособистісної взаємодії перш за все з батьками. Стимулами, що провокують занурення підлітків у світ віртуальних подій, є: неможливість задоволення основних потреб молодої людини у визнанні, повазі, любові з боку близького оточення; заборона бажаного, перешкоди на шляху досягнення мети; образи, обман; невміння або небажання відповідати за свої слова, дії, вчинки у реальному житті. Отже, за результатами дослідження у інтернет-залежних на противагу не інтернет-залежних виявлено низький рівень комунікативності, емоційної стійкості, сміливості у встановлені соціальних контактів, що супроводжуються високою тривожністю.
5. Розроблені нами рекомендації та пропозиції засобів профілактики інтернет-залежності допоможуть батькам, педагогам та психологам попередити залежність підлітків від інтернету.
Отже, наша гіпотеза підтвердилась, батьківські установки, методи виховання та особистісні чинники дійсно впливають на виникнення і розвиток інтернет-залежності в підлітковому віці.