Технологічні документи

Маршрутна карта - маршрутні описи тех процесу, або вказівки повного складу технологічних операцій.

Карта технологічного процесу - операційний опис ТП в технологічній послідовності всіх операцій.

Операційна карта - опис технологічної операції на робочому місці.

Настанова - частина операцій при незмінному закріпленні виробу.

Робочий … - закінчена чатсина, скалдається з однократного переміщення інструменту відносно заготовки

Технологічний процес - частина виробничого процесу, що містить цілеспрямовані дії по зміні або визначенню стану предмета

Програмні документи:

• специфікація - склад програми та документації до неї

• текст програми - запис програми з необхідними коментарями

• програма та методика випробувань

вимоги для перевірки

• пояснювальна записка - схема алгоритма, заг опис алгоритма, обгрунтування прийн.ріш.

• програмні експлуатаційні елеманти

• відомоті експлуатаційних елементів

• формуляр - описуються основні хар-ки прогрмаи, комплектність, відомості про екс-цію

• опис застосування - призначеня проги, область застосув, мин конфіг.технічних засобів

• інструкція програмісту - перевірка, відлагодження, на конкретних прикладах

• інструкція системному прогеру - відомості для експлуатації програми

• інтсрукція оператору - процедура спілкування оператора з ЕОМ при виконанні програми

• опис мови - синтаксис команд, пояснення по викор-нню

• інструкція по технічному обслуговуванню - тестові та діагностичні програми

Критерії роботоздантності апаратури

Роботоздатність - стан машини вузла або деталі, при якому вона здатна виконувати задані ф-ції із збереженням міцності, не змінності форми та розмірів, стійкості до тепла і вібрації.

• міцність - здатність деталі чинити опір руйнуванню, або винекненню пластичних деформацій

• жорсткість - здатність деталі чинити опір зміні їхньої форми при дії експлуатаційних навантажень

• стійкість до спрацьовування - опір спрацьовуванню

• віброміцність - здатність деталей витримувать довготривалі навантаження

• теплостійкість - здатність елементів машин не втрачати своїх експлуатаційних показників при змінах температури

• зменшення пропускної здатності мастильного шару - заїдання + швике спрацювання

• надійність - властивість об’єкта виконувати задані функції зберігаючи в часі значення експлуатаційних показників у заданих межах. надійність - комплексна властивість

• точність

Види спрацювань:

• ^{Механічне}

• ^{Молеклярно}-механічне

• ^{Корозийно}-механічне

Стійкість до вібрації — здатність конструкції працювати в заданому діапазоні експлуатаційних режимів без недопустимих коливань.

Коливання та вібрації проявляються через недостатню жорсткість елементів, неврівноваженість обертових деталей, високі робочі швидкості.

Віброміцність — здатність деталей витримувати довгочасні вібронавантаження (тобто динамічні навантаження та удари).

Теплостійкість — здатність елементів машин не втрачати своїх експлуатаційних показників при змінах температура. У результаті нагрівання виникають шкідливі явища: Зменшення несучої здатності деталей, повзучість. Повзучість — процес малої неперервної деформації при довгочасному навантаженні. Зменшення захисної здатності мастильного шару заїдання, швидке спрацьовування.

Надійність — властивість об'єкта виконувати задані функції, зберігаючи в часі значення експлуатаційних показників у заданих межах.

Надійність — комплексна властивість включає в себе:

• безвідмовність, властивість неперервно зберігати протягом деякого проміжку часу або деякого напрацювання

• довговічність, властивість зберігати роботоздатність до настання крайнього стану

• ремонтопридатність, пристосованість до запобігання та виявлення причин його відказів пошкоджень та усунення їхніх наслідків виконанням ремонтів та тех. обслуговування

• придатність до зберігання зберігати роботоздатність у проміжок певного часу

• відмова, втрата роботоздатності об'єкта.

Технологічність - називають таку конструкцію, яка виготовляється з мінімальними затратами праці, часу та засобів і забезпечує задані експлуатаційні показники. Технологічність визначається формою, обраним матеріалом, термообробки; способом виготовлення заготовки; потрібною точністю виготовлення, шорсткістю поверхонь. Технологічність залежить від обсягу виробництва (індивідуальне, малосерійне та багатосерійне), простоти форми та доцільності конструкції.

Точність — можливість зберігати у допустимих границях похибки положення та руху ведених ланок при певних законах руху ведучих ланок.

Точність виміру розрізняють такі причини похибок: виготовлення; монтажу; виміру (випадкова, систематична та груба); вихід за границі експлуатації (силові та температурні деформації ланок, вібрації, спрацьовування).

Розміри та їхні відхилення

Розмір — числове значення лінійної величини (діаметр, довжина). Розміри бувають дійсні, граничні і номінальні.

Дійсний — отриманий вимірюванням.

Граничні — два гранично допустимі розміри, між якими повинен знаходитись дійсний.

Номінальний — розмір, відносно якого визначаються відхилення.

Відхилення — алгебраїчна різниця між розміром (дійсним або граничним) і відповідним номінальним розміром.

Групи експлуатації, види виробів та випробування

Експлуатаційні вимоги

Умови експлуатації ЕОМ можуть бути різними. Вони залежать в основному від механічних і кліматичних впливів, які необхідно враховувати при виборі елементів, готових виробів, матеріалів і конструктивного оформлення обчислювальних машин.

Обчислювальні машини, установлювані на літальних апаратах, повинні мати підвищену стійкість до механічних перевантажень, вібрацій і різких коливань температури. При цьому необхідно забезпечити мінімальну вагу й габаритні розміри апаратури, її швидкий демонтаж для ремонту й стабільність параметрів при роботі в умовах зниженого тиску.

Обчислювальна апаратура, яку використовують на кораблях й інших плавальних засобах, повинна надійно працювати при кренах і диферентах. Розміщення апаратури не повинно порушувати нормальних умов роботи обслуговуючого персоналу.

Переносна або пересувна апаратура повинна мати обмежені габаритні розміри й масу, забезпечувати простоту й надійність електричних з'єднань, транспортабельність окремих частин й ін.

Для визначення впливу навколишнього середовища на роботу ЕОМ розглядають наступні характерні зони клімату: помірну, пустельну, тропічну, арктичну й морську. Крім того, для ракетної й космічної апаратур враховують специфіку умов великих висот.

Кожна із цих зон має свої особливості, які необхідно враховувати при конструюванні ЕОМ та їхніх елементів.

Зовнішні фактори, що впливають на дієздатність

Кліматичні фактори:

- температура;

- волога;

- термальний удар (перегрів)

- атмосферний тиск повітря;

- вплив пилу, піску, активних речовин;

- сонячне опромінення;

- грибкові утворення (цвіль), мікроорганізми;

- дощ або бризки води, морський туман;

- наявність в довкіллі озону.

Механічні фактори:

- вплив вібрації;

- удари;

- лінійне прискорення;

- акустичний удар;

- невагомість.

До радіаційних факторів відносяться:

- опромінення потоком гама-фотонів;

- швидкими нейтронами;

- альфа-частинками;

- протонами.

Випробування ЕОМ і типових конструкцій

Випробування за призначенням ділять на групи:

• дослідницькі,

• контрольні,

• порівняльні

• означальні.

Визначальні випробування проводять для оцінки значень характеристик об'єкта із заданими значеннями показників точності й вірогідності.

Програма випробувань - це організаційно-методичний документ, що встановлює конкретні цілі, об'єкт й обсяг, методику, порядок, умови, місце й строки проведення, відповідальність за забезпечення й проведення випробувань, за оформлення протоколів і звітів. Програма випробувань складається із шести розділів:

1. об'єкт випробувань,

2. ціль випробувань,

3. обґрунтування необхідності проведення випробувань,

4. місце проведення й забезпечення випробувань,

5. обсяг і методика,

6. оформлення результатів випробувань.

У найменуванні випробування вказується його

призначення: дослідницьке, контрольне, порівняльне, визначальне,

рівень проведення: державне, міжвідомче, відомче, заводське,

відношення до етапів розробки: доводочне, попереднє, приймальне

відношення до випробувань готової продукції: кваліфікаційне, пред'явницьке, приймально-здавальне, періодичне, інспекційне, типове, атестаційне, сертифікаційне.

умови й місце проведення випробувань: лабораторні, стендові, полігонні, натурні, з використанням моделей, експлуатаційні,

тривалість:нормальні, прискорені, скорочені,

вид впливу: механічні, кліматичні, термічні, радіаційні, електричні, електромагнітні, магнітні, хімічні, біологічні,

результат впливу:не руйнуючі, руйнуючі, на стійкість, міцність, стійкість,

спрямованість на визначення характеристик об'єкта:функціональні, на надійність, транспортабельність, граничні, технологічні.

Метод випробувань - це сукупність правил застосування певних принципів і засобів для проведення випробувань. Методи випробувань повинні передбачати й забезпечувати вплив на апаратуру факторів по нормах, установленим у ТЗ або іншій документації.

Під засобами випробувань розуміють технічні пристрої, речовини й матеріали, застосовувані при проведенні випробувань.

Під умовами випробувань розуміють сукупність внутрішніх і зовнішніх факторів, режими функціонування апаратури, способи й місце її установки, монтажу й кріплення.