1. Стандартизація української термінології як чинник утвердження державності України.

Проте, такий експресивний процес, продиктований внутрішніми та зовнішніми умовами життя, дав свої негативні наслідки. До причин, що їх спонукали, можна віднести, з одного боку, майже (а з деяких галузей цілком) не упорядкована термінологія, а з другого боку, – слабе володіння українською мовою і, відповідно, відсутність знань з української термінології серед переважної більшості фахівців, а особливо з південно-східних регіонів України. Тому сьогодні чимало чинних термінологічних стандартів потребують перегляду, а в кращому разі – доопрацювання. Разом з тим, незважаючи на низьку якість певної частини стандартів, виконано вкрай необхідну і важливу державотворчу справу. Набуто великий практичний досвід щодо розроблення термінологічних стандартів, випрацювані й сформульовані основні засади формування терміносистем у певних предметних галузях, що полегшують планування робіт зі стандартування [1].

Набутий термінотворчий досвід знайшов втілення у розробленому Комітетом банку даних унормованої науково-технічної термінології, призначеного для супроводу і пошуку окремих термінів чи групи термінів разом з їх означеннями з різних галузей знань [3]. У створеному банку баз даних реалізовано один з основних критеріїв – гармонізація української термінології в рамках чинних ДСТУ, як остаточний процес її уніфікації. У даний час банк постійно наповнюється новими ДСТУ, а також удосконалюється в плані його функційного та структурного розвитку.

Важливе місце у діяльності Комітету займає напрямок гармонізації української термінології з міжнародними стандартами, передусім стандартами ISO. Процесу гармонізації термінологій помагають досконало розроблені ISO загальні засади і методи створення національних стандартів. На жаль таких методів не розроблено Міжнародною Радою зі стандартизації, метрології та сертифікації країн СНД, а тому маємо російськомовні ГОСТ’и як національні стандарти України. Це, очевидно, не сприяє утвердженню української мови, як державної, що задекларовано у 10-ій статті Конституції України.

Невід’ємною складовою термінологічної діяльності Комітету є термінографічна праця. За його участю видано словники з електрорадіотехніки, радіоелектроніки, хемії, технології нафти, автошляхів. З цього року започатковану ”Термінографічну серію СловоСвіт”, першою книжкою якої вийшов ”Англійсько-український словник-довідник з інженерії довкілля” Т.Балабана. Продовжуватимуть цю серію вже підготовлені до друку російсько-український тлумачний словник з теплоенергетики та українсько-англійський/англійсько-український cловник з електроніки. Готуються до видання російсько-український перекладний термінологічний словник з машинобудування, багатомовний словник з гідравліки, словник з токсикології тощо.

Сьогодні важливо з нових позицій і набутого досвіду інтенсивніше продовжувати впровадження міжнародних і європейських стандартів як галузевих, так термінологічних. Такими є вимоги часу, продиктовані жорсткими умовами конкуренції продукції на світовому ринку. Основні напрямки цієї важливої справи прозвучали на Всеукраїнській конференції з нагоди Всесвітнього дня стандартів ”Міжнародні стандарти задля миру і добробуту” та на Нараді голів Технічних комітетів ”Роль Технічних комітетів у гармонізації української нормативної бази з міжнародними та європейськими стандартами”, організованих Держстандартом України 12-13 жовтня 2000 року. Потреби нагального впровадження міжнародних стандартів насамперед стосується термінологічних стандартів, бо саме вони є основним чинником, передумовою процесу гармонізації.

Окрім проектів термінологічних стандартів, Комітет опрацьовує проекти УкрНДІССІ, зокрема, основоположних стандартів, інструкції, каталоги, регламенти, рекомендації тощо. За останні два роки долучено також такі гармонізовувані з ISO нормативні документи як ”Комп’ютерні засоби у термінології. Створювання та використовування термінологічних баз даних і текстових масивів”, ”Термінологічна робота. Гармонування понять і термінів”, ”Класифікатор нормативних документів ДК 004-98”, ”Правила впровадження та застосування міжнародних стандартів”, ”Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення загальних понять” та інші.

Комітет вже тривалий час (ухвала Управи ТК СНТТ від 26.12.1995 і далі) безрезультатно пропонує УкрНДІССІ розпочати роботу над термінологічним стандартом українсько-латинської транслітерації, базовий проект якого розробив Інститут фундаментальних досліджень разом з Українською науковою асоціацією [2]. На його основі Комітет розробив схему однозначної прямої та зворотної транслітерації кириличних знаків у латинські, яка відтворює український чи англійський текст. Зволікання з розробленням ДСТУ ”Кирилично-латинська транслітерація українських назв і текстів” не сприяє гармонізації з міжнародною термінологією та утвердженню державності України.

Серед основних напрямків діяльності, зазначених у Положенні про Комітет, передбачено міжнародну співпрацю, участь у відповідних міжнародних комісіях, обмін досвідом тощо. Тому вже в період становлення започатковано основи цієї діяльності з організаціями ISO і IEC, а згодом з такими міжнародними інформаційними термінологічними організаціями як InfoTerm і TermNet (Відень, Австрія). Проте міжнародна діяльність Комітет реально пожвавилась і набула конкретних форм лише з 1998 року.

Сьогодні Комітет веде пряму співпрацю з ISO/TC37 (SC1, SC2, SC3), IEC, InfoTerm. Донедавна Комітет працював на правах О-члена, а після кількарічних домагань зараз є Р-членом ISO/TC37. Налагоджено співпрацю та укладено угоду з InfoTerm про взаємний обмін та забезпечення інформацією, про розроблення спільних зусиль на розвиток глобальної мережі центрів термінологічної документації, обмін досвідом для формування терміносистем і стандартів високої якості тощо. Комітет разом InfoTerm є організаторами проекту програми створення східноєвропейської термінологічної мережі, до якої, крім України й Австрії, залучено також Фінляндію, Грузію, Вірменію та Молдову. Комітет налагодив також тісні контакти з відділом стандартизації термінології Польського комітету стандартизації (PKN).

Визначальну роль у перманентному формуванні наукової концепції Комітету відіграють організовувані ним у Національному університеті ”Львівська політехніка” термінологічні семінари та міжнародні наукові конференції з проблем української науково-технічної термінології. У вересні цього року відбулася вже 6-та міжнародна конференція ”Проблеми української термінології СловоСвіт 2000”, основні положення ухвали якої містять пропозиції, зокрема, – створити фундаментальні словники відродженої української мови, перевидати термінологічні словники 20-х років, укладені в Інституті української наукової мови ВУАН, видати українською мовою Державні нормативні документи, створити Комітет відродження і захисту української мови, створити галузеві термінологічні центри з гарячими лініями зв’язку з Комітетом, організувати у Комітеті інтернет-місця для ознайомлення і користування методичними матеріялами, термінологічними стандартами, їх проектами тощо.

Під час конференції ”СловоСвіт 2000” відбулися установчі збори Українського термінологічного товариства (УкрТерм), головна мета якого – утверджувати, згідно з положеннями 10-ї статті Конституції, українську мову в усіх царинах знань на засадах її відродження і розвитку, допомагати та координувати працю термінологів на загально узгодженій концепції, розгорнути міжнародну співпрацю з подібними товариствами Європи і світу з метою гармонізації української термінології з міжнародною.