3.2 Розрахунок для провітрювання виїмкової ділянки 31-ї східної Орловської лави пл. К2

3.2.1 Визначення витрати повітря для провітрювання виїмкової ділянки по газах, що постійно виділяються

При схемі провітрювання 3-В витрата повітря визначається за формулою:

Q_уч = = = 2526 м³/хв (3.10)

3.2.2 Визначення витрати повітря за швидкістю руху повітря в при забійному просторі лави (оптимальною по пиловому чиннику, максимальною або мінімальною), а також по людях для схеми провітрювання типу 3-В

Визначаємо за формулою:

Q_уч = Q_оч · + 60 · S · V_min , м³/хв (3.11)

де К_{ут. тр} – коефіцієнт, що враховує витоки повітря через вироблений простір в прибудовах виїмкової ділянки

К_{ут. тр} = 1,5

Дані підставляємо у формулу (3.11) та отримуємо:

Q_дел = 893 · + 60 · 4 · 0,25 = 1176 м³/хв

Для провітрювання виїмкової ділянки приймаємо витрату повітря 1176 м³/хв.

3.2.3 Проводимо перевірку витрати повітря

• за швидкістю:

Q_дел ≤ Q_{оч max} · К_{ут. тр} = 60 · S_{оч max} · V_max · К_{ут. тр} , м³/хв (3.12)

1176 ≤ 60 · 4,2 · 4 · 1,5 = м³/хв

1176 ≤ 1412

• по людях:

Q_дел ≥ 6 · n_чол , м³/хв (3.13)

де n_чол – максимальна кількість людей, що одночасно працюють на виїмковій ділянці,

n_чол = 30

Дані підставляємо у формулу (3.13) та отримуємо:

1176 ≥ 6 · 30 = 180 м³/хв

1176 ≥ 180.

4 Розрахунок витрати повітря для провітрювання тупікової виробки 31- го східного орловського конвеєрного штреку пл. К2

4.1 Розрахунок витрати повітря для провітрювання привібійного простору 31- го східного Орловського конвеєрного штреку пл. К2

4.1.1 Визначення витрати повітря по виділенню метану

Визначаємо за формулою:

Q_з.п = , м³/хв (4.1)

де Q_з.п – витрата повітря, яку необхідно подавати в привібійний простір тупікової виробки, м³/хв

I_з.п – метановиділення на привібійній ділянці, м³/хв

I_з.п = 0,2 м³/хв;

С – допустима згідно ПБ концентрація метану у витікаючому з виробки вентиляційному струмені, %

С = 1 %

С₀ – концентрація метану в струмені повітря, що поступає в тупікову виробку, %

С₀ = 0,05 %

Дані підставляємо у формулу (4.1) та отримуємо:

Q_з.п = = 21 м³/хв

4.1.2 Визначення витрати повітря по людях

Визначаємо за формулою:

Q_з.п = 6 · n_{чол з.п} , м³/хв (4.2)

де n_{чол з.п} – найбільше число людей, що одночасно працюють в привібійному просторі тупікової виробки

n_{чол з.п} = 15 чол.

Дані підставляємо у формулу (4.2) та отримуємо:

Q_з.п = 6 · 15 = 90 м³/хв

4.1.3 Визначення витрати повітря по мінімальній швидкості повітря у виробці

Визначаємо за формулою:

Q_з.п = 60 · V_{n. min} · S, м³/хв (4.3)

де V_{n. min} – мінімально допустима згідно ПБ швидкість повітря в тупіковій виробці, м/с

V_{n. min} = 0,25 м/с;

S – площа поперечного перетину виробки в світлі, м²

S = 13 м²

Дані підставляємо у формулу (4.3) та отримуємо:

Q_з.п = 60 · 0,25 · 13 = 195 м³/хв

4.1.4 Визначення витрати повітря по мінімальній швидкості в привібійному просторі тупікової виробки залежно від температури

Визначаємо за формулою:

Q_з.п = 20 · V_{п. min} · S, м³/хв (4.4)

де V_{п. min} – мінімально допустима згідно ПБ швидкість повітря в привібійному просторі виробки залежно від температури, м/с

V_{п. min} = 0,25 м/с

Дані підставляємо у формулу (4.4) та отримуємо:

Q_з.п = 20 · 0,25 · 13 = 65 м³/хв

4.2 Розрахунок повітря для провітрювання всієї тупікової виробки

4.2.1 Визначення витрати повітря для провітрювання всієї тупікової виробки

Визначаємо за формулою:

Q_п = , м³/хв (4.7)

де I_п – метановиділення у тупіковій виробці, м³/хв

I_п = 0,2 м³/хв;

Дані підставляємо у формулу (4.7) та отримуємо:

Q_п = = 21 м³/хв

4.2.2 Визначення витрати повітря для провітрювання всієї тупікової виробки по людях

Визначаємо за формулою:

Q_п = 6 · n_чол.п = 6 · 10 = 60 м³/хв (4.8)

де n_чол.п – найбільше число людей, що одночасно працюють у всій тупіковій виробці

n_чол.п = 10

Для провітрювання всієї тупікової виробки приймаємо витрату повітря рівною 210 м³/хв

4.3 Вибір вентилятора місцевого провітрювання (ВМП)

4.3.1 Перевіряємо правильність вибраного діаметру трубопроводу залежно від довжини трубопроводу і витрати повітря

Перевіряємо за формулою:

d_тр = 0,3 · , м (4.9)

d_тр = 0,3 · = 0,7 м

На основі праці шахти приймаємо d_тр = 0,8 м.

4.3.2 Визначаємо подачу вентилятора

Визначаємо за формулою:

Q_в = Q_з.п · К_ут.тр = 195 · 1,5 = 293 м³/хв = 4,9м³/с (4.10)

де К_ут.тр – коефіцієнт витоку повітря для гнучких вентиляційних трубопроводів з труб типу 1А і 1Б при довжині ланки 20 м

К_ут.тр = 1,5

4.3.3 Визначаємо тиск вентилятора, що працює, на гнучкий вентиляційний трубопровід (депресія трубопроводу)

Визначаємо за формулою:

h_в = Q_в² · R_тр.г · ( + 0,41)², даПа (4.11)

де R_тр.г – аеродинамічний опір гнучкого вентиляційного трубопроводу без витоку повітря. Визначається за формулою:

R_тр.г = r_тр · (l_тр + 20d_тр · n₁ + 10d_тр · n₂), Кл (4.12)

де r_тр – питомий аеродинамічний опір гнучкого вентиляційного трубопроводу без витоків повітря, Кл/м

r_тр = 0,0161 Кл/м;

n₁, n₂ – число поворотів трубопроводу на 90º та 45º відповідно

n₁, n₂ = 1;2

Дані підставляємо у формулу (4.12) та отримуємо:

R_тр.г = 0,0161 · (650 + 20 · 0,8 · 1 + 10 · 0,8 · 2) = 11 Кл

Дані підставляємо у формулу (4.11) та отримуємо:

h_в = 4,9² · 11 · ( + 0,41)² = 185 даПа