4. Понятие и классификация проектов в социальной работе.

Социальный проект – выражение конечных результатов социальной деятельности, изображенное при помощи коммуникатов (знаковых сообщений). Конечная стратегическая цель социального проекта – создание оптимальных общественных отношений с учетом объективных условий и жизнедеятельности различных социальных групп.

Сложность проектов. Наиболее простыми являются проекты принятия решений. Наиболее сложными – проекты будущих состояний социальных систем, процессов, отношений. В настоящее время еще нет возможности выразить многие характеристики общественного развития в количественных показателях. Поэтому применяются качественно-содержательные оценки. По мере возрастания временного интервала растет сложность деятельности по созданию моделей будущих состояний системы и процессов.

Результатом проектування є проект. Поняття «проект» багатозначне, іноді воно розглядається як синонім понять «план», «програма». До недавнього часу термін «проект» переважно використовувався у технічній сфері, та з ним пов’язувалося уявлення про розробки складної документації, проектування було виділене у ранг прикладної науки. У теперішній час практично будь-яка науково-дослідницька діяльність пов’язана з розробкою та реалізацією проектів. Проекти розробляються практично у всіх сферах діяльності – суспільній, політичній, міжнародній, технічній, театральній, літературній.

Проект (що кинутий уперед) це сукупність документів (розрахунків, креслень) що підготовлені для створення якої-небудь споруди або виробу; попередній текст якого-небудь документу, задумка, план. У соціальній роботі під проектом розуміють обмежене у часі цілеспрямована зміна окремої системи з встановленими вимогами до якості результатів, можливими рамками витрати засобів та ресурсів та специфічною організацією.

Основними рисами проекту є: віднесеність до майбутнього; орієнтація на бажаний стан майбутнього; представлення проекту як системи засобів досягнення майбутнього; визначеність початку та закінчення проектної роботи; чітко та ясно сформульовані критерії ефективності. Таким чином, проект соціальної роботи розуміється як система сформульованих проектних цілей, створених для цих цілей соціальних закладів, фізичних об’єктів, систем соціального захисту, розроблених та затверджених відповідних документів-програм, планів, розрахунків, смет, розрахунок необхідних ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових, часових), комплекс управлінських рішень, заходів по досягненню поставлених цілей.

Проект соціальної роботи інколи розуміють як інтегровану систему, що складається з:

• сформульованих проектних цілей

• творених для цих цілей соціальних установ, фізичних об’єктів, систем соціального захисту

• розроблених та затверджених відповідних документів – програм, планів, кошторисів, розрахунків тощо

• розрахованих матеріальних ресурсів – матеріальних, фінансових, трудових, часових

• комплексу управлінських рішень, заходів з досягнення цілей

Життєвий цикл проекту

Життєвий цикл – період часу з моменту його появи до остаточної реалізації. Життєвий цикл можна розподілити на фази, що являють собою мікро цикли: задум, аналіз проблеми, розроблення концепції, розроблення проекту, оцінка результатів, підведення підсумків

Цикл проекту: оцінка існуючої ситуації, поява ідеї – планування проекту – впровадження проекту – оцінка результатів – нові ідеї (з постійним моніторингом виконання проекту)

Етапи виникнення нововведення: виявлення імпульсу змін (на основі аналізу інформації, що надходить з навколишнього середовища) – усвідомлення потреби в змінах (визнання неспроможності колишнього шляху, колишніх цінностей та ідеалів) – подолання опору (перша реакція на зміни)

Проектна документація. Управління процесом проектування здійснюється не тільки засобами організаційних ресурсів, але і за допомогою технологізації процесу розробки соціальних проектів. У цих цілях використовується різна проектна документація. Одним з основних елементів останньої можна вважати соціальний паспорт.

Складання соціального паспорту здійснюється на основі результатів реалізації процесу паспортизації об’єкта.

Паспортизація об’єкта – це отримання точних даних про систему, процес або явища, опис їх станів, функціонування та розвитку.

Соціальний паспорт – це звідний документ, у якому відбиваються кількісні та якісні параметри системи, що пливають на функціонування та розвиток, здійснюється аналіз структури елементів. Звичайно виділяють такі етапи створення паспорту соціальної структури:

1. Визначення характеристик та параметрів, що впливають на нормальне функціонування та розвиток системи, їх класифікація та диференціація.

2. Розробка форм паспорту (внесення показників, які будуть змінюватися під впливом управляючої підсистеми).

3. Заповнення форм паспорта, отримання необхідних даних: робота з документами, анкетування, інтерв’ювання.