- •1. Макроекономіка як наука. Національна економіка та економічна система.
- •2. Суперечності між суспільними потребами та економічними ресурсами.
- •3. Підвищення ефективності національної економіки на макрорівні.
- •4. Економічні системи як об’єкт макроекономіки.
- •5. Особливості ринкової економіки. Плюси і мінуси.
- •6. Предмет та функції макроекономіки.
- •7. Макроекономіка та стабілізаційна політика.
- •8. Історія розвитку макроекономічної думки.
- •10. Макроекономіка та мікроекономіка: спільне і відмінне.
- •11. Макроекономіка і система показників.
- •12. Валовий внутрішній продукт як основний показник системи національних рахунків.
- •9. Методи дослідження національної економіки.
- •13. Методи розрахунку ввп, внп.
- •14. Недоліки методик розрахунку ввп та внп.
- •16. Чистий національний продукт. Національний доход.
- •17. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп.
- •18. Відмінність між однотоварним та сукупним попитом.
- •19. Сукупний попит і фактори, що його визначають.
- •20. Нецінові фактори сукупного попиту.
- •21.Вплив цінових та нецінових факторів на криву сукупного попиту.
- •22. Сукупна пропозиція і фактори, що її визначають.
- •23. Відмінності між класичною та кейнсіанською моделями сукупної пропозиції.
- •24. Вплив цінових та нецінових факторів на моделі сукупної пропозиції.
- •25. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Ефект храповика.
- •26. Зміст і загальні риси економічного циклу. Причини економічних коливань.
- •27. Фази економічного циклу.
- •28. Тривалість економічних циклів.
- •29. Державне антициклічне регулювання.
- •30. Особливості грошово-кредитного регулювання економіки в умовах економічної кризи.
- •31. Суть проблеми зайнятості та види безробіття.
- •32. Вимірювання безробіття. Закон Оукена.
- •33. Макроекономіка і стабілізаційна політика.
- •34. Обмеженість ринкового механізму та необхідність державного втручання в економіку.
- •35. Антимонопольна політика.
- •36. Суть та види інфляції. Вимірювання інфляції.
- •37. Причини інфляції. Рання крива Філіпса.
- •38. Залежність інфляції від джерел покриття дефіциту бюджету.
- •39. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •40. Позитивні наслідки інфляції.
- •41. Шляхи виходу з інфляції.
- •42. Короткострокова антиінфляційна тактика.
- •43. Довгострокова антиінфляційна стратегія.
24. Вплив цінових та нецінових факторів на моделі сукупної пропозиції.
Конкретні чинники розглядаються як цінові або нецінові фактори сукупного попиту залежно від причин, що викликають їхню зміну. Якщо, наприклад, швидкість грошей в обігу, державні витрати, процентні ставки або чистий експорт змінюються внаслідок зміни внутрішніх цін, – вони впливають як цінові фактори. В інших випадках вони впливають як нецінові фактори. Наприклад, чистий експорт країни може збільшитись на певну величину як внаслідок зниження рівня внутрішніх цін, так і внаслідок зниження курсу її валюти. У першому випадку матиме місце вплив цінового фактора: збільшення сукупного попиту буде пов'язане з переходом вниз по кривій АD на нижчий рівень цін. У другому випадку спостерігатиметься вплив нецінового фактора: сукупний попит зростатиме внаслідок переміщення кривої АD праворуч. Однозначний вплив на сукупний попит чинять лише остаточні зміни в чистому експорті, а не окремі фактори. Коли курс національної валюти країни знижується або світові ціни зростають, товари вітчизняного виробництва стають дешевшими від іноземних. Попит на них зростає, а попит на імпорт, як правило, скорочується. Чистий експорт і сукупний попит країни в результаті збільшуються. Але знецінення валюти або підвищення зовнішніх цін матимуть протилежні наслідки, якщо видатки на імпортні товари та послуги, від яких країна не може відмовитись (паливо, електроенергія, обладнання, окремі продовольчі, медичні й побутові товари, міжнародні транспортні послуги), зростуть у підсумку більше, ніж доходи країни від експорту.
25. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Ефект храповика.
У вузькому розумінні економічна рівновага – це такий стан економічної системи (в першу чергу ринку), коли пропозиція задовольняє попит або попит відповідає пропозиції. Можна сказати, що економічна рівновага – це рівновага між сукупним попитом і сукупною пропозицією, яка породжує рівноважний валовий внутрішній продукт і рівноважні ціни.
Економічна рівновага на основі моделі AD-AS. Крива АD1 – початкова крива сукупного попиту; AS1 – початкова крива сукупної пропозиції; ASд – довгострокова крива сукупної пропозиції, яка бере початок у точці потенційного валового внутрішнього продукту. Точка Т1 – точка короткострокової рівноваги, як результат перетину AD1 та AS1, і одночасно – точка довгострокової рівноваги, як результат перетину кривих AD1, AS1 і ASд. Отже, в точці Т1 має місце подвійна рівновага (короткостро-кова й довгострокова). Вона може забезпечуватись лише в умовах повної зайнятості.
Якщо припустити, що при незмінній сукупній пропозиції AS1 сукупний попит зменшиться порівняно з потенційною величиною AD1, а його величина переміститься вліво в положення АD2, то короткострокова рівновага буде в точці Т2, що порушує довгострокову рівновагу (Т2 – ВВП2 –PЦ2). Якщо, навпаки, при незмінному сукупному попиті (АD1) коротко-строкова сукупна пропозиція зменши-ться відносно потенційної величини (AS1), а її крива переміститься в положення AS2, то короткострокова рівновага буде забезпечена в точці Т3, що порушує довгострокову рівновагу (Т3 – ВВП3 – PЦ3).
Короткострокова рівновага означає: кількість товарів, що покупці бажають купити, дорівнює тій кількості, яку підприємці хочуть виробити. Якщо зменшення сукупного попиту знизить ціну, це примусить підприємців зменшити обсяг виробництва до рівня сукупного попиту ВВП2. Якщо зменшення сукупної пропозиції підвищить ціну до РЦ3, то обсяги бажаних закупок знизяться до нового рівня сукупної пропозиції ВВП3.
Довгострокова рівновага означає, що кількість товарів, яку покупці бажають купити, дорівнює потенційним можливостям економіки. За цих умов будь-яке подальше збільшення сукупного попиту викличе лише зростання цін, а випуск реального ВВП залишиться незмінним. За винятком економічного буму, коли підприємці вдаються до надмірного використання робочої сили, а безробіття є нижчим від його природного рівня.
Рівновага в економіці постійно порушується. Її порушення може спричинятися змінами в сукупному попиті (АD) внаслідок зміни запланованих сукупних витрат, або в сукупній пропозиції (AS) внаслідок зміни середніх витрат. Але вона постійно відновлюється ринком за іншого рівня ВВП і за іншого рівня цін.
Ефект храповика - ефект в економіці, який виявляється в тому, що зростання сукупного попиту викликає зростання цін на товари. Але скорочення сукупного попиту не обов'язково призводить до зниження сукупного рівня цін, особливо в короткостроковому періоді. Ціни зберігаються стабільними. Ефект вперше описаний у книзі економіста Роберта Хіггса (Robert Higgs). Назва походить від назви пристрою в механіці, що не дозволяє колесу провертатися у зворотний бік.
