Системні зв’язки у лексичному складі
2.1. Синоніми
Сино́німи (грец. synonymos — «одноіменний») — це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, що мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.
Синоніми використовують для підвищення виразності мови, що дозволяє уникати одноманітності.
Наприклад: проживати — мешкати, бажати — хотіти, башта — вежа.
Слова протилежні за значенням називаються антонімами, слова різного значення, але однаковою вимовою — омонімами. Наприклад літера-буква,сім"я-родина,райдуга-веселка,століття-сторіччя,вік,баритися-гаятися,тільки-лише,крізь-через. Синоніми, слова й фразеологізми, різні звуковою формою, але близькі або тотожні за значенням: Оскільки синонімічною домінантою є стилістично нейтральне слово, то найбільш тісно пов’язаними з нею є слова, що відзначаються можливістю уживання в різних функціональних контекстах. Слова обмеженого вживання, наприклад із позначкою діал., розм. та інші, розташовуються здебільшого в кінці синонімічного ряду. Принцип градації подання синонімів у синонімічному ряду послідовно подано в словнику синонімів української мови
1. ДАРЕМНИЙ (який не дає сподіваних наслідків, не досягає мети)
МАРНИЙ, БЕЗПЛІДНИЙ, БЕЗРЕЗУЛЬТАТНИЙ, БЕЗУСПІШНИЙ,
НЕУСПІШНИЙ рідше, НАДАРЕМНИЙ розм., ЗАДАРЕМНИЙ розм.,
ПУСТИЙ розм., ПРОПАЩИЙ розм., ЗАПРОПАЛИЙ діал., НЕВДЯЧНИЙ
(який не виправдовує затрачених зусиль).
2. ДАРЕМНИЙ див. безпричинний
1. ТАЄМНИЙ (якого навмисне приховують від інших; відомий небагатьом;
який діє приховано), ПОТАЄМНИЙ, ПОТАЙНИЙ, ПОТАЄНИЙ,
ПРИХОВАНИЙ, СЕКРЕТНИЙ, ЗАХОВАНИЙ, ХОВАНИЙ, СПРИТНИЙ,
ТАЄМНИЧИЙ.
2. ТАЄМНИЙ (який не підлягає розголошенню, тримається в секреті від
інших), ПОТАЄМНИЙ, ПОТАЙНИЙ, СЕКРЕТНИЙ, ПРИХОВАНИЙ,
НЕГЛАСНИЙ, ЗАЛАШТУНКОВИЙ розм., КОНФЕДЕНЦІЙНИЙ книж. (про
справу, розмову тощо).
3. ТАЄМНИЙ (про думки, почуття, переживання тощо − не висловлений,
не виявлений зовні, не цілком усвідомлений), ПОТАЄМНИЙ, ПОТАЙНИЙ,
ПРИХОВАНИЙ, ЗАТАЄНИЙ, ЗАХОВАНИЙ рідше
Оскільки обов’язковою умовою виникнення синонімічних слів є їх
належність до однієї граматичної категорії, то члени синонімічного ряду
повинні мати спільні граматичні значення і належати до однієї лексико-
граматичної категорії слів. Наприклад: абияк, недбало, будь-як, як-небудь,
недбайливо.
В окремих випадках до складу синонімічного ряду можуть увіходити слова
різних частин мови, але це відбувається тоді, коли ці слова мають загальну
поняттєву основу і категорійно взаємозамінні. Тому до складу синонімічного
ряду абиякий, поганий, казна-який, кепський, недобрий уходять і займенники, і прикметники. Неважко помітити, що займенники як складники наведеного синонімічного ряду вжиті в переносному значенні. Тому здатність таких слів
виступати в мові в значенні іншої частини мови (синонімами) пояснюється не тільки природою їхнього лексичного значення, а й трансформацією, що
виникає в процесі переосмислення. Категорійні граматичні зрушення можуть
відбуватися при метафоричному переосмисленні іменників. Наприклад:
бовдур − високий, тьма − багато, що дозволяє входити переосмисленим
словам у синонімічні ряди. Так, бовдур може входити до синонімічного ряду
зі значенням «високий», тьма − до складу синонімічного ряду зі значенням
«багато».
Мал.2
Якщо слово багатозначне, то до складу синонімічного ряду воно входить не
в усіх своїх значеннях, а лише в одному, відповідному загальній поняттєвій
основі синонімічного ряду. Наприклад, слово холодний може мати кілька
синонімічних рядів:
зимний (розм.), сіверклий (діал.), сіверний (діал.);
холодний «який втратив тепло, захолов, застиг (про їжу)»−
охолоджений, черствий, несвіжий, несмачний, твердий, задубілий;
холодний «який втратив тепло, захолов, застиг (про хату) −
прохололий, нетоплений;
холодний «який не випромінює тепла (про сонце, зорі, небесні
світила)» − тьмяний, блискучий, сталевий, срібний;
холодний «який носять у теплу погоду; літній (про одяг)» − легкий,
літній, прозорий, короткий;
холодний «який не має або не виражає доброзичливості, уваги, запалу
тощо) − сухий, офіційний, крижаний, байдужий, зимний (розм.).
холодний «пов’язаний з відчуттям внутрішнього душевного холоду;
викликає такі почуття» − злий, жорстокий, нетерпимий, неприємний.122
Отже, полісемія є важливим чинником формування синонімічних
відношень у лексиці.