2.Підприємництво та навколишнє природне середовище
Невід'ємною складовою соціальної відповідальності підприємництва є охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання Суб'єкти підприємництва повинні знати і дотримуватись таких принципів охорони навколишнього природного середовища, зокрема:
пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість дотримання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської діяльності;
забезпечення екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей;
запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;
збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів;
обов'язковість екологічної експертизи;
науково обґрунтоване нормування впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище;
стягнення плати за забруднення природного потенціалу та погіршення його якісних характеристик, компенсація шкоди;
поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища, міжнародне співробітництво з даної проблеми.
В Україні проводиться державна екологічна експертиза, яка є обов'язковою у процесі господарської, інвестиційної, управлінської діяльності.
Екологічній експертизі підлягають:
проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку галузей економіки, генеральних планів населених пунктів, схем районного планування;
техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти на будівництво і реконструкцію підприємств та об'єктів, що можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, незалежно від форм власності та підпорядкування;
документація по створенню нової техніки, технології, матеріалів і речовин, зокрема та, що закуповується за кордоном;
матеріали, сировина, продукція, системи і об'єкти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на навколишнє середовище чи створення небезпеки для здоров'я людей.
Державна екологічна експертиза проводиться експертними структурами на основі принципів законності, наукової обґрунтованості, компетентності, незалежності, гласності та довгострокового прогнозування. Висновок державної екологічної експертизи є обов'язковим для виконання. Позитивне рішення є підставою для відкриття фінансування програм, проектів.
Суб'єктам підприємництва необхідно дотримуватись державних стандартів та нормативів у галузі навколишнього природного середовища з тим, щоб забезпечити раціональний режим використання природних ресурсів.
Система екологічних нормативів включає:
а) нормативи екологічної безпеки (гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у природі, гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого фізичного впливу, гранично допустимий вміст шкідливих речовин у продуктах харчування);
б) гранично допустимі викиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів.
Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з дотриманням обов'язкових екологічних вимог:
раціонального та економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;
здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;
застосування біологічних, хімічних методів поліпшення якості природних ресурсів;
здійснення господарської діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;
збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, що підлягають особливій охороні.
В сучасних умовах підвищується роль екологічної безпеки шляхом здійснення комплексу економічних, технічних, організаційних, державно-правових заходів. Екологічна безпека — це такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується запобігання погіршенню екологічної обстановки та виникненню небезпеки для здоров'я людей.
Суб'єкти, що здійснюють проектування, виробництво, експлуатацію та обслуговування автомобілів, літаків, суден, інших пересувних засобів, виробництво і постачання пального, зобов'язані розробляти і здійснювати комплекс заходів щодо зниження токсичності та знешкодження шкідливих речовин, що містяться у викидах транспортних засобів, переходу на менш токсичні види енергії й пального, дотримання режиму експлуатації транспортних засобів та інші заходи, спрямовані на запобігання й зменшення викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.
Особливій охороні підлягають об'єкти природно-заповідного фонду (державні заповідники, природні національні парки, ботанічні сади, зоологічні парки, парки-пам'ятники садово-паркового мистецтва), курортні, лікувально-оздоровчі та рекреаційні зони, рідкісні види тварин і рослин.
Охорона природного потенціалу здійснюється на основі економічного механізму.
Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають:
взаємозв'язок усієї управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств, установ та організацій з раціональним використанням природних ресурсів та ефективністю заходів щодо їхнього захисту на базі економічних важелів;
визначення джерел фінансування;
встановлення лімітів використання природних ресурсів, викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів;
встановлення розмірів платежів за використання природних ресурсів;
надання підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам податкових, кредитних та інших пільг при впровадженні ними маловідходних, енерго - і ресурсозберігаючих технологій та нетрадиційних видів енергії, здійснення інших ефективних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
відшкодування збитків.
Підприємствам треба пам'ятати, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у:
порушенні норм екологічної безпеки; невиконанні вимог державної екологічної експертизи;
фінансуванні, будівництві і впровадженні у виробництво нових технологій і устаткування без позитивного висновку державної екологічної експертизи;
порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів;
допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище;
самовільному використанні природних ресурсів;
порушенні строків внесення платежів за використання природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища;
бездіяльності щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків;
невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища;
порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин, виробничих, побутових та інших видів відходів;
невиконанні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;
відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки;
приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їхнє життя і здоров'я.
Підприємства, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення — конфіскації.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі та незалежно від виду забруднення. Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.Таким чином, повинні бути застосовані дійові методи контролю за кожним із трьох видів забруднення навколишнього середовища: за забрудненням повітря, води, землі.