Серед недоліків:
це головне джерело забруднення навколишнього середовища (до 60% забруднення окислом вуглецю виникає від роботи автомобільних двигунів, приблизно 50% – вуглеводнями і до 40% – окисами азоту);
шумова дія автомобілів;
будівництво автомобільних доріг приводить до виключення із земельного обороту значних площ: 1 км дороги вимагає відведення від 2 до 7 га площі;
у нього найвища собівартість одиниці транспортної роботи: у середньому приблизно в 10 разів вище, ніж у залізничного і внутрішнього водного транспорту і майже в 14 разів – ніж у морського. Дорожче автомобільних тільки перевезення повітряним транспортом: приблизно у 7 разів;
досить велика вірогідність протиправних дій з погляду можливого угону чи розкрадання вантажу.
Не дивлячись на всі несприятливі явища, супроводжуючі автомобілізацію суспільства, функціонування і розвиток сучасної економіки та логістики неможливий без автомобільного транспорту, що здійснює перевезення вантажів і пасажирів.
Технічна база сучасного автомобільного транспорту є сукупністю засобів та шляхів сполучення, технічних пристроїв і будівель.
Засобами сполучення є автомобілі, автомобілі-тягачі, напівпричепи, причепи транспортного призначення, що перевозять вантажі й пасажирів. Засоби сполучення називаються рухомим складом автомобільного транспорту (Додаток А).
На автомобільному транспорті загального користування використовують переважно транспортні засоби загального призначення з кузовами різних типів: бортова та безбортова платформи, самоскидний кузов, цистерна, фургон, панелевіз, кузов для перевезення довгомірних вантажів тощо (Додаток Б).
Причепи буксируються автомобілями та автомобілями-тягачами, з’єднуючись з ними завдяки буксирному пристрою.
Напівпричепи призначені для роботи у зчепленні із сідельними автомобілями-тягачами. Вони можуть бути одно- і двоосьовими, до того ж осі містяться в задній їх частині. У передній частині напівпричепа є зчіпний пристрій для з’єднання з автомобілем-тягачем і стояки з котками для підтримання відчепленого напівпричепу в стійкому положенні.
Причепи-розпуски застосовують для перевезення довгомірних вантажів. Вони бувають одно- та двовісними. Відстань між автомобілем і віссю причепа-розпуску може змінюватись при перевезенні вантажів різної довжини.
Автопоїзд є автомобілем чи автомобілем-тягачем у зчепленні з одним або кількома причепами чи автомобілем-тягачем з напівпричепом. Застосування автопоїздів забезпечує більш повне використання запасу потужностей автомобілів і автомобілів-тягачів, підвищення їх продуктивності порівняно з одиничними автомобілями, зниження витрат палива, собівартості перевезень, зменшення кількості водіїв.
Автомобілі, причепи, напівпричепи залежно від вантажності умовно поділяють на такі групи:
особливо малої вантажності (до 0,5 т) – застосовуються переважно для розвезення товарів масового споживання і для торговельної мережі;
малої (від 0,5 до 2 т) – слугують для перевезень дрібних партій вантажів, а в містах як вантажні таксі ;
середньої (від 2 до 5 т) – призначені для перевезень масових вантажів у різних сферах економічної діяльності;
великої – від 5 до 15 т;
особливо великої – 15 т і більше.
Максимальне осьове навантаження показує частину повної маси автомобіля, що припадає на найбільш навантажену вісь (як правило, задню). Цей показник є істотним для визначення маршруту транспортних засобів при перевезеннях вантажу, тому що для деяких шляхових споруд (мости, шляхопроводи) існує обмеження навантаження на осі автомобіля.
Законодавством регулюється максимальний рівень осьового навантаження, щоб уникнути шкоди, що завдається дорожньому покриттю, а всі шляхові автомобілі залежно від гранично допустимих осьових навантажень поділяються на групи А і Б. До групи А належать автомобілі, у яких максимальна осьова навантаження складає 6-10 т. Їх експлуатація можлива тільки на дорогах I-III категорії. До групи Б належать автомобілі з максимальним осьовим навантаженням 6 т, експлуатація яких допускається на всіх автомобільних дорогах. Автомобілі й автопоїзди, в яких осьове навантаження перевищує 10 т, належать до груп позашляхових.
Габаритні розміри рухомого составу лімітують довжину, ширину й висоту автомобілів та автопоїздів, що має велике значення для забезпечення маневреності одиниці (особливо під час руху вулицями міст) та безпечності руху, а також для реалізації пропускної спроможності доріг та заданої швидкості.
Загальна критична маса і габаритні розміри автомобіля (табл. 2.1) чи автопоїзда залежать від кількості його осей.
Таблиця 2.1