- •Розділ 13. Прийняття рішень в умовах невизначеності
- •13.1. Критерій Лапласа
- •13.2. Критерій Вальда
- •13.3. Критерій Севіджа
- •13.4. Критерій Гурвіца (критерій оптимізму-песимізму)
- •13.5. Критерій Байєса (максимум середнього виграшу)
- •13.6. Критерій мінімуму середнього ризику
- •13.7. Критерій Ходжеса-Лемана
- •13.8. Питання для самоконтролю
13.5. Критерій Байєса (максимум середнього виграшу)
Цей критерій
використовується за умови, коли відомий
розподіл ймовірностей відбуття станів
системи. Припустимо, що нам відомі
значення ймовірностей
настання станів системи
,
які задаються таким розподілом:
Sj |
S1 |
S2 |
|
Sm |
|
pj |
p1 |
p2 |
|
pm |
Існування закону розподілу ймовірностей станів системи дає можливість визначити математичне сподівання корисності при виборі кожної альтернативи. Оптимальною вважається та альтернатива, яка забезпечує екстремальне (min або max) значення математичного сподівання:
(13.7)
Приклад 13.5. Користуючись критерієм Байєса, знайти розв’язок прикладу 13.1, якщо відомі ймовірності станів {0.2; 0.15; 0.3; 0.25; 0.1}.
Розв’язування.
Розв’язок задачі представимо таблицею 13.5.
Таблиця 13.5
Альтернатива |
S1 |
S2 |
S3 |
S4 |
S5 |
|
|
|||||
Vi1 |
Vi1*p1 |
Vi2 |
Vi2*p2 |
Vi3 |
Vi3*p3 |
Vi4 |
Vi4*p4 |
Vi5 |
Vi5*p5 |
|
||
a1 |
4 |
0,8 |
2,2 |
3,3 |
15 |
4,5 |
16 |
4,0 |
29 |
2,9 |
15,5 |
|
a2 |
10 |
2,0 |
15 |
2,25 |
26 |
7,8 |
12 |
3,0 |
10 |
1,0 |
16,05 |
|
a3 |
8 |
1,6 |
19 |
2,85 |
6 |
1,8 |
24 |
6,0 |
5 |
0,5 |
12,75 |
|
a4 |
30 |
6,0 |
25 |
3,75 |
5 |
1,5 |
14 |
3,5 |
16 |
1,6 |
16,35 |
|
a5 |
15 |
3,0 |
5 |
0,75 |
30 |
9,0 |
22 |
5,5 |
9 |
0,9 |
19,15 |
|
pj |
0,2 |
0,15 |
0,3 |
0,25 |
0,1 |
|
||||||
Отже, оптимальним рішенням є вибір альтернативи а3.
13.6. Критерій мінімуму середнього ризику
Припустимо, що ОПР володіє інформацією про закон розподілу ймовірностей настання станів системи і ставить перед собою завдання мінімізувати середній ризик. У цьому випадку критерій матиме вигляд:
(13.8)
Приклад 13.6. Користуючись критерієм мінімуму середнього ризику, знайти розв’язок прикладу 13.1, якщо відомі ймовірності станів {0,2; 0,15; 0,3; 0,25; 0,1}.
Розв’язування.
Для
розв’язку задачі необхідно мати матрицю
величин ризику
,
значення якої знайдені в прикладі 13.3.
Далі використаємо формулу (13.8) і представимо розв’язок задачі таблицею 13.6.
Отже, оптимальною альтернативою знову буде а3.
13.7. Критерій Ходжеса-Лемана
Критерій Ходжеса-Лемана використовує два суб’єктивних показники: закон розподілу ймовірностей настання станів системи і параметр оптимізму для критерію Гурвіца.
Для загального випадку критерій Ходжеса-Лемана визначається виразом:
(13.9)
де 0
1,
0
рj
1,
.
Приклад 13.7. Користуючись критерієм Ходжеса-Лемана, знайти розв’язок прикладу 13.1, якщо відомі ймовірності станів {0.2; 0.15; 0.3; 0.25; 0.1} та значення “параметрів оптимізму” {0.3; 0.6; 0.8}.Поклавши в основу розрахунків формулу (13.9) і використовуючи результат прикладу 13.5, розв’язок задачі представимо таблицею 13.7.
Таблиця 13.7
Альтерн. |
|
|
|
|||||
=0.3 |
|
=0.6 |
|
=0.8 |
|
|||
a1 |
15,5 |
29 |
24,95 |
min |
20,9 |
min |
18,2 |
min |
a2 |
16,05 |
26 |
23,015 |
20,03 |
18,4 |
|||
a3 |
12,75 |
24 |
20,625 |
17,25 |
15,0 |
|||
a4 |
16,35 |
30 |
25,905 |
21,81 |
19,08 |
|||
a5 |
19,15 |
30 |
26,745 |
23,49 |
21,32 |
|||
Результати отриманих розрахунків у табл. 13.7 за критерієм Ходжеса-Лемана для всіх значень показують, що оптимальною альтернативою буде а3.
Розглянемо можливі часткові випадки критерію Ходжеса-Лемана:
=1, отримуємо формулу критерію Байєса;
= 0, отримуємо формулу критерію Вальда.
Оцінюючи необхідну початкову інформацію критерію Ходжеса-Лемана, можна зробити висновок про ступінь його складності. Основним недоліком розглянутого критерію є те, що в його алгоритмі використовується багато суб’єктивних факторів.
