2. Структура курсової роботи

1. Титульна сторінка.

2. Зміст курсової роботи

3. Вступ.

4. Основна частина. Висновки.

5. Список використаних джерел

6. Додатки.

3. Послідовність виконання курсової роботи

1.Вибір теми

Тематика курсових робіт визначається викладачем і затверджується на засіданні кафедри на початку навчального року. Кожен студент обирає тему за професійним інтересом, пов'язану з його досвідом роботи. При виборі теми потрібно врахувати:

• реальність і практичну значущість для школи;

• наявність новизни і можливість прояву творчості;

• узгодженість тематики курсових робіт з програмою педагогіки (психології);

• можливість відображення в тематиці аспектів проблем досліджень кафедри.

Обравши тему, студент складає план роботи і погоджує його з керівником. Тема реєструється. Зміна теми не допускається.

2.Робота з літературними джерелами та їх бібліографічний опис

Для складання бібліографії з теми курсової роботи студент використовує наявні в бібліотеках:

• систематичні каталоги, в яких назви творів розташовані за галузями знань;

• алфавітні каталоги, в яких картки та книжки розташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів;

• предметні каталоги, що містять назву творів з конкретних проблем і спеціальностей,

• бібліографічні довідникові видання (покажчики з окремих тем і розділів), виноски і посилання в підручниках, монографіях, енциклопедичних словниках тощо.

Для підбору періодичної літератури потрібно звертатись до покажчиків статей, опублікованих протягом календарного року і розміщених у кінці останнього номера журналу за кожен рік видання.

Складений студентом список літературних джерел погоджується з науковим керівником, після чого студент приступає до їх опрацювання.

При описі використаної літератури існують загальноприйняті правила.

Про кожен документ (книжку) подаються такі відомості:

• прізвище та ініціали автора; якщо книжка написана кількома авторами, то перераховуються або всі прізвища (за таким порядком, в якому вони вказані в книжці), або лише прізвище та ініціали першого автора, після чого роблять приписку "та ін.";

• повна і точна назва книжки, яка не береться в лапки;

• підзаголовок, який уточнює назву (якщо він вказаний на титульному листку);

• назву міста видання у називному відмінку (для міст Києва , Харкова, Москви вживаються скорочення: К., X., М.) назва видавництва (без лапок); дані про повторне видання;

• рік видання (без слів „рік" або скорочення „р");

• кількість сторінок зі скороченням „с.", або «С. … » (для проміжку).

Варто пам'ятати, що бібліографічний опис роблять мовою оригіналу. З метою компактності бібліографічного опису при його складанні слова і словосполучення скорочують, окрім назви документа.

Приклади бібліографічного опису різних джерел інформації:

1. Книга одного автора:

   • М'ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. Посібник / П.А. М’ясоїд. – К.: Вища школа, 1998. – 479 с.

   • Карпенко З.С. Експресивна психотехніка для дітей / З.С. Карпенко. – К.: НПЦ Перспектива, 1997. – 96 с. – (Серія „Психологія дошкільнят", №2)

2. Книга двох або трьох авторів:

• Ступарик Б.М. Ідея національної школи та національного виховання в педагогічній думці Галичини (1772 – 1939) / Б.М. Ступарик, В.Д. Моцюк. – Коломия: Вік, 1995. – 153 с.

• Ромовська З.В. Сімейне законодавство України / З.В. Ромовська,

Ю.В. Черняк, О.О. Козлюк. – К.: Прецендент, 2006. – 93 с.

3. Книга чотирьох авторів і більше:

• Педагогічні технології : Навч. Посібник для вузів / [ О.С. Падалка, А.М. Нісімчук, І.О. Смолюк, О.Т. Шпак]. – К.: ДІНІТ, 1995. – 25 с.

• Загальна психологія: Навч. посібник / [О. Скрипченко, Л. Долинська, 3. Огороднійчук та ін.]. – К.: АПН,1999. – 463с.

4. Книга за редакцією, або автора якої не вказано:

• Педагогіка: Підручник для студентів педагогічних університетів / [ за. ред.. М.Д. Ярмаченка]. – К.: Вища школа, 1986. – 430 с.

• Педагогічні знання всім батькам: рекоменд. Для батьків / [упор. В.С. Клос]. – К.: Знання, 1985. – 67 с.

5. Багатотомний документ:

• Сухомлинський В.О. Біля джерел життєвого ідеалу: Вибрані твори в 5-ти т. / В.О. Сухомлинський. – Т. 3. – К.,1997. – С. 218-225.

6. Збірники статей, матеріали конференцій:

• Практична психологія в контексті культур: 36. наук. праць / [Відп. ред. 3.Г. Кісарчуі]. – К.: Ніка-Центр,1998. – 272с.

• Психологічна служба школи: минуле, сучасність, майбутнє: Матеріали міжнар. конф. (Тернопіль, 25-26 квіт.1996р). – Тернопіль, 1996. – 241с.

7. Стаття з журналу:

• Титаренко В. І Національна школа на Україні: як відбувається процес її відродження/ В.І. Титаренко // Літ. Україна. – 1990. – 4 січня.

• Ельконин Д. Б. Кризис детства и основания проєктирования форм детского развития / Д.Б. Ельконин // Вопр. психологии. – 1992. – № 3-4. – С. 7-13.

8. Опис глави, розділу, параграфа:

• Берн Р. Анализ игр // Берн Р. Игрьі в которьіе играют люди. – М., 1997. – Ч.1. – С. 25-57.

• Дідук Г. Психолого-педагогічні передумови формування комунікативних умінь в учнів 5-7 класів / Г. Дідук // V Наукові записки ТДПУ. Сер.5, Педагогіка і психологія. – 1998. – №5. – С. 77-80.

9. Електронний ресурс:

• Національна бібліотека України ім.. В.І. Вернадського [Електронний ресурс]. – К. : Нац. Б-ка ім.. В.І. Вернадського, 1997. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/, вільний. – Назва з екрану.

• Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси — науці, культурі та освіті: підсумки 10-ї ювілейної міжнародної конференції "Крим 2003" [Електронний ресурс] / Л.Й. Костенко,

А.О. Чекмарьов, А.Г. Бровкін, І.А. Павлуша // Бібл. вісн. — 2003. — № 4. — С. 43-48. — Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm. — Конференция «Крым 2003» глазами участников.

Список літератури розмішується після основного тексту роботи, його обсяг не повинен перевищувати 5% обсягу рукопису.

Розміщувати матеріали бібліографічного опису в списку літератури рекомендується у такій послідовності:

1. Державні документи і матеріали:

   • Конституція України.

   • Укази Президента України.

   • Тематичні збірники державних документів України.

2. Документи і матеріали Міністерства освіти і науки України.

Всі інші описи виконуються в алфавітній послідовності за прізвищами авторів або назвами джерел. Кожний опис має свій порядковий номер.