1. Державна політика в сфері публічної служби.

Публічна служба – основний елемент публічного управління, важливий інструмент формування та реалізації державної політики, забезпечення прав і свобод громадян. Реформування публічної служби зумовлено сучасними завданнями і функціями держави, переходом до системи публічної влади, яка базується на поєднанні державного управління з місцевим самоврядуванням, реорганізацією системи та структури органів виконавчої влади, якісною зміною функцій публічного управління та проблемами формування високоефективного, професійного, стабільного апарату управління, спроможного якісно, кваліфіковано і чесно працювати, виконувати вимоги громадян і задовольняти їх потреби.

Аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду інституту публічної служби дозволяє говорити про існування різних підходів до його реформування, а також цілої низки проблем, які негативно впливають на виконання функцій держави, її органів, забезпечення реалізації конституційних прав і свобод громадян, надання їм управлінських послуг слід віднести: недосконалість чинного законодавства, закритість сучасної державної служби; зловживання службовими повноваженнями; відсутність чітко регламентованих адміністративних процедур і стандартів надання послуг, загальна і правова культура службовців та інше.

Глибоке розуміння цих проблем, їх аналіз сприятиме більш раціональному підходу до формування кадрової політики відповідно до вимог часу, а також підготовці висококваліфікованих службовців якісно нового кадрового корпусу, здатного відповідно до європейських стандартів обслуговувати громадян, базуючи свою діяльність на ідеології «служіння».

Мета

Дати магістрам спеціалізації «Публічне управління і публічна служба» глибоке розуміння сучасних концепцій публічної служби, необхідності побудови ефективної моделі публічної служби в Україні відповідно до стандартів демократичної, правової держави. Допомогти розвинути аналітичний підхід до існуючих в сфері публічної служби проблем і вміння знаходити шляхи та способи їх вирішення; особливо що стосується правового регулювання.

Познайомити магістрів із моделями та законодавством про публічну службу зарубіжних країн, досвідом організації та функціонування публічної служби.

2. Зміст та значення державного замовлення на підвищення кваліфікації і перепідготовку державних службовців.

Становлення демократичної, правової, соціальної держави, розвиток засад громадянського та інформаційного суспільства, європейська інтеграція України, проведення політичної, адміністративної та інших реформ вимагають, щоб такі чинники, як компетентність, професіоналізм, інтелект, творчість, відігравали провідну роль у діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Пріоритетним напрямом державної політики повинно бути створення повноцінної ефективної системи неперервного професійного навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування (далі — службовці), що відповідала б європейським фаховим стандартам формування адміністративної спроможності держави та кращим вітчизняним традиціям і вимогам утворення єдиного європейського освітянського простору.

Ефективність державного управління значною мірою залежить від кадрів, фахово і світоглядно підготовлених до активної професійно-компетентної інноваційно-творчої роботи в нових умовах: демократії, економічної та політичної конкуренції, глобалізації. Тому постійний еволюційний процес у державному управлінні, зміни форм і методів виконання службовцями завдань і функцій держави, утілення в практику державних, галузевих і регіональних цільових програм потребує активізації зусиль суб’єктів системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування (далі — Система).

Необхідною умовою ефективного державного управління є його професіоналізація. Важливим інститутом професіоналізації державного управління є система фахового навчання службовців, інтелектуального й інституційного зміцнення фахової спроможності цієї системи у галузі державного управління.

В основі діючої нині в Україні Системи лежить адаптація отриманого раніше фаху до професійної діяльності у сфері державного управління. Вона здійснюється шляхом реалізації освітньо-професійних програм підготовки магістрів, професійних програм підвищенням кваліфікації, тематичних семінарів і стажування.

Магістерські програми мають академічний, фундаментальний характер, надають загальну широку освітню підготовку з державного управління.

Програми підвищення кваліфікації державних службовців не мають необхідного практичного спрямування, носять здебільшого освітній характер.

Програми базової підготовки, перепідготовки та функціональної спеціалізації службовців в Україні відсутні.

В Україні професійне навчання службовців здійснюється за державними і галузевими стандартами вищої освіти, стандартами вищих навчальних закладів, що ліцензовані та акредитовані в освітній галузі “державне управління”, зокрема зі спеціальностей “управління суспільним розвитком” (із трьома спеціалізаціями), “державне управління” (із 19 спеціалізаціями), “державна служба” (із 10 спеціалізаціями) за різними формами навчання.

Підготовка кадрів вищої кваліфікації (кандидатів і докторів наук) здійснюється за чотирма спеціальностями в галузі науки “державне управління”: “теорія та історія державного управління”, “механізми державного управління”, “державна служба”, “місцеве самоврядування”.

Аспірантури і докторантури діють в НАДУ, її Дніпропетровському, Львівському, Одеському і Харківському регіональних інститутах державного управління, Донецькому державному університеті управління та Запорізькому гуманітарному університеті “Інститут державного і муніципального управління”; у них функціонують сім спеціалізованих учених рад для захисту дисертацій.

Підвищення кваліфікації вищих категорій службовців здійснюється в Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів НАДУ.

Підвищення кваліфікації службовців здійснюється ліцензованими закладами навчальної системи за програмами і планами, затвердженими в установленому порядку.

Мережа закладів Системи професійного навчання службовців, яка сформована із застосуванням механізмів ліцензування та акредитації в освітній галузі “державне управління”, включає:

— НАДУ при Президенті України, 4 регіональних інститути НАДУ в містах Дніпропетровську, Львові, Одесі, Харкові;

— 14 вищих навчальних закладів, що ліцензовані та акредитовані для підготовки магістрів за спеціальностями “державне управління” та “державна служба”;

— 23 центри перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій;

— 65 галузевих навчальних закладів вищої і післядипломної освіти, що ліцензовані для підвищення кваліфікації службовців.

Нормативно-правова база навчальної системи ґрунтується на Конституції України та законах України “Про вищу освіту”, “Про державну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, складається з указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, за якими створена і функціонує Система, та інших нормативно-правових актів.

Процес навчання переважно фінансується за рахунок державного бюджету, бюджетів органів державної влади та місцевих бюджетів.