4. Забезпечення педагогічно доцільної роботи з активом та органами самоврядування. Актив та органи самоврядування сприяють розвитку колективу.

Актив — ініціативна група вихованців, яка усвідомлює вимоги керівника колективу і допомагає в організації діяльності колективу.

Актив залучають до конкретної діяльності, доручаючи деякі функції та обов'язки вихователів, вчать методам і засобам їх виконання, що прискорює соціальне становлення особистості. Кількість активістів повинна збільшуватися через залучення дітей до різних сфер діяльності. Актив є основою формування органів самоврядування.

Органи самоврядування — демократично обрані уповноважені колективу, які допомагають педагогові здійснювати керівні функції.

Вихователь спільно з активом визначає функції органів самоврядування, їх підрозділів, створює умови для самостійної діяльності, вчить ефективно працювати, вирішувати певні педагогічні завдання, здійснює контроль за роботою.

Але адміністрація школи не повинна підміняти органи самоврядування, вона зобов'язана виконувати прийняте ними рішення, а якщо таке рішення хибне, керівники мають апелювати до загальних зборів і домагатися його відміни, а не самовільно скасувати його. Вплив на органи самоврядування здійснюється на демократичних засадах через педагогів, які користуються особливою повагою в учнів.

5. Наявність соціально-педагогічних умов для ефективної діяльності колективу, формування традицій, вироблення належного стилю і тону. Атмосфера добра й радості, панування духу гуманізму притягує учнів до школи та її колективу. У такій атмосфері колектив швидко стає згуртованим, сповненим внутрішньою силою, збагаченим соціально значущими традиціями. Для колективу важливо мати морально-ціннісні традиції, зберігати їх і примножувати. Вони повинні бути тривалими, стійкими, наповненими моральним впливом на особистість.

Велике значення для психологічного клімату, самопочуття дітей в колективі має відповідний тон і стиль у стосунках. Оскільки суттєвою ознакою колективу є спільна діяльність для досягнення певної мети, то і стиль має характеризуватися діяльнісністю, діловитістю у різних сферах: навчанні, грі, дозвіллі тощо. Тому не можна допускати безпідставної галасливості, бездіяльності, невпорядкованості дій.

Діловий стиль характеризується певними відтінками тону, який у здоровому колективі відзначається: мажорністю (бадьорим, радісним настроєм, готовністю до раціональної дії, внутрішнім спокоєм, впевненістю у своїх силах, у майбутньому), гідністю за своє становище в колективі, відповідальністю за його справи, єдністю колективу, дружніми взаєминами, відчуттям захищеності від принижень, насильства, знущання, здатністю до гальмування своїх негативних дій.

Джерелом формування стилю і тону в колективі має бути передусім діяльність педагогів.

3 Роль дитячого колективу в розвитку особистості.

Дитячий колектив - основна база накопичення дітьми позитивного соціального досвіду. Досвід набувається вихованцем в сім'ї, через спілкування з однолітками в неорганізованих позашкільних умовах, через засоби масової інформації, читання книг та інші джерела. Однак тільки в колективі його освоєння спеціально планується і спрямовується педагогами-професіоналами. Дитина зі вступом до школи стає членом багатьох колективів, частину з яких він вибирає самостійно (гуртки, секції тощо), а членом інших і перш за все класного колективу він стає в силу певних умов. Як член суспільства і колективу вихованець змушений приймати ті правила і норми взаємин, які властиві тому чи іншому колективу. Він не може їх ігнорувати або нехтувати ними вже тому, що хоче бути прийнятим колективом, зайняти в ньому задовольнить його положення і ефективно здійснювати свою діяльність. Це зовсім не означає, що школяр пасивно повинен пристосовуватися до сформованим або складним відносинам. Якщо він переконаний у своїй правоті, він повинен зайняти активну позицію і не тільки висловлювати свою точку зору, протилежну думку більшості, але й відстоювати її перед колективом. Таким чином, колектив відкриває можливості накопичення досвіду колективної поведінки в позиціях підпорядкування, активного протиставлення і керівництва. У кінцевому підсумку це має привести до формування таких соціально цінних якостей, як громадянськість, гуманізм, ініціативність, відповідальність, соціальна справедливість та ін

Виявляючи соціальну активність, кожен вихованець сприймає для себе колектив як арену для самовираження і самоствердження себе як особистості. Завдяки педагогічному керівництву колективної життєдіяльністю прагнення утвердитися у своїх очах і очах однолітків знаходить в колективі сприятливий грунт. Тільки в колективі формуються такі суттєві особистісні характеристики, як самооцінка, рівень домагань і самоповага, тобто прийняття чи неприйняття себе як особистості.

Виховний колектив, за визначенням І. Ф. Козлова, спеціально досліджував творчість А. С. Макаренко, - це науково організована система виховує дитячого життя. Організація колективної навчально-пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної діяльності та спілкування створює умови для формування і вправ у прояві інтелектуальної та моральної свободи. Тільки у колективній життєдіяльності формуються інтелектуально-моральні орієнтації особистості, її громадянська позиція і цілий ряд суспільно значущих умінь і навичок.

Нічим не замінна роль колективу в організації трудової діяльності дітей. В умовах колективу вона стимулює прояв взаємовідповідальності за кінцеві результати праці, взаємодопомоги. Через участь у трудових справах вихованці включаються в економічні відносини і стають їх активними учасниками. Школярі дізнаються про економічні проблеми підприємств, орендних і підрядних колективів. Пізнання практичної економіки, поєднане з участю в праці на підприємствах, в трудових колективах, забезпечує виховання у дітей колективізму і творчого ставлення до праці.

Колективна життєдіяльність школярів відкриває практично необмежені можливості для реалізації фізичного та художнього потенціалу особистості. Фізкультурно-оздоровча та художньо-естетична діяльність, організована в умовах вільного спілкування, стимулює змістовний обмін духовними цінностями, формування естетичного ставлення до дійсності, оволодіння широким спектром спеціальних знань, умінь і навичок. Ці види діяльності сприяють емоційному розвитку вихованців, викликаючи почуття колективного співпереживання, співчуття, спільного відчуття емоційно-моральної атмосфери та її співтворчості.

Роль колективу у розвитку особистості полягає і в тому, що він відкриває можливості практичного освоєння демократичних форм життєдіяльності. Перш за все це реалізується через участь у шкільному самоврядуванні і різноманітною суспільного життя. Педагогічно орієнтований колектив створює сприятливі можливості для формування соціально цінної особистості і прояву її індивідуальності.

Але сьогодні зміст виховної роботи поступово перебудовується щодо колективу. Він більше не вважається головним дисциплінарним органом, підмогою вихователя у вирішенні виникаючих проблем. Так, безсумнівно, дітей треба виховувати жити разом, співпрацювати, спільно вирішувати виникаючі проблеми. Але жоден вільна, незалежна людина не підпорядковується жодному колективу. Цим принципово відрізняється погляд на демократичне виховання і виховання колективістська, здатне, як тепер багато хто визнає, лише пригнічувати особистість, а не піднімати її духовні, моральні сили.

Спрямованість школи в демократичне майбутнє - запорука оновлення змісту і способів виховання, що відкриває шляхи від:

- Нівелювання особистості до її різнобічного розвитку;

- Заучування догм до пізнання й перетворення світу;

- Авторитарності і відчуженості до гуманності і співробітництва.

Як практично повинно бути організовано виховання для здійснення цих ідей? Сьогодні мало повідомити вихованцю: людина повинна отримати розумовий, моральне, естетичне і т. д. виховання. У нього неминуче виникають практичні питання - для чого це потрібно, що це дає? У зарубіжних виховних системах саме ця практична сторона виходить на перший план і слугує потужним стимулом позитивного ставлення до змісту виховання. Вихователь повинен знати відповідь на це питання і вміти переконливо пояснити своїм вихованцям переваги виховання, щоб у них не залишилося й тіні сумніву.

4 Педагогічне управління колективом.

У спрощеному розумінні управління — це уміння досягати поставленої мети, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей. Управляти учнівським колективом — означає використати колектив як інструмент виховання для розвитку індивідуальності кожного учня. Управління учнівським колективом здійснюється за допомогою трьох взаємопов'язаних функцій педагога:

1) збору й аналізу інформації про учнівський колектив і школярів, які до нього входять;

2) планування й організації адекватних стану колективу впливів, метою яких є його удосконалення й оптимальний вплив на особистість;

3) контролю і корекції, спрямованих на вищий рівень розвитку колективу і кожного учня.

Важливою умовою управління учнівським колективом є розробка методики вивчення колективу, форм і методів аналізу одержаної інформації. Лише на основі об'єктивних даних педагог може правильно оцінити ситуацію й обрати засоби педагогічного впливу.

Динамізм. Виховний колектив не стоїть на місці, і його життя перебуває в процесі постійного розвитку. Весь час збагачується і ускладнюється життя колективу, удосконалюється його структура і система органів самоуправління, підвищується рівень суспільної активності його членів, відбувається накопичення корисних традицій, розвиваються і зміцнюються зв'язки учнів з іншими колективами, з соціальним середовищем.

Формами життя вільного людського колективу є рух уперед, формою смерті — зупинка.

А.С. Макаренко

У колективі, який має всі перераховані ознаки, формується внутрішньоколективна атмосфера, яка забезпечує взаєморозуміння, захищеність, взаємодопомогу, взаємовідповідаль-ність, доброзичливість, здорову критику і самокритику, змагання. Система відносин характеризується розумним поєднанням особистих і колективних інтересів, спрямованістю на формування впевненої позиції кожного члена колективу, що знає свої обов'язки, долає суб'єктивні та об'єктивні перешкоди.

Найбільш стабільною ланкою у структурі шкільного колективу є колектив класу, в межах якого протікає основна діяльність учнів — учіння. Саме в класному колективі між вихованцями утворюється густа сітка міжособистісних зв'язків і взаємин. У зв'язку з цим він виконує роль своєрідного фундаменту, на базі якого формуються різні шкільні колективи.

Узагальнюючи сказане, можемо зробити висновок, що учнівський колектив — це група учнів, об'єднана загальною соціально значимою метою, діяльністю, організацією цієї діяльності, має органи самоуправління, відрізняється морально-психологічною єдністю, поєднанням особистих і колективних інтересів, динамізмом життєдіяльності.