7)Комплексні

Часто при очищенні стічних вод використовують комплексні методи очищення (всі вищеперераховані)

1.Гігієнічні критерії якості довкілля

Вплив шкідливих факторів на біоценоз х-зується 4 рівнями:

1.Забруднення природного середовища не викликає змін в біоценозі

2…Викликає навантаження на біоценоз в межах його пристосувальних можливостей

3…викликає в біоценозі незворотні зміни, його види хворіють, скорочується термін їхнього життя

4….викликає загибель та зникнення окремих видів біоценозу

Для визначення ступеня забруднення довкілля та впливу того чи іншого забруднювача на біоту та здоров’я людей користуються такими поняттями як:

-гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин. Такий його вміст в природньому середовищі, який не знижує працездатності та самопочуття людини, не шкодить її здоров’ю в разі постійного контакту, а також н викликає змін у нащадків. За наявності у воді забруднювачів сумарна їх концентрація не повинна перевищувати одиниці (С1/ГДК1+С2/ГК2+..<или=1)

-гранично допустимі викиди (ГДВ) забруднювачів. К-ть шкідливих речовин, яка неповинна перевищувати під час викиду в повітря за одиницю часу, щоб концентрація забруднювачів повітря на межі санітарної зони не була вищою від ГДК. Визначають ГДВ на основі розрахунків розсіювання забруднювачів в атмосфері.

-гранично допустимі скиди (ГДС) забруднювачів. К-ть шкідливих речовин, яка не повинна перевищувати під час скиду у воду за одиницю часу, щоб концентрація забруднювачів води на межі санітарної зони не була вищою від ГДК. Визначають ГДС на основі розрахунків розведення забруднювачів у воді.

-санітарно-захисні зони (СЗЗ). Ділянки землі навколо підприємств, які створюють з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров’я людей. Їх засаджують деревами та чагарниками. В цих зонах можна розміщувати адміністративно-службові приміщення (склади, гаражі тощо).

5 Класів сзз

1)1000 м – хімічні, целюлозно-паперові, нафтопереробні, металургійні комбінати

2)500 м – цементні, гіпсові, акумуляторні заводи

3)300 м – керамзитові заводи, ТЕЦ, залізобетонні, асфальтобетонні заводи

4)100 м- машинобудівні та електропромисловість

5) 50 м – легка промисловість, консервні заводи

2.Токискологія

Токсикологія (від грец. Тoxicon –отрута, logos- вчення) – наука про потенційну небезпечність шкідливої дії речовини на орагнізми та екосистеми. Вона вивчає також механізми токсичної дії, діагностику, профілактику та лікування отруєнь.

3 Взаємопов’язані направлення:

1)експериментально-теоретичне – вивчає закономірності взаємодії з біологічними об’єктами

2)профілактична – попередження постійної небезпеки шкідливої дії речовини на організми та екосистеми

3)клінічна – досліджує захворювання, які виникають внаслідок впливу на людину хімічних речовин навколишнього середовища.

В основі токсикометрії лежить ГДК шкідливих речовин в різних середовищах. Основою для встановлення ГДК є концепція пороговості шкідливої дії речовини.

1)Поріг однократної і хронічної шкідливої дії – мінімальна концентрація (доза) речовини в об’єкті навколишнього середовища при взаємодії якої в організмі виникають зміни, що виходять за межі фізіологічних пристосувальних реакцій. Або прихована патологія

2)Поріг специфічної дії – мінімальна концентрація (доза), яка викликає зміну біологічних ф-й окремих органів і с-м організму, що виходять за межі пристосувальних фізіологічних реакцій.

Токсичність – величина зворотна абсолютному значенню середньої смертельної дози або середньої смертельної концентрації. (1/CL50)

При цьому середня смертельна доза – коли гине не менше 50% організмів, які постраждали від отруєння. (1/DL50)

У випадку повторної дії шкідливих речовин на біологічний об’єкт одночасно протікають 2 процеси:

1)адаптація – процес пристосування організму до зміни умов довкілля, яке відбувається без незворотних порушень даної біологічної с-ми. І без перевищення нормальних властивостей її реагування.

2)кумуляція – шкідлива речовина може поступово накопичуватися в організмі при повторній дії. Коли надходження речовини в організм перевищує її виведення.

Звикання – зменшення або зникнення реакцій на вплив речовини після певного періоду її дії. Токсичний ефект знову виникає лише при збільшенні дози діючої речовини.

Ксенобіотики (від грец. «чужий», «життя») – чужорідна для організму сполука. До них відносяться промислові забруднення, пестициди, побутова хімія – сполуки, які не утворюються в живому організмі, а штучно синтезуються людиною.

Отрута – речовина. Яка викликає отруєння або смерть при попаданні в організм в малій к-ті.

Токсичність – міра несумісності речовини з життям. Токсичність речовини тим більша. Чим менша її к-ть викликає розладнання життєдіяльності організму.

Всі класифікації шкідливих речовин можна розділити на 2 групи:

1)Загальні, які базуються на якому-небудь загальному принципі оцінки.

2)Спеціальні, які відображають зв'язок між окремими фізико-хімічними або іншими властивостями речовин та виявленням їх токсичності.

Загальні:

1.за хімічними властивостями (хімічна):

1)органічні 2)неорганічні 3)елемент-органічні

2.за метою використання (практична):

1)промислові отрути 2)отруто-хімікати (пестициди та ін) 3) ліки 4)побутова хімія 5)отрута тваринного, рослинного та мікробного походження 6)бойові отруто-хімікати

3.за видом токсичної дії (токсикологічна) :

Шкідливі речовини за ступенем впливу на організм поділяють на 4 класи: 1)надзвичайно токсичні 2)високотоксичні 3)помірно токсичні 4)малотоксичні

4.за вибірковістю токсичності

1)серцеві отрути 2)нервові отрути 3)отрути печінки, крові і т.д.

Спеціальні:

1 патофізіологічна - за типом зниження вмісту кисню в тканинах організму

2.патохімічна - за механізмом взаємодії з ферментними с-мами

3.біологічна - за х-ром біологічних наслідків отруєння

4. канцерогенна - за ступенем канцерогенної активності

Рецептор – конкретне місце прикладання та реалізації токсичної дії отрути

Основі стадії взаємодії токсичної речовини з об’єктом:

1 зона – резорбція. Період резорбції продовжується до максимального накопичення токсичної речовини в об’єкті.

2 зона – елімінація. Проходить до повного виведення токсичної речовини з біологічного об’єкта.

3 – соматогенна фаза. Наступає після видалення з організму всіх токсичних речовин. Тобто загальний токсичний ефект є результатом специфічної дії та неспецифічних реакцій. Наслідки отруєння.

Комбінована дія отрут – одночасна або послідовна дія на організм кількох речовин при одному шляху надходження. Воно може призвести до таких наслідків:

-ефект сумації (адитивні ефекти) – речовини діють або на одну і ту ж саму с-му рецепторів, або на різні так, що отримані ефекти не пов’язані між собою.

-синергізм – гальмування однією речовиною в процесі біотрансформації іншої речовини. Ефект більший, ніж ефект сумації.

-антагонізм – має місце при спільній дії однотипних за механізмом дії шкідливих речовин.