Чинники риску

 Обезводнення організму

 Порушення функцій головного мозку

 Порушення кровообігу

 Вживання алкоголю і наркотичних засобів

 Супутні психіатричні порушення

 Куріння

 Немолодий і дитячий вік.

Класифікація ступенів відмороження:

 I ступінь — шкірні покриви бліді (іноді ціанотичні), набряклі. Біль свербіння, парестезії, ломота в суглобах ураженої області самостійно зникають через 5—7 днів. Пізніше -високая сприйнятливість до холоду уражених ділянок

 II ступінь — на гіперемійованій або синюшній шкірі з'являються міхури з серозним ексудатом (некроз епідермісу до базального шару), не що залишають надалі себе рубців і грануляції. Загоєння традиційно продовжується 2—3 нед

 III ступінь — у початку реактивного періоду виявляються міхури з геморагічним ексудатом. Пізніше з'являються явища некрозу шкіри і підшкірної клітковини. Шкірні покриви стають темно-червоними, в подальшому з'являється струп чорного кольору. Больова сприйнятливість відсутня. Після відторгнення некротизованих ділянок залишається грануляція і рубці. Загоєння продовжується 1—3 мес

 IV ступінь — некроз всіх шарів шкіри, належних м'яких тканин, кістки. Шкіра синюшного кольору, іноді виявляються невеликі міхури з геморагічним ексудатом. Больова сприйнятливість і капілярна кровотеча відсутні. Відторгнення некротизованих ділянок затягується на декілька місяців і традиційно ускладнюється вологою гангреною і іншими гнійними ускладненнями (флегмони, тендовагініти, остеомієліт), іноді відбувається муміфікація тканин.

Клінічна картина

 Прихований (дореактівний) період

 Клінічні прояви виражені слабо

 Втрата чутливості

 Збліднення або ціаноз шкіри

 Ущільнення тканин ураженої ділянки шкіри

 Глибину поразки точно встановити неймовірно.

 Реактивний період

 З'являються ознаки запалення

 Набряк

 Біль

 Гіперемія

 Некроз в зоні відмороження

 Глибину поразки встановлюють на 2—3 день від моменту відмороження.

Лікування: Перша медична допомога

 Пострадавшего потрібно буде доставити в тепле приміщення, змінити вологу білизну і взуття, дати гаряче пиття

 На уражену ділянку шкіри потрібно буде накласти теплоізолюючу пов'язку

 Розтирання м'якою тканиною або рукою (але не снігом) області відмороження

 Зігрівання відмороженої кінцівки в теплій воді (не вище 40 °З) в течія 30 мін

 Транспортна іммобілізація ураженої кінцівки.

Лікарська терапія

 Введення: в/в або в артерію ураженої кінцівки 10 мл 2,4% р-ра еуфілліна, 10—20 мл 0,25% р-ра новокаїну в поєднанні з 1 мл 1% р-ра нікотинової кислоти і/або спазмолітиками (но-шпа, баралгін) едіноразово або в течія 2—3 днів

 Інфузія реополіглюкина, гепарину

 Дезінтоксикационная терапія, нормалізація електролітного балансу

 Антибактеріальна терапія

 Екстрена профілактика правця

 При глибоких відмороженнях — блокада футляра кінцівки 0,25% р-ром новокаїну

 Антіги-стамінниє, седатівниє засоби, анальгетики. Хірургічне лікування

 новокаїнова блокада Футляра кінцівки по АВ Вишнєвському

 Міхури розкривають і видаляють тільки при їх нагноєнні

 Туалет відмороженої плоскості

 При поразці великих сегментів кінцівки для попередження набряку і вологої гангрени на 4—5 день надалі відмороження показана некротомія — розтин м'яких тканин в межах некрозу

 Пізніше проводять ампутацію кінцівки або її сегменту в межах зони некрозу в найближчому суглобі (надалі появи зони демаркації)

 Екстрені ампутації показані при виявлених тотальних поразках крупних сегментів або всієї кінцівки.