2. Іншомовна комунікативна компетенція

Компетенція – це комплексна характеристика особистості, яка інтегрує результати психічного розвитку: знання, навички, уміння, креативність (здатність творчо вирішувати завдання), ініціативність, самостійність, самооцінка, самоконтроль.

Комунікативна компетенція – комплексне застосування мовних і немовних соціально-побутових ситуацій, уміння орієнтуватися у ситуації спілкування, сприймати і продукувати тексти залежно від комунікативної ситуації, ініціативність спілкування.

Комунікативна компетенція особистості базується на її мовній, мовленнєвій, соціокультурній, навчальній компетенція. Кожна з них має інтеграційний характер.

Мовна інтегрує фонетичну, лексичну, граматичну компетенції і передбачає засвоєння і усвідомлення мовних норм та адекватне їх застосування.

Фонетична компетенція – правильність вимови та володіння інтонаційними засобами.

Лексична компетенція – наявність певного запасу лексичних одиниць, здатність їх адекватно використовувати.

Граматична компетенція – правильність вживання граматичних форм англійської мови у відповідності із законами та нормами граматики.

Мовленнєва компетенція інтегрує компетенції у аудіюванні та говорінні, які характеризуються умінням доречно і адекватно користуватися мовою у конкретних ситуаціях. У школі буде формуватися компетенція в читанні та письмі.

Соціокультурна компетенція поділяється на:

1. країнознавчу (знання історії, географії, економіки, державного устрою, культури країни);

2. лінгвокраїнознавчу (знання особливостей мовленнєвої та не мовленнєвої поведінки носіїв мови у певних ситуаціях спілкування).

Навчальна компетенція передбачає сформованість навчальних умінь.

Щоб реалізувати поставлені цілі потрібно вирішити комплекс завдань.

3. Завдання навчання

1. Викликати у дітей інтерес до іноземної мови і підтримувати його у процесі навчання.

2. Організувати спілкування дітей іноземною мовою у межах базового комунікативного мінімуму.

3. Залучати мовленнєвий досвід спілкування рідною мовою для переходу на спілкування іноземною і навпаки.

4. У процесі вивчення іноземної мови актуалізувати позитивні риси характеру дитини, такі, як доброзичливість, відкритість, милосердя, формувати інші моральні якості.

5. Ознайомити дітей з елементами соціокультури Великої Британії та США.

6. Формувати ставлення до довкілля, що передбачає відкритість, толерантність, повагу до інших народів, виключає забобони, стереотипи, дискримінацію.

4. Принципи дошкільного іншомовного навчання

Принципи навчання дають відповідь на запитання "Як організувати навчальний процес?"

дидактичні принципи принципи наочності, посильності, міцності, свідомості, науковості, активності, виховального навчання, індивідуалізації, доступності, систематичності та послідовності, колективності, проблемності, розвивального навчання.

методичні принципи принципи комунікативності, домінантної ролі вправ, взаємопов'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності, урахування рідної мови.

Головними принципами навчанні ІМ дітей дошкільного віку, за Т. Шкваріною, є: