5.3.Другорядні члени речення.Картка№10

I. Укажіть, у якому реченні означення виражене нерозкладним словосполученням.

1. З очей Софії тихо капле час слізьми утрати й болю за минувшим (С.Галябарда).

2. Він [Андрій] пішов на війну тридцятилітнім і таким залишився навіки (ВСимоненко).

1. Діти дошкільного віку повинні знати щонайменше дві-три тисячі слів

(І. Цюпа).

4. Тонко вигнуті брови то густо хмурилися, то лагідно розбігались, надаючи одразу всьому обличчю виразу спокою, задоволення й сердечності (О.Гончар).

5. Микола ...почував, що в його душі лунає пісня незнайомої дівчини (І. Нечуй-Левицький).

II. Оберіть речення, у якому додаток виражено орудним відмінком без прийменника.

1. Смереко, смереко, красо-полонино, ти смутком осіннім мене полонила (П. Палій).

2. Здається, й нам на світі пройти шляхами прадідів дано... (П. Воронько).

3. За кожним словом чув у грудях біль, як би ті слова були зі сталі (Б. Лепкий).

4. Село храмує. Хатами та столами не містяться ґазди і ґаздині (М. Черемшина).

5. Нас розлучали з рідними, з життям, і навіть з мрією, але ніщо й ніколи нас не розлучило з вірою! (Б. Олійник).

III. Визначте, у якому реченні сполучення «без + родовий відмінок» виконує функцію додатка.

1. Гей, поля без меж, і краю, ясна доле трудова! (М. Тарновський)

2. Без тебе день здається роком, з тобою рік летить, як день (Б. Мельничук).

3. День без мислі, без читання, без розумового напруження — даремно прожитий день (В. Сухомлинський).

4. Я сотні раз проходив тут і все ж без хвилювання перейти не можу повз богатирський шерег древніх веж (М. Бажан).

5. Сто пісень за день переспівали, все життя згадали без прикрас (М. Гірник).

5.3.Другорядні члени речення.Картка№11

I. Віднайдіть речення, що має обставину мети.

1. По забутих стежках ти приходиш до мене (В. Івасюк).

2. Ти знайшов собі дорогу, ти знайшов собі мету (І. Франко).

3. Бережи маєток про чорну годину, та віддай маєток за вірну дружину (І.Франко).

4. Наливаймо, браття, кришталеві чаші, щоб шаблі не брали голівонь­ки наші (Народна творчість).

5. Щоб ваші людські клопоти збагнути, то треба справді вирости не в лісі (Леся Українка).

II. Визначте, у якому реченні додаток виражено прикметником.

1. І зрозумієш, певна річ, що ранок вечора мудріший, коли просидиш цілу ніч з гіркими думами у тиші (Л. Талалай).

2. В юнацькі роки більше ніж будь-коли потяг до красивого поєднується з прагненням до високоморального (В. Сухомлинський).

3. Тепер біда — за розбратом своїх не чують ближні чужинецький сміх (Г.Калюжна).

4. День мій буде сповнений до краю (В. Губарець).

5. Нема і не може бути на світі красивішого міста у травні (В. Собко).

III. З'ясуйте, у якому реченні є прямий додаток.

1. Щось живе, зворушне, ледве вловне заграло в серці дзвоном колоска (В.Бичко).

2. В боях за волю ми були єдині (М. Тихонов).

3. І слово сповнюється вірою у щастя рідної землі (Л. Рубан).

4. Земле! Сили для співу позич! (О. Підсуха).

5. Я чую, як чуже існування входить в моє, мов повітря крізь вікна і двері, як води притоків у річку (Л. Костенко).