4.1.1.2. Аналіз виробничого освітлення

Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників відносяться:світловий потік, сила світла,яскравість, освітленість. До основних якісних показників відносяться:фон,контраст між об'єктом і фоном,видимість.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути:

1. природним, що створюється прямими та розсіяним сонячними променями;

2. штучним, що створюється електричними джерелами світла;

3. суміщеним, при якому природне освітлення доповнюється штучним.

Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим.

Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць.

Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також якщо необхідно створити певний або змінний, в процесі роботи, напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.

Для штучного освітлення приміщень слід використовувати, як правило, найбільш економічні розрядні лампи.

Для місцевого освітлення, крім розрядних джерел світла, рекомендується використовувати лампи розжарювання.

Приміщення з постійним перебуванням людей має, як правило, природне освітлення.

Природне освітлення поділяється на бокове, верхнє, комбіноване .

На рівень освітленості приміщення впливають: світловий клімат, площа та орієнтація світлових отворів, ступінь чистоти скла в світлових прорізах, пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення.

Суміщене освітлення приміщень виробничих будинків слід передбачати:

1. для виробничих приміщень, в яких виконуються роботи І-Ш розрядів;

2. для виробничих та інших приміщень у випадках, коли за умов технології, організації виробництва або клімату в місці будівництва необхідні об'ємно-планувальні рішення, які не дозволяють забезпечити нормоване значення КПО;

3. відповідно до нормативних документів з будівельного проектування будинків і споруд.

Загальне штучне освітлення виробничих приміщень, призначених для постійного перебування людей, повинно забезпечуватися розрядними джерелами світла[4].

4.1.1.3. Аналіз пожежної безпеки

Виробничі об'єкти відрізняються підвищеною пожежною небезпекою, тому що характеризується складністю виробничих процесів, наявністю значних кількостей зріджених горючих газів, твердих горючих матеріалів, великий оснащеністю електричних установок та інше. 

Пожежа — поза регламентний процес знищування або пошкоджування вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для живих істот і довкілля.

Причини виникнення пожеж:

- недотримання правил пожежної безпеки;

- необережне поводження з вогнем;

- несправність електрообладнання;

- аварії, катастрофи;

- природні явища.

Процес горіння можливий за наявності: горючої речовини, джерела запалювання, окислювача.

Горюча речовина - тверда, рідка або газоподібна речовина, здатна окислюватись з виділенням тепла та випромінюванням світла.

Окислювач - кисень, хлор, фтор, сірка та інші речовини, які при нагріванні або ударі мають здатність розкладатися з виділенням кисню.

Джерело запалювання - вплив на горючу речовину та окислювач, що може спричинити загорання. Джерела запалювання поділяються на відкриті і приховані.

Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей [6].

Заходи з пожежної профілактики поділяються на організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні. 

Організаційні заходи: передбачають правильну експлуатацію машин і внутрішньозаводського транспорту, правильне утримання будівель, території, протипожежний інструктаж. 

Технічні заходи: дотримання протипожежних правил і норм при проектуванні будівель, при пристрої електропроводів і устаткування, опалення, вентиляції, освітлення, правильне розміщення обладнання. 

Режимні заходи: заборона куріння у невстановлених місцях, заборона зварювальних робіт у пожежонебезпечних приміщеннях тощо.

Експлуатаційні заходи: своєчасна профілактика, огляди, ремонти і випробування технологічного обладнання. 

Згідно з Правилами пожежної безпеки на кожному підприємстві повинен бути встановлений  протипожежний режим у тому числі: 

1. Визначено та обладнані місця для куріння;

2. Визначено місця і допустима кількість одноразово перебувають у приміщеннях сировини, напівфабрикатів та готової продукції;

3. Встановлено порядок збирання горючих відходів і пилу; 

4. Визначено порядок знеструмлення електрообладнання у разі; 

Повинні бути регламентовані: 

1. Порядок проведення пожежонебезпечних робіт; 

2. Порядок огляду і закриття приміщень після закінчення роботи; 

3. Дії працівників при виявленні пожежі; 

4. Порядок і терміни проходження протипожежного інструктажу. 

У спорудах мають бути розроблені і вивішені плани евакуації людей на випадок пожежі, а також передбачена система оповіщення про пожежу. 

Правила поведінки людей при виникненні пожежі:

- У випадку виникнення пожежі необхідно викликати спеціалізовану пожежну частину за телефоном 101 та повідомити сусідів, керівництво підприємства, колег і негайно розпочати ліквідацію пожежі всіма наявними засобами.

- Здійснити необхідні заходи щодо гасіння пожежі власними силами.

- Евакуювати людей і майно. У першу чергу евакуюють найбільш цінні та пожежонебезпечні матеріали.

- У випадку, якщо неможливо погасити пожежу власними силами, потрібно якнайшвидше залишити приміщення через основні та запасні виходи.

- Виходячи з приміщення, де виникла пожежа, потрібно щільно зачинити двері, щоб зменшити надходження кисню до приміщення.

Головна небезпека, від якої гинуть люди на пожежі - дим і гаряче повітря, тому у задимленому приміщенні дихати потрібно тільки через мокру щільну тканину, пам'ятаючи, що поблизу підлоги концентрація диму найменша.

Керівник об'єкта з масовим перебуванням людей зобов'язаний розробити інструкції, за якою не рідше одного разу на півріччя повинні проводитися практичні тренування для евакуації працівників. 

Дороги, проїзди, проходи до будівель, відкритих складів і водо джерел, використовувані для пожежогасіння, підступи до пожежних драбин і пожежного інвентаря повинні бути завжди вільними.

Згідно з НАПБ Б.03.002-2007 залежно від хаpактеpистики речовин, що використовуються чи отримуються у виробництві та їх кiлькостi за вибухо пожежонебезпечністю примiщення та виробництва поділяються на 5 категоpій:

Категорії А і Б – вибухо-пожежонебезпечнi.

Категорія А - виробництва, пов'язанi з використанням паливних газiв та легкозаймистих рідин з температурою спалаху Т_сп £ 28 °С у кількостях, якi пiсля вибуху створюють надлишковий тиск більше 5 кПа .

До категорії Б належать виробництва, пов'язанi з використанням горючого пилу або волокна, легкозаймистих рідин з температурою спалаху Т_сп > 28 °C з тією ж межею надлишкового тиску, що і категорія А.

До категорії В відносяться виробництва, де застосовуються горючі та важко горючі рідини, пили та твеpді горючі матеріали, які при взаємодії з водою, повітрям здатні тiльки горіти з температурою Т_сп > 61 °С.

До категорії Г - виробництва, пов'язанi з обробкою негорючих речовин та матеріалів у гарячому, загартованому або розплавленому станi.

До категорії Д входять виробництва, пов'язанi з обробкою негорючих речовин у холодному станi [20].

У нашому випадку ми відносимо приміщення до категорії Б (вибухо-пожежонебезпечна).