Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лек3 маркет грс..docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
69 Кб
Скачать
☆

Збирання вторинної інформації

Щоб задовольнити інформаційні потреби менеджера, дослідник може запропону­вати йому вторинну або первинну інформацію (або й ту, й іншу). Вторинна інформа­ція — це дані, що були колись зібрані та систематизовані для інших цілей. Первинна інформація — дані, що збираються вперше для даної конкретної цілі.

Дослідники зазвичай починають зі збору вторинної інформації. Внутрішня документа­ція компанії — перше зручне джерело такої інформації. Окрім цього компанія може звер­нутись до зовнішніх джерел інформації, яких дуже багато: починаючи з бібліотек (власних бібліотек компаній, а також державних, університетських та ін.) до публікацій офіційних та корпоративних документів. В табл. 4.1 розповідається про такі джерела вторинної інфор­мації, як інформаційно-комерційні служби, інтерактивні бази даних та Internet.

Комерційні джерела інформації

Компанії можуть придбати вторинну інформацію у незалежних спеціалізованих ком­паній. Компанія Nielsen Marketing Research надає дані про розподіл часток ринку між торговими марками, про роздрібні ціни та відсоткове співвідношення магазинів, що торгують різноманітними марками. Information Resources, Inc. пропонує інформацію, отриману з касових апаратів, про покупки, що здійснюють 60 тисяч домогосподарств в різних регіонах США, з відображенням частки пробних та повторних покупок, прихиль­ності до торгових марок та демографічних характеристик покупців. Служба Monitor ком­панії Yankelovich and Partners продає дані про основні тенденції змін у суспільному житті та у поведінці споживачів [8]. Ці та інші компанії забезпечують замовників високоякіс­ними даними, що задовольняють потреби в маркетинговій інформації.

Інтерактивні бази даних та Internet

За допомогою комерційних інтерактивних баз даних маркетологи-дослідники мо­жуть самостійно шукати як вторинну, так й первинну інформацію. Нещодавнє опиту­вання маркетологів показало, що 81% з них при проведенні досліджень користуються інтерактивними службами [9]. Зручні та легко доступні діалогові бази даних призна-чені для задоволення потреб в маркетинговій інформації. Інформаційно-комерційні служби загального характеру, такі як CompuServe, Dialog та Nexis, надають неймовірну кількість інформації, яка потрібна маркетологу для того, щоб приймати виважені мар­кетингові рішення. Наприклад, компанії, що працюють в Німеччині, можуть зверну­тися до одного з підрозділів CompuServe — German Company Library (Бібліотека компа­ній Німеччини), в якій зібрано інформацію про фінансове положення і товари більш як 48 тисяч німецьких фірм. Американські виробники запчастин до автомобілів мо­жуть звернутися до бази даних Dun & Bradstreet Financial Profiles and Company Reports (Фінансові огляди і звіти компаній від Dun & Bradstreet) і отримати біографічні дані вищих керівників таких компаній, як General Motors, Ford та Chrysler. В інтерактивних базах даних можна знайти практично будь-яку інформацію, яка стане у пригоді мар­кетологам: демографічні дані, останні повідомлення агентства Associated Press, список усіх зареєстрованих торгових марок США та багато іншого [10].

Internet пропонує велику кількість баз даних та інших джерел вторинної інформа­ції, більшість з яких абсолютно безкоштовні. Користування комерційними Web-вузла­ми може стати компанії у копієчку; однак сьогодні майже кожна професійна асоціа­ція, державна установа, видання для ділових кіл, інформаційна агенція пропонують безкоштовну інформацію будь-кому, хто відшукає їх Web-сторінку. Web-вузлів, що пропонують інформацію, тепер так багато, що пошук потрібних відомостей в цьому морі даних перетворився в надто складне завдання.