Тема 5. Негласні слідчі (розшукові) дії Питання для самоконтролю:

1.Назвіть негласні слідчі (розшукові) дії.

- Втручання у приватне спілкування(збереж. інформації,аудіо-відеоконтроль особи,наклад. арешту на кореспонденцію,огляд виїмка кореспонденції, зняття інформації з трасп. телекомунікаційних мереж, зняття інф. з електронних інформаційних систем)

- ін. види(обстеж. публічно недоступних місць,житла чи ін.. володіння особи,аудіо відео контроль місця,контроль за вч. злоч (контр. поставка, закупка, сп.сл . експеремент, імітування обстановки злоч.) ,виконання спец. завдання з розкриття орг..групи чи злоч.організації, використання конфіденційного співробітництва)

2.Хто вправі проводити негласні слідчі (розшукові) дії?

Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.

3.Що є підставами для проведення негласної слідчої (розшукової) дії?

Формальні:

• наявність інформації про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами.

• наявність інформації про осіб, які готують або вчинили злочини.

• наявність інформації про осіб, які переховуються від органів розслідування або ухиляються від відбування кримінальної відповідальності.

Документальні:

• наявність заяви чи повідомлення, зареєстрованого у встановленим законом порядку.

• наявність запису у Єдиному реєстрі досудових розслідувань

• наявність факту фіксації у Єдиному реєстрі досудових розслідувань дати внесення інформації та присвоєння номера кримінального провадження;

• повідомлення прокурора слідчим у письмовій формі про початок розслідування, підставу початку розслідування;

4.Які особи беруть участь у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій?

Особа яка проводить(слідчий,оперативні працівники),спеціаліст,експерт-криміналіст,потерпілий (?)

5.У який період доби дозволяється проводити негласні слідчі (розшукові) дії?

6.Які негласні слідчі (розшукові) дії проводяться з участю понятих?ніяких

7.Які засоби використовуються під час проведення негласних розшукових дій ?

Теорія ОРД, яка формувалась у колишньому СРСР, традиційно вважає засобами ОРД:

1.оперативні обліки,

2.оперативну техніку

3.службово-розшукових собак.

До категорії оперативних обліків науковці відносять, крім місцевих обліків оперативних підрозділів, також і відомчі та міжвідомчі централізовані оперативно-розшукові, оперативно-профілактичні та оперативно-довідкові обліки, реалізовані у вигляді банків даних в автоматизованих інформаційних системах.

До категорії інших обліків належать обліки загального користування, які можна умовно поділити на дві групи. До першої групи належать банки даних криміналістичної, кримінологічної, адміністративної, статистичної та іншої інформації, які формуються в системі МВС УкраїниДо другої групи слід віднести обліки інших міністерств, відомств, підприємств, організацій та установ, які не мають прямого відношення до боротьби зі злочинністю (бухгалтерські та кадрові обліки на підприємствах, медичні картотеки в поліклініках тощо).

Кримінологічні обліки враховують зареєстровані злочини, осіб, що їх вчинили і кримінальні справи. Ці відомості фіксуються в уніфікованих картках та журналах реєстрації злочинів, які ведуться черговими частинами міськрайлінорганів внутрішніх справ.

Криміналістичні обліки створюються в Криміналістичному центрі МВС України і в експертно-криміналістичних підрозділах ГУВС, УВС, УВСТ з метою найбільш повного використання при проведенні оперативних та слідчих дій слідчих і речових доказів, які були вилучені з місць нерозкритих злочинів, а також для забезпечення проведення експертиз і досліджень.

2.Під засобами розвідувальної техніки розуміють технічні засоби, які спеціально створені та застосовуються для негласного отримання інформації, що розповсюджується в різних середовищах (каналах) або зберігається на матеріально-речових носіях.

До засобів розвідувальної техніки належать: засоби відеоспостереження та відеофотозйомки (оптичні прилади, цифрові фотокамери, відеокамери, відеозакладки, телевізійні системи, ендоскопи, прилади бачення в темряві, тепловізори тощо); засоби звукового контролю та звукозапису (акустичні закладки, диктофони, направлені мікрофони, стетоскопи, інфрачервоні лазерні зчитувачі та ін.);

засоби отримання інформації з радіоефіру (сканувальні радіоприймачі, інтерсептори, спеціалізована апаратура радіоконтролю, спеціальні комплекси радіорозвідки тощо);

засоби зняття інформації з каналів проводового зв’язку (телефонні закладки, спеціалізована апаратура зняття інформації з ліній зв`язку).

До засобів пошукової техніки належать технічні засоби, призначені для пошуку певних об’єктів у визначеному місці – середовищі (грунті, водоймищах), виявлених схованках, пробах речовин тощо.

Засоби пенітративної техніки призначені для забезпечення проникнення в приміщення, транспортні засоби та інші місця з метою отримання або реалізації інформації.

До засобів пенітративної техніки належать технічні засоби відчиняння запірних пристроїв (комплекти ключів, маніпуляційне приладдя (відмички, спеціальні вібратори), комп’ютерні комплекси відчиняння замків); засоби подолання систем охорони (охоронної сигналізації, охоронного телебачення, систем контролю доступу); засоби нейтралізації тварин, а також засоби негласного проникнення в комп’ютерні системи та мережі.

Засоби кондиціональної техніки призначені для створення умов, що сприяють виникненню інформації, яка може стати оперативно-розшуковою. До цих засобів відносять поліграфи („детектори брехні”), засоби створення композиційних портретів, засоби негласного дактилоскопіювання, а також спеціальні хімічні речовини (барвники, люмінофори, індикатори, запахові препарати тощо).

До спеціально навчених тварин відносять службово-розшукових собак, а також інших тварин (котів, птахів), які навчені виконувати певні дії (пошук наркотичних чи вибухових речовин, пошук злочинця за запаховими слідами, транспортування закладного пристрою тощо).

8. Опишіть процес фіксації ходу і результатів негласних слідчих дій.

Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством.

2. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.

3. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.

4. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.

8. В чому полягають особливості зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж?

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу) є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

2. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

3. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає у проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв’язку.

4. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ та органів безпеки. Керівники та працівники операторів телекомунікаційного зв’язку зобов’язані сприяти виконанню дій із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та отриманої інформації, зберігати її в незмінному вигляді.

8. В чому полягають особливості зняття інформації з електронних інформаційних систем?

1. Пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.

2. Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.

3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

8. В чому полягають особливості обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи як негласна слідча (розшукова) дія?

Слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою:

1) виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;

2) виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;

3) виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;

4) виявлення осіб, які розшукуються;

5) встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.

2. Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.

3. Приміщення, які спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв’язку з відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних.

4. Обстеження шляхом таємного проникнення до публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою, передбаченою в частині першій цієї статті, проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249цього Кодексу.

8. В чому полягають особливості спостереження за особою, річчю або місцем?

Для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях може проводитися візуальне спостереження за зазначеними об’єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.

За результатами спостереження складається протокол, до якого долучаються отримані фотографії та/або відеозапис.

2. Спостереження за особою згідно з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248-250 цього Кодексу.

3. Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.

8. В чому полягають особливості виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації?

1. Під час досудового розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, або є учасником зазначеної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування.

2. Виконання зазначеними особами такого спеціального завдання, як негласна слідча (розшукова) дія, здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування, або постанови прокурора із збереженням у таємниці достовірних відомостей про особу.

3. У постанові, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зазначається:

1) обґрунтування меж спеціального завдання;

2) використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів.

4. Виконання спеціального завдання не може перевищувати шість місяців, а в разі необхідності строк його виконання продовжується слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування.

8. В чому полягають особливості контрольованої поставки, як форми контролю за вчиненням злочину?

Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин. Однією із форм контролю за вчиненням злочину є контрольована поставка

Контрольована поставка здійснюється тільки спеціально уповноваженими на те державними органами та підрозділами, які мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, зокрема, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України.

Організаційно контрольовану поставку можливо поділити на декілька етапів.

а) збір оперативної інформації про контрабанду товарів, предметів та речовин та (або) проведення заходів щодо виявлення фактів незаконного транспортування товарів, предметів та речовин заборонених для обігу;

б) документування факту незаконного транспортування товарів, предметів та речовин заборонених для обігу, що передбачає проведення всього комплексу дій, пов’язаних з оглядом місця події, виявлення та фіксації слідів злочинної діяльності причетних до незаконного обігу осіб, оформлення відповідної документації процесуального значення;

в) реалізація заходів із забезпечення негласного контролю за переміщенням забороненого вантажу, товарів, предметів, речовин заборонених для обігу та осіб, які його супроводжують, на маршруті слідування до адресата;

г) затримання утримувача вантажу, товарів, предметів, речовин заборонених для обігу та викриття максимально повної кількості осіб, причетних до протиправної діяльності .

Контрольована поставка включає такі стадії:

– пізнавальна, або інформаційна, під час якої відбувається вивчення оперативної ситуації, що склалася, виявлення проблеми, ресурсів і перспектив її вирішення:

– цільову, на якій відбувається формування мети операції щодо контролю за переміщенням товарів, предметів та речовин або поділ її на підцілі та ін.;

– організаційну, що включає підготовку й затвердження оперативно-тактичного задуму операції, розробку й опис заходів, засобів і шляхів реалізації задуму для досягнення поставленої мети, визначення виконавців намічених заходів щодо утворення органу управління цією системою, підготовку плану, оцінку можливих негативних наслідків і підготовку заходів з їх локалізації;

– реалізаційно-практичну, включає здійснення системи активних заходів і комбінацій;

– результативну, на якій підводяться підсумки операції, аналізуються, оцінюються і використовуються отримані результати.

8. В чому полягають особливості контрольованої та оперативної закупок, як форма контролю за вчиненням злочину?

Сутність оперативної закупки полягає в здійсненні нібито угоди купівлі-продажу з особою, яка підозрюється в торгівлі забороненими для легального обігу предметами, товарами та речовинами (наприклад, наркотичними засобами, радіоактивними речовинами, зброєю тощо).

Після винесення рішення прокурора складається план проведення оперативної закупки. У плані зазначаються задум операції, завдання, які необхідно вирішити, виконавці та заходи, які забезпечують її здійснення.

Застосування спеціальних технічних засобів при проведенні оперативної закупки здійснюється з дозволу слідчого судді відповідно до чинного законодавства України.

Контрольована закупка як форма контролю за вчиненням злочину полягає у здійсненні угоди купівлі-продажу слідчим або працівником оперативного підрозділу, з особою, підозрюваною у порушенні законодавства яке регулює фінансову, господарську, підприємницьку та торгівельну діяльність, з метою виявлення протизаконної діяльності.

Контрольована закупка може бути гласною або негласною, але обов’язково здійснюється за участю понятих. Як правило, контрольовану закупку проводять з метою подальшого лабораторного дослідження продукції на якість, відповідність стандартам тощо.

Тактика гласної контрольованої закупки (угоди купівлі-продажу) припускає пояснення продавцеві фактичної мети здійснення цієї форми контролю за вчиненням злочину, контрольне зважування, огляд товару.

Негласна контрольована закупка означає приховування від продавця справжньої мети придбання товару або свою належність до правоохоронних органів.

16. Які особливості використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві?