3.Страхова діяльність як системотворча категорія господарських страхових відносин.

Страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.

Страхова діяльність як системотворча категорія господарських страхових відносин являє собою сукупність нормативно-правових актів, які регулюють аспекти страхової діяльності. Системотворчість господарських страхових відносин виступає в ролі процесу єдності всіх елементів, що входять до страхової діяльності (об’єкт, суб’єкт, страхові відносини, зміст тощо).

У певному порядку визначеному чинним законодавством, зокрема Господарським кодексом та ЗУ «Про страхування» здійснюється взаємодія між вище зазначеними елементами страхової діяльності.

4.Порядок створення та припинення діяльності страхових компаній.

Етапи створення страхової компанії:

1. Реєстрація юридичної особи у формі акціонерного, повного, командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю.

2. Одержання статусу фінансової установи - внесення до Державного реєстру фінансових установ.

3. Одержання ліцензії на здійснення страхової діяльності.

Нормативні вимоги щодо здійснення страхової діяльності:

вимоги щодо організаційно-правової форми: (Страховик створюється в організаційно-правовій формі акціонерного, повного, командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства".

Ліквідація страхової компанії – це повне припинення її діяльності. Повна ліквідація може здійснюватись згідно рішення акціонерів або ухвали господарського суду (у випадку банкрутства).

Одночасно з прийняттям рішення про ліквідацію страхової компанії призначається ліквідаційна комісія, котра керує процесом закриття підприємства. Вона складає перелік діючих договорів страхування, виявляє усіх дебіторів і кредиторів та здійснює розрахунки з ними. Для цього використовуються наявні грошові кошти, а при необхідності продається майно компанії.

Після розрахунків із застрахованими і кредиторами сплачуються усі належні податки, збори та здійснюються розрахунки з акціонерами. Наприкінці цих робіт складається завершальний (ліквідаційний) баланс, котрий підтверджується аудитором, а в реєструючий орган подається заява щодо виключення компанії з реєстру підприємств та організацій України.

Про визнання страхової компанії банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури публікується інформація в офіційному друкованому органі Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України (газети "Голос України" чи "Урядовий кур'єр") у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Клієнтові ліквідованої страхової компанії у відповідності з Законом для отримання відшкодування необхідно протягом місяця від початку ліквідаційної процедури звернутись до ліквідатора з заявою про внесення до реєстру кредиторів. До заяви необхідно додати документи, які підтверджують, що ви є клієнтом даної страхової компанії (достатньо копії договору страхування та квитанції про сплату страхового платежу).

Заяви, які надійшли після 30-денного терміну, не розглядаються та вважаються погашеними. Тобто, якщо клієнт протягом місяця не звернеться з вимогою до ліквідатора, він втрачає право повернути свої кошти.

Важливо відстежити, чи визнані ваші вимоги щодо виплати страхового відшкодування і якщо ні - таке рішення можна оскаржити в судовому порядку.

За результатами обліку заявлених вимог складається реєстр вимог кредиторів та  розглядається в судовому засіданні.

Розраховувати на отримання відшкодувань за страховими випадками можуть лише ті, у кого страховий випадок стався до дати відкриття ліквідаційної процедури. Інші страхувальники можуть розраховувати на повернення частини сплаченої ними премії – за той строк, що договір вже не діє, хоча був сплачений.

Ліквідація може тривати в цілому півтора року. Фактично вона починається з моменту винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом та не може перевищувати 12 місяців, при цьому цей строк може бути продовжений відповідним господарським судом ще на 6 місяців.

Важливий аспект питання банкрутства страхової компанії – те, що страхувальники мають право на звернення до суду та ініціацію банкрутства компанії. Суд починає провадження у справах про банкрутство, коли безперечні  вимоги кредитора або кредиторів складають не менше 300 мінімальних заробітних плат.

Повна ліквідація страхової компанії може відбуватися також за рішенням акціонерів компанії.

Відповідно до Закону, до складу ліквідаційної комісії, крім представників акціонерів страхової компанії і фінансових органів повинні бути включені і представники кредиторів компанії (тобто страхувальників). Тому, в разі ліквідації страхової компанії ви «за власним бажанням» можете відстежувати, чи не порушуються ваші права і чи представлені вони належним чином у ліквідаційній комісії.

Відповідно до статті 25 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дії ліквідаційної комісії можуть бути оскаржені в господарському суді кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів.