- •6.050202 «Автоматизоване управління технологічними процесами»
- •Тема 1. Життєвий цикл систем автоматизації
- •Основні процеси життєвого циклу програмного забезпечення
- •Поняття життєвого циклу економічно автоматизованої інформаційної системи
- •2. Основні процеси життєвого циклу програмного забезпечення
- •Тема 2. Послідовність проектування асу тп, склад і зміст проектної документації
- •2. Функції асу тп
- •3. Різновидності асу тп
- •1. Основні відомості про асу тп
- •2. Функції асу тп
- •3. Різновидності асу тп
- •Основні виконавці робіт
- •Характеристика етапів робіт
- •2. Основні виконавці робіт
- •Тема 3. Розробка та виконання схем автоматизації
- •2.Види схем автоматизації
- •1. Типи схем автоматизації
- •Функціональні схеми систем вимірювання і автоматизації
- •3. Графічне оформлення схем автоматизації
- •3.1. Загальні вимоги до виконання схем
- •3.2. Графічні позначення під час виконання схем
- •2. Основні елементи щитів і пультів систем автоматизації
- •3. Умовні позначення щитів і пультів систем автоматизації
- •1. Основні відомості про щити і пульти систем автоматизації
- •2. Основні елементи щитів і пультів систем автоматизації
- •3.Умовні позначення щитів і пультів систем автоматизації
- •1. Основні відомості.
- •2.Компоновка центрального щита систем автоматизації
- •Основні відомості
- •2. Компоновка центрального щита систем автоматизації
- •2. Характеристика трубних проводок
- •Способи виконання трубних проводок
- •Вибір труб і пневмокабелів для трубних проводок
- •5. Вибір арматури, з’єднувальних і приєднувальних пристроїв для трубних проводок
- •Тема 4. Вибір технічних засобів під час проектування схем автоматизації
- •2.Клавішні обчислювальні машини
- •3.Перфораційні обчислювальні машини
- •Основні відомості про технічні засоби
- •Клавішні обчислювальні машини
- •Перфораційні обчислювальні машини
- •Література
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
2. Функції асу тп
Функції АСУ ТП поділяються на:
керуючі,
інформаційні,
допоміжні.
Керуючі функції АСУ ТП – це функції, результатами яких є виробіток і реалізація керуючих впливів на об’єкт керування. До керуючих функцій АСУ ТП відносяться: регулювання (стабілізація) окремих технологічних змінних; однотактне логічне керування операціями чи апаратами; програмне логічне керування групою обладнання; оптимальне керування встановленими чи перехідними режимами чи окремими стадіями процесу; адаптивне керування об’єктом у цілому, наприклад керування ділянкою станків із ЧПК.
Інформаційні функції АСУ ТП – це функції системи, складовими яких є збір, обробка і подання інформації про стан АТК оперативному персоналу чи передача цієї функції для наступної обробки. До інформаційних функцій АСУ ТП відносяться: централізований контроль і вимірювання технологічних параметрів; непряме вимірювання; обрахунок параметрів процесу (техніко-економічних, внутрішніх змінних); формування і видача даних оперативному персоналу АСУ ТП або АТК; підготовка і передача інформації в суміжні системи керування; узагальнена оцінка і перевірка стану АТК і його обладнання.
Відмінна особливість керуючих і інформаційних функцій АСУ ТП – їх направленість на конкретного споживача (об’єкт керування, оперативний персонал, суміжні системи керування).
Допоміжні функції АСУ ТП базуються на забезпеченні контролю за станом функціонування технічних і програмних засобів системи.
3. Різновидності асу тп
Сучасні АСУ ТП дуже різноманітні і можуть відрізнятися одна від одної за функціональним складом, ступенем автоматизації керування об’єктом, застосовуючими технічними засобами і іншими ознаками і характеристиками. Тим не менше, щоб отримати уявлення про те, які бувають АСУ ТП, доцільно розглянути характерні різновидності таких систем, які відрізняються способами виконання основних інформаційних і керуючих функцій.
Існують такі різновидності АСУ ТП:
АСУ ТП, функціонуючі без обчислювального комплексу,
АСУ ТП з обчислювальним комплексом, виконуючим інформаційні функції,
АСУ ТП з обчислювальним комплексом, виконуючим керуючі функції в режимі «радника»,
АСУ ТП з обчислювальним комплексом, виконуючим функції центрального керуючого пристрою (супервізорне керування),
АСУ ТП з обчислювальним комплексом, виконуючим функції безпосереднього (прямого) цифрового керування,
інші різновидності АСУ ТП.
АСУ ТП, функціонуючі без обчислювального комплексу, рис. 2.2. Подібні людино-машинні системи зазвичай застосовуються для керування окремими відносно простими технологічними агрегатами, установками чи групами апаратів (ділянками). У загальній структурі керування виробництвом такі системи займають саму найнижчу ступінь ієрархії і тому характеризуються зв’язком із об’єктом, деякою автономністю «поведінки» (порівняно малою залежністю від інших ступенів ієрархії), найбільшою оперативністю контролю і керування.
Рис. 2.2. АСУ ТП, функціонуючі без обчислювального комплексу
Основні функції цих систем такі:
контроль параметрів технологічного процесу;
стабілізація технологічного процесу на заданому постійному режимі, визначаючому регламентом виробництва;
програмне керування (включаючи пуск і зупинку процесу);
захист обладнання від аварії;
оперативний зв’язок зі старшими ступенями керування.
Більша частина вказаних задач керування в тій чи іншій мірі присутня і верхнім рівням керування, проте задачі керування на нижньому рівні мають свої специфічні особливості.
Такі системи керування історично були першою областю, в якій почали застосовуватися автоматичні пристосування. Якщо задачі координації (середній рівень керування) і планування (верхній рівень керування) ще до даного часу у більшості випадків розв’язуються людьми без застосування безпосередньо зв’язаних з об’єктом технічних засобів автоматизації, то задачі автоматичного контролю і стабілізації температури, тиску і інших технологічних параметрів і в ряді випадків задачі оптимізації успішно вирішуються за допомогою автономних спеціалізованих технічних пристосувань.
Системи розглядаючого виду АСУ ТП мають безпосередній зв’язок із технологічним об’єктом керування. Практично вся інформація про стан об’єкта вводиться в таку систему автоматично від датчиків (первинних перетворювачів), а керуючі впливи надходять від неї безпосередньо на регулюючі органи. При цьому збір інформації і формування керуючих впливів зазвичай здійснюється чи неперервно, чи з досить високою частотою, яка визначається темпом керуючого технологічного процесу.
Внаслідок різноманітності форм зв’язку з об’єктом технічні засоби, які застосовуються на нижній сходинці керування, значно більш різнотипні і багато чисельні, ніж засоби, які застосовуються на верхніх рівнях ієрархії. У склад навіть простіших систем нижнього рівня входять різноманітні вимірювальні, регулюючі, логічні і інші спеціалізовані аналогові і цифрові пристрої. Крім цього, у розпорядженні оператора системи існують різні автоматичні пристрої контролю і керування, дозволяючі розвантажити його від виконання різноманітних одноманітних дій спостереження за станом обладнання, керування ним і зосередити увагу на головних технологічних параметрах і операціях. Оператор і технічні засоби які йому підпорядковуються становлять одну автоматизовану систему керування об’єктом.
Призначенням підсистеми дистанційного керування є передача впливів оператора на виконавчі механізми, видалені від центрального пункту (поста) керування.
Підсистема автоматичного регулювання повинна підтримувати задану продуктивність (потужність) установок і стабілізувати технологічні параметри на заданому рівні. Пристрої підсистеми захисту призначені запобігати виникненню і розвитку аварій і захищати установки від пошкоджень і руйнувань під час виходу з ладу окремих елементів обладнання, відмов або хибних дій систем регулювання, а також при помилкових діях оператора. Підсистема захисту, як правило, виконується незалежною, тобто має власні первинні пристрої для вимірювання параметрів технологічних процесів, незалежні канали керуючих впливів, а часто також власні автоматичні резервуючі джерела живлення.
Призначенням пристроїв сигналізації є чітке інформування оператора під час перевищення параметрів гранично допустимого значення. За допомогою приладів підсистеми індивідуального вимірювання контролюються найбільш важливі технологічні параметри; деякі пристрої реєстрації допомагають спостерігати за тенденцією зміни (зменшенням або збільшенням) контролюючої величини і якістю роботи систем керування окремими ділянками. Крім цього, за допомогою записуючих приладів можна аналізувати причини виникнення, хід і розвиток аварій і оцінювати економічність установки протягом тривалих періодів часу.
Вимірювання за викликом необхідні для періодичного спостереження за менш відповідними параметрами; вони виконуються оператором за допомогою одного показуючого прилада, до якого підведені через спеціальний комутуючий пристрій вимірювальні ланцюги від групи первинних перетворювачів (датчиків).
Масовий контроль застосовується за необхідності перевіряти змінні значення великої кількості однотипових допоміжних параметрів і малої ймовірності відхилення їх від заданого значення (наприклад, температуру підшипників, рівні рідини в буферних ємкостях і ін.). Для масових вимірювань застосовуються автоматичні багатоканальні вимірювальні системи, обладнані оббігаючими пристроями і пов’язані з підсистемою світловою сигналізацією.
Застосування централізованих систем вимірювання за викликом, систем масового контролю і первинних приладів з уніфікованим сигналом на виході (електричним або пневматичним), придатним для багатократного застосування в системах контролю і регулювання, дозволяє скоротити загальну кількість вимірювальних приладів, суттєво зменшити розміри щитів керування і, саме основне, розвантажити оператора, від виконання великої кількості необхідних, але другорядних операцій.
Показуючі і реєструючі вимірювальні прилади, ключі і перемикачі керування, вказівники положення регулюючих органів і інші технічні засоби всіх вказаних вище підсистем розміщуються на центральних щитах і пультах керування, які встановлюються в спеціально відведених для них приміщень і обслуговуються оператором. При цьому частина другорядних технологічних параметрів контролюється за допомогою приладів, встановлених на так званих місцевих щитах керування, розміщених поблизу діючих агрегатів. Безпосереднє спостереження за станом діючого обладнання і показниками приладів на місцевих щитах керування, а при необхідності також ручне керування на ряд регулюючих або запірних органів покладаються на чергових обхідників.
Описана система, хоча і не містить в своєму складі обчислювального комплексу, є людино-машинною системою, т.т. найпростішим, але досить поважним і розповсюдженим видом АСУ ТП.
б) АСУ ТП з обчислюючим комплексом, виконуючим інформаційні функції
Системи цього виду (рис. 2.3) містять всі функціональні і апаратні елементи, присутні у попередній системі, але відрізняються від неї наявністю обчислювального комплексу (ОК), який виконує функції централізованого контролю, обчислення комплексних технічних і техніко-економічних показників, а також контроль роботи і стан обладнання.
Рис. 2.3. АСУ ТП з обчислюючим комплексом, виконуючим інформаційно-обчислювальні функції
Обчислюючий комплекс отримує всю необхідну інформацію про стан об’єкта, у тому числі про регулюючі і керуючі величини. Характерною особливістю розглядаючого виду системи є те, що задачі аналізу інформації, що надходить, прийняття рішень, а також здійснення керуючих впливів як і в системах попереднього виду, покладається на оператора.
Дані про об’єкт, отримані за допомогою ОК, крім виводу на центральні засоби відображення інформації, можуть або передаватися у вищестоячу АСУ для подальшої обробки безпосередньо, або виводитися для цієї мети на зовнішні накопичувачі (перфострічки, перфокарти і ін.). Метою збору даних може бути також вивчення технологічного процесу при різних умовах. У результаті накопичується інформація, дозволяюча побудувати і (чи) уточнити математичну модель процесу, яким потрібно керувати. Збір даних не має впливу на процес; проте навіть після впровадження самих складних методів керування із застосуванням ОК збір даних для аналізу і уточнення моделі виявляється корисним і майже завжди передбачається як одна з задач обчислювальної машини.
в) АСУ ТП з обчислюючим комплексом, здійснюючим керуючі функції в режимі «радника»
Структурна схема такої АСУ аналогічна наведеній раніше на рис.2.3. Крім функцій, виконуючих ОК в попередній системі, на нього покладають задачі аналізу інформації що надходить і пошуку оптимальних рішень з видачею рекомендацій з керування (порад) оператору-технологу. Кінцевий вибір і здійснення керуючих впливів залишаються за оператором. Така АСУ функціонує таким чином. Через задані проміжки часу (у залежності від конкретних умов зазвичай 1 раз у 10-15 хв) отримані від ОК дані про стан об’єкта і комплексні технічні і техніко-економічні показники аналізуються за допомогою математичної моделі керуючого процесу. Шляхом обчислень за моделлю визначаються впливи, необхідні для наближення процесу до оптимуму; результати надаються оператору, який керує процесом, змінюючи настанови регуляторів або виконуючи інші дії у відповідності з рекомендаціями, виробляючими ОК. Регулятори в такій системі є засобами не тільки стабілізації, але й програмної зміни технологічних параметрів процесу, а оператор має значення слідкуючої і координуючої ланки і вносить зміни за порадами ОК, неперервно допомогаючого оператору в його намаганнях оптимізувати технологічний процес.
Кількість вхідних змінних параметрів в системі, працюючої в режимі радника оператора, зазвичай знаходиться в межах від 10 до 100, проте ОК може, якщо це економічно доцільно, обробляти і більшу кількість змінних. Кількість керуючих змінних сигналів задання контурам регулювання, для яких виконуються обчислення і видаються нові значення установ, порівняно невелика, оскільки оператору самому приходиться змінювати ці завдання. Намагатися підлагоджувати 100 установ кожні 10 хвилин у принципі можливо, проте, звісно, недоцільно. Якщо допустити, що оператор встигає рахувати нове рекомендоване значення установки, виставити його і перевірити правильність виставленого значення за час, не перевищуючий 3-5 с, то потрібно врахувати, що йому знадобиться робити все це по 10 раз у хвилину. Таким чином, одним із серйозних недоліків розглядаючого режиму керування є наявність обмежень, пов’язаних із участю в системі людини.
Проте керування цього типу має і перевага. Воно задовольняє вимогу обережного підходу до нових методів керування і тому все частіше застосовується в АСУ ТП. Застосування ОК у режимі радника забезпечує також хороші можливості для перевірки нових моделей процесу; у якості оператора при цьому може виступати інженер-технолог, який зазвичай тонко відчуває процес. Знаходячись у контурі керування, він напевне виявить неправильну комбінацію установок, яку може видати не кінцево відлагоджена програма ЕОМ. Крім цього ОК у такій системі може слідкувати за виникненням аварійних ситуацій, що дозволяє оператору звільнитися від виконання цієї стомлюючої роботи, яка займає часто більшу частину його часу. При цьому ОК слідкує за значно більшою кількістю аварійних ситуацій, ніж оператор. Якщо припустити, що програми, направляючі роботу ОК, досить добре відображають закладену в них стратегію, то така ЕОМ спроможна ефективно допомогти оператору в його пошуках шляху поступової перебудови процесу для досягнення оптимуму.
г) АСУ ТП з обчислюючим комплексом, виконуючим функції центрального керуючого пристрою (супервізорне керування)
Характерна особливість таких систем керування базується на тому, що в них ОК включається у замкнений контур автоматичного керування і виробляє керуючі впливи, які надходять як сигнали завдань безпосередньо на вхід до систем автоматичного регулювання (рис. 2.4). Цей режим роботи ОК суттєво відрізняється від режиму радника, за якого всі зміни в керуванні вносить тільки оператор. Основне завдання супервізорного керування – автоматичне підтримання технологічного процесу поблизу оптимальної робочої точки шляхом оперативного впливу на нього. У цьому одне з головних досягнень даного виду систем.
Рис. 2.4. АСУ ТП з обчислювальним комплексом, здійснюючим супервізор не керування
Робота обчислювального комплексу зі збору і переробки інформації в системі супервізорного керування мало відрізняється від описаної вище для режиму радника оператора. Обчислення по визначенню керуючих впливів також аналогічні. Проте після виконання розрахунків по моделі здійснюються різні дії. Якщо в попередньому випадку знайдені нові значення установ перетворювались у форму, зручну для сприйняття оператором, то тут вони перетворюються в сигнали, які можна застосовувати для зміни завдання і настройок регуляторів. Так, наприклад, якщо регулятори сприймають сигнали у формі напруги, то керуючі впливи, які виробляються ОК, перетворюються в напругу відповідного рівня і знака.
Оскільки в таких системах контур керування замкнений через ОК, то функції оператора зводяться до загального спостереження за рухом процесу. Втручання людини потрібне лише під час виникнення якихось рідких, непередбачених (наприклад, аварійних) ситуацій. Залишається також необхідність вносити корективи в керування процесом при змінах, наприклад, сировини чи складу виробляючої продукції. Це часто вимагає визначення нових значень коефіцієнтів рівнянь, описуючих технологічний об’єкт керування. Відповідні розрахунки можуть виконуватися зовнішньою обчислювальною машиною, спроможною розв’язувати задачі великої розмірності, чи обчислювальним комплексом самої АСУ, якщо залишається достатня кількість машинного часу після розрахунку керуючих впливів. У останньому випадку необхідно забезпечити поділ часу обчислювального комплексу АСУ між задачею керування процесом і додатковими розрахунками з оптимізації процесу.
Якщо оптимізація виконується досить рідко (наприклад, один раз у добу) чи під час зміни якості матеріалів або складу випускаючої продукції, то повинні бути введені нові коефіцієнти в рівняння контурів керування. Це здійснюється чи оператором через клавіатуру, чи шляхом зчитування з перфокарт розрахунків оптимізації, виконаних зовнішньою ЕОМ. У решті АСУ спроможна працювати без втручання ззовні протягом тривалого часу. При відповідному програмуванні ОК такої системи може бути застосований також для моделювання змін у процесі до їх здійснення.
Важлива особливість систем супервізорного керування в тому, що в них ОК не тільки неперервно контролює процес, але й автоматично керує ним поблизу оптимальної точки. Це, зокрема, дозволяє виключити флуктуації, пов’язані з якістю роботи різних операторів, почерк кожного з яких обов’язково позначається на регулюванні установ.
Оскільки обчислення виконуються з великими швидкостями, в моделі процесу можна відобразити значно більшу кількість змінних, у тому числі і такі, облік яких спочатку не міг бути практично здійснений. Прикладом такої змінної є температура навколишнього середовища. Ця змінна дуже важлива в деяких процесах, але застосовувати її в якості вхідної величини кожного регулятора недоцільно. Проте у ОК ця температура легко вводиться в якості однієї зі змінних і може бути застосована за будь-яким призначенням, у тому числі для зміни установок кожному регулятору.
д) АСУ ТП з обчислюючим комплексом, виконуючим функції безпосереднього (прямого) цифрового керування, рис.2.5.
Основна відмінність систем керування, розглянутих вище, базується на принципах використання обчислювального комплексу (ОК). У системі, ОК якої виконує функцію радника оператора, не здійснюється пряме керування процесом від ЕОМ: задання з керування вводяться оператором. Супервізор не керування також ще не є прямими: установки регуляторів задаються від ЕОМ, проте команди на керуючі органи об’єкта надходять від регуляторів. У АСУ ТП (рис. 2.5), ОК якої працює в режимі безпосереднього цифрового керування (БЦК), сигнали, застосовуючи для приведення в дію виконавчих механізмів, надходять безпосередньо від ОК і відповідні регулятори взагалі виключаються з системи (чи застосовуються як резерв).
Рис. 2.5. АСУ ТП з обчислюючим комплексом, виконуючим функції безпосереднього цифрового керування
Взагалі регулятори також можна розглядати як малі аналогові чи цифрові обчислювальні пристрої, які під час відхилення регулюючої величини від заданого значення розглядають і формують керуючий вплив на виконавчий механізм. Змінюючи параметри налаштування, а інколи і структуру, багато сучасних регуляторів можна пристосувати для рішення самих різноманітних задач керування окремими ділянками технологічного об’єкта. Проте більш складні задачі керування процесом у цілому часто потребують для свого рішення організації взаємоузгодженої дії багатьох окремих регуляторів.
Концепція БЦК дозволяє змінити сукупність регуляторів із задаючими їм установками на ОК. Замість того, щоб розглядати установки, потрібні для оптимальної роботи, як при супервізорному керуванні, ОК розглядає потрібні значення керуючих впливів і передає відповідні сигнали безпосередньо на виконавчі механізми регулюючих органів. Це здійснюється для кожного контуру керування. Кількість контурів може становити від одиниць до декількох сотень у залежності від типу процесу і потужності ОК.
На рис. 2.5 показаний один контур керування. Сигнал від датчика надходить у ОК, і після перетворення його в цифрову форму, зрозумілу арифметичному пристрою, обраховується помилка (відхилення регулюючої величини від її заданого значення), яка застосовується в алгоритмі керування даним контуром. Результати розрахунків отримуються у цифровій формі і, у свою чергу, перетворюються вихідним пристроєм у сигнал, впливаючий на виконавчий механізм регулюючого органа. Таким чином, контур керування контролюється і регулюється безпосередньо від ОК, який звертається до контурів по черзі з частотою, визначаючою характеристиками процесу. установки для контурів вводяться у ОК оператора чи зовнішнім ОК, виконуючим розрахунки з оптимізації процесу.
Одна з основних переваг застосування АСУ ТП з ОК в режимі БЦК базується на можливості зміни алгоритмів керування для контурів простим внесенням змін у зберігаючу програму.
Література: Родионов В.Д., Терехов В.А., Яковлев В.Б. Технические средства АСУ ТП: Учеб.пособие для вузов по спец.»Автоматизация и управление в технических системах» / Под ред. В.Б.Яковлева. – М.: Высш.шк., 1989. – С. 9-11
Стефани Е.П. Основы построения АСУ ТП: Учеб.пособие для вузов. – М.: Энергоиздат, 1982. - С. 31-39
Лекція 4-5. Проектування АСУ ТП
План 1. Характеристика етапів робіт
