- •1. Виникнення соціології як науки. О.Конт про соціологію як науку.
- •2. Предмет, метод, специфіка соціології як науки.
- •3. Структура та функції соціологічної системи знань.
- •4. Розвиток соціологічної науки та освіти в Україні.
- •1) Київська Русь
- •3) Доба національно-культурного відродження в Україні
- •4) Радянський період.
- •5. Розвиток емпіричних досліджень у протосоціологічний період.
- •7. Концепція еволюціонізму г.Спенсера.
- •8. Основні напрямки та школи соціології у кінці хіх ст.
- •6. Виникнення й утвердження соціології (о.Конт).
- •10. Соціологічна теорія к.Маркса.
- •11. Соціологізм Еміля Дюркгайма.
- •12. Поняття, ознаки та елементи суспільства
- •14. Соціальна структура суспільства її сутність та причини
- •15. Теорії соціальної стратифікації, основні системи соціальної стратифікації.
- •16. Соціальна мобільність її основні принципи та канали.
- •17. Основні стратифікаційні в українському суспільстві на сучасному етапі.
- •18. Соціальні зміни і модернізація.
- •Чинники соціальних змін.
- •Рівні та характер соціальних змін.
- •19. Поняття соціальної взаємодії.
- •20. Соціальні норми як регулятори соціальної поведінки.
- •21. Соціальний статус та соціальна роль.
- •22. Поняття соціального інституту
- •23. Динаміка соціальних інститутів. Соціальні інститути в період суспільних трансформацій
- •25. Поняття соціальної організації.
- •26.Типологія соціальних організацій.
- •27. Тенденції розвитку соціальних організацій (управління соціальними організаціями)
- •28. Поняття особистості у соціології. Соціологічні теорії особистості.
- •29. Структура особистості.
- •30. Роль і значення соціалізації для суспільства.
- •31. Предмет соціології релігії.
- •32. Соціологічні теорії релігії
- •33. Класифікація релігій
- •II. Національні релігії:
- •IV. Нетрадиційні релігії, нові релігійні рухи:
- •34. Розвиток міст. Риси сучасного урбанізму.
- •35. Теорії розвитку міст.
- •Модель концентричних зон.
- •Модель секторів.
- •36. Урбанізм в Україні.
- •37. Соціально-демографічна структура суспільства.
- •38. Поняття демографічна політика. Основні напрямки демографічної політики.
- •Головні напрями демографічної політики
- •Демографічна політика як частина соціальної політики держави
- •39. Демографічні тенденції у світі та Україні.
- •40. Теоретико-методологічні підходи до вивчення виборчого процесу та поведінки виборців.
- •41. Емпіричні методи дослідження електоральної поведінки.
- •42. Освіта як соціальний інститут.
- •43. Соціологічні теорії навчання.
- •44. Система освіти в Україні та її реформування.
- •45 . Вибірка у соціології.
- •Ступінь відбору
- •46. Види вибірки та їх характеристика.
- •47. Походження поняття етнос, нація.
- •48. Теорії нації
- •50. Етнонаціональна політика України.
3. Структура та функції соціологічної системи знань.
Про структуру системи соціологічного знання ще й досі точаться наукові дискусії. Існує багато підходів до виділення критеріїв структуроутворення і кількості рівнів соціології —від найпростішого (розподіл соціології на дві частини — фундаментальну та прикладну) до найскладнішого(виділення семи рівнів соціологі).
Але більшість учених дотримується думки про трирівневу структуру соціології та виділяє такі рівні:
1. Загальна соціологічна теорія (теоретична соціологія), що вивчає загальні закони розвитку людської цивілізації, суспільства в цілому; включає історію соціологічної думки Суспільство вивчають як єдиний соціальний організм, акцент робиться на проблемах глобального характеру. Знання, що отримують на цьому рівні, встановлюють сутнісний зв'язок між окремими підсистемами суспільства, якнайзагальніше описують їх.
Прикладами теоретичної соціології є ряд теоретичних концепцій суспільства (історичний матеріалізм К.Маркса; теорія постіндустріального суспільства Д.Белла; теорія соціального конфлікту Р.Дарендорфа тощо).
2. Теорії середнього рівня (“малі соціології”) – це спеціальні та галузеві соціологічні теорії, що займають проміжне місце між фундаментальними теоріями та емпіричним узагальненням соціологічної інформації.
До прикладу, це – соціологія сім’ї та шлюбу, соціологія молоді, ґендерна соціологія, соціологія девіантної поведінки (відхилень); етносоціологія, економічна соціологія, соціологія релігії, політична соціологія, яка виникла в 30-х рр. ХХ ст. як спроба дати прогноз виборів в США.
3. Емпірична або прикладна соціологія(розроблена в США)аналізує різноманітні дії, характеристики поведінки, погляди, настрої, потреби, інтереси, мотиви людей, соціальних груп і спільнот.
Будь-яка гуманітарна наука виконує низку універсальних та специфічних функцій.
Найважливіші універсальні функції соціології:
теоретико-пізнавальна (пов'язана з вивченням закономірностей соціального розвитку, тенденцій зміни різних соціальних явищ і процесів);
світоглядно-ідеологічна (зумовлена участю соціології у формуванні наукової ідеології);
практично-перетворювальна (завдяки їй відбувається участь соціології у виробленні практичних рекомендацій та пропозицій щодо поліпшення ефективності управління різними соціальними процесами).
Крім того, як й інші науки, соціологія виконує деякі специфічні функції:
просвітницько-виховну (полягає у впливі соціологічної науки на свідомість та поведінку людей; забезпечується передача новому поколінню соціального досвіду попередніх поколінь);
соціально-технологічну (полягає у можливостях використання наукових соціологічних знань на практиці з метою оптимізації, удосконалення суспільних явищ та процесів);
прогностичну або футурологічну (полягає у соціальному прогнозуванні, обґрунтуванні коротко- або довгострокових прогнозів досліджуваного об’єкта).
Отже, структура соціологічної системи знань складається з 3 рівнів: теоретична соціологія, теорії середнього рівня (“малі соціології”) та емпірична або прикладна соціологія. Загалом соціологія виконує ряд універсальних (теоретико-пізнавальна, світоглядно-ідеологічна, практично-перетворювальна) та специфічних (просвітницько-виховна, соціально-технологічна, прогностична) функцій.
