- •Практичне заняття № 1 Наш регіон у х-хvш ст. І його відображення на сторінках художніх творів
- •1. Особливості історичного розвитку нашого краю (XVII - xviiIстоліття).
- •4. Фольклорна основа творчості Климентія Зіновієва.
- •5. Мандрівки Григорія Сковороди нашим краєм. Притча "Убогий жайворонок”.
- •Завдання (виконання - письмово, в електронному вигляді):
- •1. Тезисно схарактеризуйте основні особливості розвитку нашого краю (XVII - XVIII століття) (за джерелом: История Луганского края: учебное пособие /
- •2. Назвіть історичний період, який описується в кожному із художніх творів, запропонованих у пункті № 2 контрольних питань. Що, на вашу думку, є спільним для всіх означених текстів?
- •3. Подумайте, чим зумовлено різноманіття гіпотез про шлях та битву війська князя Ігоря. Думку обґрунтуйте.
- •6. Схарактеризуйте фольклорну основу творчості Климентія Зіновієва (які фольклорні жанри використовував, до яких тем і проблем звертався тощо).
- •4. За допомогою яких засобів створюється образ Руської землі у "Слові” (випишіть цитати до образу)?
4. За допомогою яких засобів створюється образ Руської землі у "Слові” (випишіть цитати до образу)?
Образ Руської землі - центральний у «Слові о полку Ігоревім». Героєм «Слова...» є не хто-небудь із князів, а руський народ. До Руської землі звернені всі найкращі почуття автора.
Автор «Слова...» змальовує безмежні простори Руської землі, рідного краю, великого й неосяжного. В дію втягнуті окремі географічні простори: половецькі степи, синє море, Дон, Волга, Дніпро, Дунай, а з міст - Київ, Полоцьк, Чернігів, Курськ, Переяславль, Бєлгород та багато інших. Уся Руська земля знаходиться в полі зору автора. «І застогна вже, браття, Київ тугою, а Чернігів напастьми. Горе розлилося по Руській землі, печаль буйна пішла серед землі Руської».
Образ Батьківщини з багатьма містами протиставляється образу половецької землі - землі незнаної.
5. Прокоментуйте вислів І.П. Єрьоміна: автор «Дійсно заповнює собою весь твір від початку до кінця. Голос його виразно чути скрізь: у кожному епізоді, чи не в кожній фразі, саме він, автор, вносить до «Слово» і ту ліричну стихію, і той гарячий суспільно-політичний пафос, які так характерні для цього твору». Доведіть це прикладами з тексту.
Уже кілька поколінь читачів вражає величне «Слово...», яке поєднало в собі й історичні факти, і художній вимисел автора. Мабуть, кожний з читачів хотів би знати, ким був той письменник, що створив найвидатнішу пам'ятку XII сторіччя. Але ім'я його залишилося невідомим. Скласти уявлення про автора ми можемо, уважно прочитавши твір:
Земля гуде. Ріки мутно течуть.
Порохи поля покривають.
Стяги говорять: половці ідуть від Дону,
І від моря, і з усіх сторін руські полки обступили.
Такий опис могла створити тільки досвідчена людина, що не раз це бачила на власні очі, що сама брала участь у цьому або в подібному поході.
Автор хоче творити свою пісню «по билицях часу нашого, а не за вимислом Бояна». Знайома автору й історія Київської Русі настільки, що він може робити свої висновки, оцінювати діяльність сучасних і вже померлих князів. Він добре розуміє, що усобиці призведуть до погибелі всієї Руської землі, і мріє про об'єднання усіх князів для захисту рідної землі, про створення єдиної держави. Автор «Слова...» — патріот своєї Країни.
«Слово...» осяяне любов'ю до рідної землі, її величі і безмежності. Тільки завдяки своїй любові автор зміг створити живий, багатогранний образ Київської Русі, в якому злилися її історія, люди та природа.
6. Схарактеризуйте фольклорну основу творчості Климентія Зіновієва (які фольклорні жанри використовував, до яких тем і проблем звертався тощо).
Климентій Зіновієв, що відомий, як укладач книжки – «Приповісток посполитих», зібраних у ній десь з 1600 зразків народних приказок, приповісток та оригінальних віршів, у яких виявилась щира повага і уболівання автора за людей трудових професій, зокрема ремісників, порушення соціальних питань про багатих і бідних, про польську шляхту і український народ та інші пекучі питання свого часу.
Зібравши понад півтори тисячі зразків народних приказок, приповісток, поет написав більшість своїх власних творів у дусі високої громадянської свідомості і моралі.
Мандрівний поет Климентій Зіновіїв в Торі і в Бахмуті побував на солеварнях у вірші «О соляниках торяниках, бурлаках, що солі господарськіє варят».
Сумним настроєм пройнята елегія Климентія «О убогих и о богатих», навіяна спостереженнями над жорстокою несправедливістю і грабунками хазяїв своїх робітників.
7. Скласти п'ять завдань-тестів за притчею «Убогий жайворонок» Г. Ско-вороди.
1) В якому році була написана притча «Убогий жайворонок»?
А) 1787 Б) 1759 В) 1768 Г) 1769
2) Кому була присвячена притча Григорія Сковороди?
А) Климентію Зиновієву Б) Федору Дискому В) Дмитру Багалію
3) Як у притчі Сковорода називає тетервака?
А) Салакон Б) Сколарь В)Фридриком
4) Від чого автор застерігає адресата? А) «Від злого волка» Б) «Від злого духа» В) «Від незлобних жрет агнецов»
5) З ким відбулася зустріч жайворонка у притчі?
А) Сорока Б) Тетервак В) Чиж
