16. Характеристика стадій процесу застосування юридичних норм права:

Перша стадія – це встановлення та аналіз фактичних обставин справи або ситуації, що потребує врегулювання або вирішення. Друга стадія зводиться до вибору та встановлення аутентичності тексту норми права (юридична кваліфікація). На цій стадії встановлюється, на основі змісту якої норми права повинна розглядатися дана конкретна ситуація Третя стадія – це прийняття рішення по справі. Ця стадія пов’язана із застосуванням норм права, на яких оформлюються результати всієї правозастосовчої діяльності. Прийняте рішення знаходить свій вираз в акті застосування права Четверта стадія застосування норм права – заключна, на якій здійснюються фактичні дії, завдяки чому норма права, її настанови впроваджуються в життя. Наприклад, студент, зарахований до ВУЗу, починає навчання у навчальному закладі.

17. Тлумачення правових норм: поняття, види та способи. Норма права - обов’язкове формально визначене правило поведінки загального характеру, що у встановленому прядку приймається, змінюється, відміняється та забезпечується відповідними державними органами у межах їх компетенції. Види: за суб’єктом правотворчості-норми органів державного управління та норми, встановлені громадськими об’єднаннями, трудовими колективами, населенням; за предметом регулювання-конституціні,крим., цивільні, адмін., трудові, фінансові, екологічні та ін; за функціями-регулятивні (визначають правосуб’єктність фіз. і юр. осіб) та правоохоронні (визначають хар-р і зміст заходів держ. примусу); за способом встановлення диспозиції-імперативні (обов’язкові) та диспозитивні (правила взаємної поведінки встановлюється на розсуд сторін); за характером диспозиції- уповноважувальні (встановлюють суб’єктивні права з позитивним наповненням, тобто права на здійснення тих чи ін. позитивних дій), заборонні (встановлюють обов’язок суб’єкта утриматись від певних дій); за функціональним призначенням - матеріально-правові (виражають зміст діяльності держ. органів, визначають їх правовий статус) і процесуально-правові (закріплюють порядок, способи, методи, процедуру, регламент правової діяльності); за терміном дії у часі:постійні і тимчасові;за сферою територіальної дії-загальні (загальнодержавні)та місцеві(локальні);за колом осіб,на яких поширюється дія-загальні, спеціальні, виняткові. При офіційному і неофіційному тлумаченні норм права можуть використовуватись різні способи тлумачення. До них можна віднести:грамататичний, логічний, систематичний, історичний, функціональний, телеологічний (цільовий). Граматичний спосіб тлумачення припускає встановлення втримування норм права на основі знань про мову, на якому вони сформульовані. Логічний спосіб тлумачення припускає встановлення втримування норм права за допомогою прийомів логічного мислення, заснованих на законах і правилах формальної логіки. Систематичний спосіб тлумачення припускає встановлення втримування норми права на основі знань про її логічні зв'язки з іншими нормами в системі права. Історичний спосіб тлумачення припускає встановлення втримування норм права на основі знання фактів, що ставляться до історії її виникнення. Функціональний спосіб полягає у врахуванні факторів і умов, в яких реалізується, функціонує чи діє норма права, з'ясовується вплив факторів на зміст норми.