Запитання для самоперевірки, які виносяться на іспит

1. Які особливості розрахунку та конструювання сталефібробетонних , армоцементних , сталебетонних та сталезалізобетонних конструкцій будівель і споруд?

2. Області їх використання у сучасному будівництві

3. Конструктивні схеми кам'яних будинків

4. Рекомендації для попереднього призначення товщини стіни

5. Розрахунок стін багатоповерхових будинків із жорсткою конструктивною схемою

6. Розрахунок багатоповерхових будинків на вітрове наван­таження

7. Розрахунок будинків із пружною конструктивною схемою

8. Багатошарові стіни

9. Особливості проектування стін будинків з великих блоків

10. Чи можна вважати перекриття опорами для стін при їх роботі на горизонтальне навантаження?

11. До яких опор слід віднести перекриття, якщо відстань між поперечними стінами, на які вони обпираються, дорівнює 10 м?

12. До яких опор належать перекриття, якщо відстань між поперечними стінами, на які вони обпираються, дорівнює 72 м?

13. До яких опор належить горизонтальний залізобетонний пояс, якщо він розрахований на горизонтальні навантаження?

14. За якою конструктивною схемою у більшості випадків працюють багатоповерхові цивільні будинки?

15. За якою конструктивною схемою у більшості випадків працю­ють стіни одноповерхових виробничих будинків?

16. У якому випадку умови роботи будинку і його окремих елемен­тів (стін, перекриттів тощо) кращі: за наявності в'язів між елемента­ми будинку чи за їх відсутності?

17. У чому різниця в роботі будинку і його окремих елементів з в'язями і без них?

18. Для чого потрібні в'язі між окремими елементами будинку?

19. Як забезпечується зв'язок між окремими елементами будинку?

20. Як залежать умови роботи поздовжньої стіни і її несуча здат­ність на горизонтальне навантаження від відстані між поперечними стінами?

21. При якій конструктивній схемі стіна має більшу несучу здат­ність?

22. Чи може стіна, завантажена тільки вертикальним навантажен­ням, піддаватись дії горизонтальних зусиль?

23. Чим сприймаються горизонтальні навантаження (зусилля), що діють на стіну будинку з жорсткою конструктивною схемою?

24. Яка фактична статична схема стіни будинку з жорсткою кон­структивною схемою при її роботі на горизонтальні навантаження?

25. Чи можна при розрахунку на вертикальні навантаження стіну будинку з жорсткою конструктивною схемою розглядати як балку на двох опорах на рівні перекриттів?

26. З яким ексцентриситетом навантаження (зусилля) від поверхів, розміщених вище поверху, стіна якого розраховується, прикладене до цієї стіни при незмінній її товщині?

27. З яким ексцентриситетом зусилля від вище розташованих по­ верхів передається на стіну нижчого поверху, яка розраховується, при збільшенні її за рахунок уступу зсередини?

28. З яким ексцентриситетом зусилля від вище розташованих по­верхів передається на стіну нижчого поверху, яка розраховується, при збільшенні її за рахунок уступу зовні?

29. Де знаходиться точка прикладання рівнодіючої навантаження від перекриття над поверхом, стіна якого розраховується?

30. На який вид деформацій працює і розраховується стіна?

31. Чи є такий переріз стіни, який зазнає центрального стиску? Де він знаходиться?

32. Як виглядає епюра згинаючих моментів за висотою стіни у ме­жах одного поверху?

33. Чому дорівнює максимальний згинаючий момент у стіні при її незмінній товщині і відсутності проміжних навантажень?

34. У якому випадку згинаючий момент, що діє на стіну, менший: при зміні товщини за рахунок уступу з зовні чи із середини?

35. Які параметри визначають вибір розрахункового перерізу стіни?

36. Який переріз глухої стіни є найнебезпечнішим?

37. Який переріз є найнебезпечнішим за наявності у стіні прорізів?

38. Чи можливе зміщення покриття будинку з пружною конструк­тивною схемою у своїй площині, якщо до однієї із стін, на яку воноспирається, прикладене горизонтальне або вертикальне навантаження з ексцентриситетом?

39. Які конструкції перешкоджають (обмежують) зміщення покрит­тів у своїй площині?

40. Чи виникають зусилля (опорні реакції) у не завантажених сті­нах або стовпах при дії ексцентричного або горизонтального наванта­ження на одну із стін?

41. Як розподіляється горизонтальна складова зусилля, прикладе­ного до однієї із стін будинку з пружною конструктивною схемою, між усіма стінами і стовпами, на які спирається покриття?

42. Яку роль (у розумінні сприймання зусиль) виконує покриття у будинку з пружною конструктивною схемою?

43. Яка розрахункова статична схема приймається для будинку з пружною конструктивною схемою при визначенні згинаючих моментів у стіні від дії експлуатаційних навантажень, тобто у стадії експлуа­тації?

44. Які елементи будинку виконують роль стояків рами?

45. Які елементи будинку є ригелями рами?

46. Яким вважається сполучення стояків рами із землею?

47. Чи залежить довжина ділянки стіни, яка приймається за ши­рину стояка рами, від характеру прикладання навантаження (зосеред­жене чи розподілене)?

48. 39. Чи залежить довжина ділянки стіни, яка приймається за ши­рину стояка рами, від форми перерізу з пілястрами і без них?

49. 40. Чи завжди за наявності пілястр переріз приймається тавро­вим?

50. Яка довжина ділянки стіни з прорізами приймається за шири­ну перерізу стояка рами у статичному розрахунку при рівномірно роз­поділеному навантаженні?

51. Яка довжина ділянки глухої стіни приймається за ширину пе­рерізу стояка рами у конструктивному розрахунку при рівномірно роз­ поділеному навантаженні?

52. Яка довжина ділянки стіни з прорізами приймається за ши­рину перерізу стояка рами у конструктивному розрахунку при рівно­мірно розподіленому навантаженні?

53. У якому випадку ширину стояка рами можна приймати біль­ шою за ширину простінка?

54. Як залежить ширина перерізу стояка, що приймається у роз­рахунку рами при зосередженому навантаженні, від висоти стіни?

55. Як залежить ширина перерізу стояка, що приймається у роз­рахунку рами при зосередженому навантаженні, від товщини стіни?

56. Як змінюється за висотою стіни ширина перерізу стояка, що приймається у статичному розрахунку рами, при зосередженому на­вантаженні?

57. Як змінюється за висотою стіна ширина перерізу стояка, щоприймається у конструктивному розрахунку стіни при зосередженомунавантаженні?

58. Чи можливе за якихось обставин руйнування стіни будинку з пружною конструктивною схемою, якщо розрахунком на експлуатацій­ні навантаження її несуча здатність забезпечена?

59. Яка розрахункова статична схема приймається для стін при розрахунку на навантаження у стадії виконання робіт?

60. Які навантаження діють на стіну у стадії провадження робіт, які треба враховувати у розрахунку?

61. На який вид деформацій виконується конструктивний розра­хунок стін будинків з пружною конструктивною схемою?

62. Для чого призначене анкерування стін і стовпів з перекриттям чи покриттями?

63. Яка мінімальна площа перерізу стальних анкерів?

64. На якій відстані укладають анкери?

65. Як кріпляться анкери до конструкцій перекриття чи покриття?

66. Як кріпляться анкери до кладки стін або простінків?

67. Як кріпляться самонесучі стіни до колон каркасних будинків?

68. Для чого ставлять в'язі між самонесучими стінами і колонами? 8. У яких випадках анкери розраховують?

69. 10. Як визначається розрахункове зусилля в анкері?

70. Який параметр перевіряють чи визначають розрахунком анкера?

71. Які розрахунки виконуються для карниза?

72. Міцність якого поперечного перерізу кладки під карнизом пе­ревіряється при його розрахунку для стадії експлуатації?

73. Які коефіцієнти небезпеки за навантаженням приймають для утримуючих сил?

74. Кладка на розчинах з хімічними домішками

75. Кладка способом заморожування

76. Кладка способом заморожування з обігріванням

77. Способи тимчасового підсилення кладки

78. Додаткові вказівки до проектування

79. Чи твердіє розчин у замороженому стані?

80. Чи твердіє після відтавання розчин, замерзлий у свіжому стані?

81. Чи впливає замерзання розчину на його здатність до твердін­ня після відтавання?

82. Як впливає раннє замерзання розчину на його здатність дотвердіння після відтавання?

83. Як залежить процес твердіння розчину від температури?

84. Чи знижується кінцева міцність цементного і змішаного розчи­ну, якщо він у свіжоукладеному стані замерзав?

85. Чи знижується зчеплення розчину із каменем і арматурою, якщо він у свіжоукладеному стані замерзав?

86. Як впливає раннє замерзання розчину на осідання кладки?

87. Чи впливає замерзання розчину після набуття ним 20 °/о міц­ності на його кінцеву міцність і зчеплення з каменем і арматурою?

88. Які існують методи кам'яної кладки у зимовий час?

89. У чому полягає суть методу заморожування із хімічними до­ мішками?

90. Чи може твердіти розчин із хімічними домішками при від'єм­ній температурі?

91. Як визначити пружну характеристику кладки, зробленої спо­собом заморожування?

92. Для яких стадій розраховують несучу здатність кладки, зроб­леної способом заморожування?

93. Який розрахунковий опір кладки, зробленої способом заморожування, приймається при розрахунку на навантаження у стадії екс­плуатації?

94. Який розрахунковий опір кладки, зробленої способом заморо­жування, приймається при розрахунку в стадії відтавання?

95. У яких випадках виникає необхідність підсилення кам'яних конструкцій?

96. На основі яких міркувань вибирають спосіб підсилення камяних конструкцій?

97. Які причини виникнення вертикальних чи похилих тріщин у сті­нах будинків?

98. Як можна закріпити кам'яні стіни, що мають тріщини?

99. Які існують способи підсилення стовпів?

100. У чому полягає суть підсилення стовпів штукатурними обой­мами?

101. У чому полягає суть підсилення стовпів стальними обоймами?

102. У чому полягає суть підсилення стовпів залізобетонними обоймами?

103. Як забезпечити включення обойми у роботу відразу ж після її встановлення?

104. Як перевірити несучу здатність стовпа, підсиленого обоймою?

105. Які особливості підсилення простінків?