- •1. Поняття пізнання і його соціально історична обумовленість. Об’єкт і суб’єкт.
- •2. Роль практики в пізнанні.
- •3.Діалектика і метафізика як дві компетенції розвитку
- •4.Особистість як єдність суспільного і індивідуального.
- •5.Свідомість-вища форма відображення дійсності . Творча активність свідомості
- •6.Світогляд .Його суспільно-історичний характер і типи
- •7. Основні закони діалектики і їх взаємозв'язок
- •8.Специфіка,загальні риси і напрямки філософії 20 століття
- •10)Сутність і загальна характеристика закону кількісних і якісних змін
- •9.Поняття буття,його філософський сенс і форми
- •11. Матерія, її загальні властивості види і форми існування
- •12)Субстанційні основи аналізу світу монізм дуалізм плюралізм
- •13. Сутність, теоретичні джерела, основні ідеї та принципи марксистської теорії
- •14. Свідомість і мова. Функції мови.
- •15. Матеріалізм і ідеалізм - два протилежні напрями у філософії
- •16) Виникнення філософії її функції види
- •17 Поняття філософії її предмет і основне питання
- •18)Сутність і загальна характеристика закону заперечення заперечень
- •19. Діалектика і її історичні форми
- •20) Поняття людина її природа та сутність
- •21. Поняття істини її види. Взаємозв'язок абсолютної і відносної істини
- •22)Активність свідомості основа творчої діяльності людини
- •23 Питання.Обєктивна і суб’єктивна діалектика.
- •24)Суспільний прогрес,його особливості і об’єктивний критерій
- •25. Антропосоціогенез і його роль в становленні людини
- •26 Питання Структура свідомості.Самосвідомість
- •27. Поняття культура. Культура як обєкт філософського аналізу.
- •28)Роль історичних осіб в суспільстві,небезпечність культу особи
- •29.Основні принципи діалектики і їх несумісність з догматизмом, еклектикою і софістикою
- •30) Соціальне прогнозування,його основні типи і методи
- •31. Класифікація етапів суспільного розвитку:формаційний і цивілізацізаційний
- •32)Об’єктивні умови і суб’єктивний фактор
- •33.Вплив науково-техн. Революції(нтр) та умови існування людини
- •34)Соціалізація - визначний фактор формування особистості
- •35.Взаємозвязок історичної необхідності і свободи особи
- •36.Проблема знання і мови в сучасній філософії (неопозитивізм,герменевтика)
- •37.Технократичний напрямок в філософії(сцієнтизм,антисцієнтизм,індустріальне і постіндустріальне суспільство.
- •38 Поняття «суспільство» ,його структура і основні чинники розвитку
- •39. Закон єдності і боротьби протилежностей
- •40. Видова різноманітність людства:раси, етноси,рід, плем'я,
- •41.Суспільна свідомість,її структура і форми
- •42.Поняття нації,її формування і основні ознаки.Національний менталітет
- •43.Філософія екзистенціалізму та її види
- •44. Кінцевість індивідуального існування людини та проблема життя і смерті в духовному досвіді людства.Сенс життя
- •45. Матеріальне і духовне виробництво,їх взаємозв’язок і взаємодія в суспільному розвитку
- •46.Цивілізація як соціокультурне утворення
- •47. Джерела та основнi риси фiлософiї середньовiччя.
- •48. Сучасна релігійна філософія і її основні принципи(неотомізм)
- •49. Громадівці та «Молода Україна» та їх внесок у розвиток філ.Думки в Україні
- •50. Патристика,схоластика і апологетика в середньовічній філософії(Блаженний,Аквінський)
- •51.Філософська концепція Канта
- •52. Сутність та джерела формування філософської думки Київської Русі (X-XIV ст.)
- •53. Деякі особливості і основні проблеми філ.Укр. Кінця 19-20 ст.
- •54. Природничо-філ.Концепція в.Вернадського
- •55. Витоки,початок розробки та філ..Обгрунтування Укр.Нац.Ідеї
- •56. Виникнення,Специфіка і осн.Риси античної філ.. Та роль у розвитку культури
- •57. 57. Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- •58 Питання Філософська система Гегеля
- •59. Гуманізм, реформація і просвітництво в філ..Укр.(15 – 18ст.)
- •60. Специфіка і осн.Проблеми філ.Нового часу
- •61. Основні школи античної філ.
- •62. Основні напрямки розвитку філ. І культури епохи Відродження
- •63. Філософія Києво-Могилянської академії.
- •64. Філософія г.С. Сковороди.
- •65. Марксистська філ..Концепція
- •66. Реліг. – філ. Напрямок
- •67.Сутність і відмінність філософії Платона і Арістотеля в аналізі субстанційних основ
- •68. Осн.Проблеми філ. Західноєвропейського Провітнсицтва
- •69. Виникнення і осн. Напрямки розвитку філ. Древнього Китаю
3.Діалектика і метафізика як дві компетенції розвитку
Коли мова йде про альтернативу діалектики, маємо на увазі протилежний діалектиці метод пізнання, теорію розвитку, спосіб духовного освоєння світу, тобто протилежні діалектиці світоглядні та методологічні настанови. Однією з таких альтернатив діалектики є метафізика, або метафізичний метод мислення. У цьому плані метафізика розглядається як антидіалектика. В значенні "антидіалектика" термін "метафізика" запровадив у філософію в XIX ст. Гегель.
Альтернативність діалектики і метафізики як двох концепцій розвитку і методів пізнання знаходить свій вияв:
а) у розумінні зв'язків предметів та явищ. Діалектика визнає взаємозв'язок і взаємообумовленість явищ, а метафізиці притаманні роз'єднання, розмежування окремих елементів, властивостей предмета і предметів один від одного та їх осмислення як ізольованих. Внаслідок цього в метафізиці відображаються лише безпосередні, зовнішньо очевидні взаємозв'язки, тоді як глибинні, внутрішні зв'язки залишаються поза увагою;
б) у розумінні спрямованості розвитку. Діалектика вбачає джерело руху і розвитку у внутрішній суперечності речей і явищ, у єдності та протидії протилежностей. Метафізика заперечує внутрішнє джерело розвитку - саморозвиток. Причину розвитку природи і суспільства вона вбачає в якомусь зовнішньому поштовху, тобто знаходить його поза самими предметами і явищами;
в) у розумінні характеру розвитку, "механізму" переходу від старої до нової якості. З точки зору діалектики таким "механізмом" є єдність поступового, кількісного і стрибкоподібного, якісного розвитку. Метафізика розглядає розвиток або як "стрибок" якості, або тільки як просте, кількісне зростання того самого, тільки як зменшення або збільшення, як повторення тих самих станів;
г) у розумінні спрямованості розвитку. Розвиток сутнього відбувається по прямій, по колу чи якимось іншим шляхом? Діалектика, як відомо, виходить з того, що розвиток відбувається за аналогією за спіраллю, оскільки в процесі розвитку є повтори, повернення назад, відтворення того, що було, але на вищій основі. Метафізика і тут займає односторонню позицію, абсолютизуючи або всезагальне піднесення, або всезагальний занепад, регрес, або круговий, застійний характер усякого розвитку, таким чином фактично заперечуючи його.
д) У розумінні методу пізнання. З точки зору діалектики, щоб справді знати предмет, необхідно охопити, вивчити всі його сторони, всі зв'язки і опосередкування. Треба розглядати предмет у його розвитку, саморусі, зміні. Для метафізики характерна однобічність, абсолютизація, прямолінійність, закостенілість, негнучкість.
Отже, метафізика - це таке розуміння світу і такий спосіб мислення, при якому ігноруються або спрощено розглядаються взаємозв'язки і взаємодії явищ та предметів, а процес розвитку тлумачиться як кількісне збільшення об'єктів без їх якісної зміни.
Хочеться ще раз підкреслити, що метафізика як метод пізнання є відображенням певних особливостей процесу пізнання: його початку, емпіризму, поверховості, абсолютизації відносної істинності таких знань, їх неповноти, тобто відображенням таких характеристик буття та його пізнання, які охоплюються діалектикою або становлять її деякі елементи. Метафізика - це історично неминуча філософська теорія розвитку, метод пізнання, що посідають певне місце в розвитку філософії.
