Висновок

1. Розроблена методика розрахунку параметрів технології гірничотехнічної рекультивації залишкового виробленого простору в умовах обводнення кар’єру дозволяє визначити об’єми залишкових вироблених просторів, необхідного об'єм заповнювача, та об'єм глини для створення захисного протифільтраційного шару.

2. Зі зменшенням куту відкосу бортів залишкового виробленого простору кар’єру при гірничотехнічній рекультивації, забезпечую змінення об’єму приймальної здатності залишкового виробленого простору та змінення площі рекультивованих та відновлених земель в середньому в 4 рази.

3.Встановлено лінійну залежності зміни об’єму залишкового виробленого простору та площі відновлених земель за рахунок зміни глибини кар’єру 40 -80м та кута укосу бортів виробленого простору кар’єру від 40⁰ до 85⁰ градусів. При цих даних, зміна об’єму виробленого простору становить від 661822 м³ до 2465598 м³. А площа відновлених земель становить від 64757 м² до 305917 м².

4. Визначення техніко-економічної ефективності використання розробленої схеми гірничотехнічної рекультивації обводненого залишкового виробленого простору чаплинського кар’єру гранітів

4.1 Гірничотехнічна характеристика гірничого підприємства

Чаплинське родовище гранітів Україні знаходиться на території України у Дніпропетровські області в місті Дніпропетровськ.

К оординати родовища – 48⁰ 23’52.3” N 35⁰09’32.2”E (рис.4.15.)[2][5].

Рис.4.15.Ситуаційний план Чаплинського родовища гранітів України.

Геологічна розвідка Чаплинського родовище показує, що дільниця складає докембрійські і четвертинні породи. Корисною копалиною на родовищі є кристалічні породи, представлені гранітами, гранітодіоритами, мігматитами, що сформувалися в результаті неодноразовій ін’єкції гранітної магмі в амфіболітові гнейси, які збереглися у вигляді тонких проміжків ксенолітів.

Потужність кристалічних порід, розкривних виробок, змінюється в межах від 9,4м до 52,7м.Із них потужність ерозійних порід від 2 до 29м, свіжих від 5,3 до27м.

Четвертинні відкладення перекриваючи кристалічні породи представлені суглинками пісками і глинами, потужність цих відкладень 1 –17м. потужність розкривних порід, включаючи і руйнівну зону не постійна від 4 до 37м

Встановлений рівень водоносних горизонтів знаходиться на відмітці 50.0м. Гідрологічні умови розробки родовища сприятливі. При розробці третього уступу гор. +12,0 використовується насосна установка з насосом 5 ГР – 8 продуктивність якої 70м³/год.

Розміри родовища: ширина смуги до 355м, довжина 840м – смуга витягнута на схід. Корисна копалина (розробляються ерозійні та свіжі граніти) представлені собою частина кристалічного масиву з нерівною поверхнею, в західній частині родовища кристалічні породи розкриті кар’єром до гор. +12м, а інші частини родовища вкриті товщею четвертинними породами. Найбільш високими заляганнями гранітів характеризується північно-східна частина родовища. Зараз родовище розробляється діючим кар’єром в західній частині (Кат А табл.4.8.)

Фактичні відмітки дна кар’єру +24.0м; +12,0м

Розробка кар’єру ведеться одним видобувним уступом.

Втрати корисної копалини наступні:

– в верхній крівлі ( до 0,05%);

– в підошві кар’єрів (не передбачені);

– при погашені робіт (в бортах кар’єрів ) – згідно проекту розробки – 14,2%

З урахуванням залишених масивів породи під охороні зони ЛЕП -35 кв, а також враховуючи масив корисної копалини під відвалом Любимівського кар’єру, додаткові втрати становлять 2328700 м^3.В цілому загальні втрати складають 4530487 м³.

Таблиця 4.8.

Стан промислових запасів за ступенем підготовленості [5].

Категорія	Розкривні	Підготовлені	Готові до виїмки.
А	294	164	130
В	–	–	–
С1	–	–	–
А+В+С1	294	164	130

Таблиця 4.9.

Коротка технологічна характеристики Чаплинського кар’єру [5].

Технологічні параметри	Значення
Річна продуктивність кар’єру м3/рік - гірничої маси м3/рік; - розкривних порід м3/рік;
	203000
	140000
Висота уступу, м	12-15м
Геометричні розміри кар’єру
-Довжина, м -Ширина,м -Глибина,м	840
	355
	72
Кут укосу уступа,град	600
Кут укосу робочого уступу,град	800

Таблиця 4.10.

Геологічній розріз родовища.

№ п.п	Назва породи	Потужність,м
		0	До	Середня
1	Насипний ґрунт	0	5,5	2,75
2	Рослинний покрив	0	1,5	0,75
3	Суглинками пісками і глинами	0	1.7	0.85
4	Гранітами, гранітодіоритами, мігматитами	0	52,7	26.3

На кар’єрі використовується транспортна система розробки, з зовнішнім відвалоутворенням. Виймально-навантажувальні роботи здійснюються механічною лопатою HYNDAI R500. Транспортування гірничої маси на зовнішні відвали і сортувальний пункт здійснюється автосамоскидами автосамоскидом VOLVO FM -480.

Виходячи з характеристик гірничого підприємства поперечний розріз Чаплинського родовища представлений на (рис.4.16.)

Рис.4.16. Поперечний розріз Чаплинського родовища гранітів.

У кар’єрі проводиться 4 виїзних траншей на горизонти. Видобувні роботи ведуться на горизонті +12.0. та на дні кар’єру, де видобутий граніт проходить чотири стадії подрібнення та сортування на готову продукцію (рис.4.17.)

Рис.4.17. Поперечний розріз Чаплинського кар’єру (у відпрацьованому вигляді)

4.2. Визначення основних параметрів технології гірничотехнічної рекультивації залишкового виробленого простору на Чаплинському родовищі гранітів.

Розглядаючи можливість застосування залишеного виробленого простору кар’єру Чаплинського родовища під розміщення у ньому полігон будівельних відходів можна відмітити, що в першу чергу в його будові існує (1) бар’єри, які представлені гранітним шаром. Бар’єри (2), (3), (4), відсутні, що свідчить про створення цих бар’єрів. Так як бар’єр 3 і 4 виконують однакову функцію, їх можна об’єднати в один і представити у вигляді глини, яка буде виконувати всі необхідні функції. П’ятий бар’єр буде виконаний із шарів глини і чорнозему на самій поверхні полігону.

З урахування того що Чаплинський кар’єр є достатньо глибоким (до 80м) із великим об’ємом залишеного простору кар’єру, то застосуємо висотну схему складування, так як майданчикова схема призначена для кар’єрів малою глибиною до 40 м невеликим об’ємом залишеного виробленого простору кар’єру.

Застосування розробленої висотної схеми на кар’єрі при гірничотехнічній рекультивації залишеного простору кар’єру повинна починатися при умовах обводнення дна кар’єру з осушення дна та створення захисного бар’єру на дні та на бортах кар’єру. Так як, (1) бар’єр представлений гранітом, а (2) ,(3),(4), необхідно створювати.

Першим етапом гірничотехнічної рекультивації, пропоную осушення обводненого дна кар’єру за технологічними вимогами «Проектування полігонів твердих побутових відходів основні положення проектування ДБН В.2.4-2-2005»[4]

Що до вирішення, задачі осушення дна кар’єру пропоную використовувати глину протифільтраційним коефіцієнтом не більше 10-9 м/с та породами розкриву, згідно з документу про «Проектування полігонів твердих побутових відходів основні положення проектування ДБН В.2.4-2-2005»[4] (рис.4.18.)

Рис.4.18. Схема 1 етапу гірничотехнічної рекультивації осушення обводненого дна Чаплинського кар’єру.

1 – Грейдер; 2 – автосамоскид; 3 – бульдозер; (1) – перший захисний бар’єр представлений гранітом; (2) – другий захисний бар’єр осушена ділянка водоймища представлена глиною та розкривними породами; Нк – глибина кар’єру ( становить 72м); Ну – висота робочого уступу(становить 15м); Вк – ширина кар’єру (становить 355м); А– безпечна відстань від осі грейдера (становить 6м)[4]; Кути β робочого борту 65⁰ , неробочого борту 80⁰.

1 етап – осушуємо обводнене дно протифільтраційним екраном породам та глиною коефіцієнтом фільтрації 10-9м/с, шляхом засипка грейдером «1», автосамоскидом «2» після чого бульдозером «3» розрівнює по всій ділянці дна кар’єру. Висота шару згідно умов «ДБН В.2.4-2-2005»[4] повинна бути на 2 -2,5м вища рівня водоносного горизонту.

2 етап – захист бортів кар’єру виконується глиною з відвалів розкривних порід. Автосамоскидами маса транспортується на верхні уступи бортів кар’єру де потім її вивантажують безпосередньо у залишений вироблений простір(рис4.16)

4.2.1 Розрахунок необхідного об’єму породи для виконання захисного бар’єру у обводненому середовищі

Для осушення дня кар’єру та створення захисного шару із глини необхідно підрахувати потрібний нам об'єм глиняної маси. Розрахунок виконується згідно для борті кар’єру за наступною схемою (рис.4.19.)

Рис.4.19. Схема для визначення об’єму глини для створення захисного бар’єру бортів кар’єру.

Необхідний об'єм глини для створення протифільтраційного шару на бортах та на поверхні залишкового виробленого простору кар’єру.

(4.6)

де: – необхідний об'єм глини для борті кар’єру ,

– необхідний об'єм глини на поверхні залишкового виробленого простору кар’єру, .

Необхідний об'єм глини для борті кар’єру визначаємо за формулою:

(4.7)

де: – ширина закладки глини не менше 3 м. згідно положення про безпечне складування відходів на полігоні.[4].

–глибина залишкового виробленого простору кар’єру.

Р – периметр кар’єрного поля, м

Р =( Вкср +Lкср) *2,м (4.8)

Р=(660+308)*2 = м

Необхідний об'єм глини для ізолюючого шару на поверхні залишкового простору кар’єру.

м³ (4.9)

де: – ширина кар’єрного поля, м;

– довжина кар’єрного поля, м;

– товщина глиняного шару (1-2.5)м.

Заповнювати залишений вироблений простір кар’єру відходами починати слід з лівого борту кар’єру на горизонті +12.0, рухаючись до протилежного борту кар’єру, відбувається масове складування відходів автосамоскидами, а формування горизонтальної ділянки виконує бульдозер (рис.4.20.)

Рис.4.20. Схема формування 1 рівня відходів в залишену вироблену просторі кар’єру.

1 – автосамоскид; 2 – бульдозер ; (2) – захисний протифільтраційний шар.

Для простоти заповнення залишеного виробленого простору пропоную виконувати роботи в два етапи формування 1 і 2 рівні (рис.4.21.)

Рис.4.21.Схема формування 2 рівня відходів в залишену вироблену просторі кар’єру.

Складування відходів продовжується до повного заповнення першого рівня (горизонт +12,0 ; +27,0), від лівого до правого борту.

Відсипка подальших рівнів відбувається таким же способом як 1 і 2 рівень поетапно вкладаючи захисний протифільтраційний шар глини на бортах засипки певних рівнів, аж до поверхні залишеного виробленого простору кар’єру піл кутом 60град. від горизонту (рис.4.22.). Роботи по складуванню та транспортуванню відбуваються бульдозером 2 и автосамоскидом 1.

Рис.4.22. Схема завершення закладки відходів в залишковому вироблену просторі кар’єру.

Після заповнення відходами залишеного виробленого простору до поверхні кар’єру, вкладаємо протифільтраційний шар глини 2 м та шару ґрунту під кутом 60 потужністю 0,8 – 0,9м. Роботи вкладання шарів та створення ре культиваційного ландшафту відбувається автосамоскидом 1 та бульдозером 2.

4.2.2. Розрахунок об’єму залишеного виробленого простору кар’єру на Чаплинському родовищі.

Згідно зі різнорідності кар’єрних полів табл.2.2 Чаплинський кар’єру потрапляє під тип «малі кар’єри», вид розробки глибинний з площею 0.34 км² максимальною глибиною 85-90м і з загальним об’ємом 100млн м ³ (рис.4.23.)

Рис.4.23. Спрощена розрахункова схема Чаплинського родовища гранітів для визначення об’єму залишеного виробленого простору.

Для умов Чаплинського родовища розраховуємо об'єм залишкового виробленого простору кар’єру за формулою (3.1).

273*535*74=10,8 млн. м³ (4.10)

де: число 273м – середня ширина кар’єру; 535м – середня довжина кар’єру;74м – глибина кар’єру.

Для умов Чаплинського родовища розраховуємо необхідній об'єм заповнювача представлений розкривними порадами суглинками пісками глинами)[5] для створення захисного бар’єру за формулою (3.2).

270*227*29=1.7 млн. м³; (4.11)

де: число 227м – середня ширина кар’єру; 270м – середня довжина кар’єру; 29м – глибина кар’єру.

Висота виробленого обводненого простору, за технологічними параметрами та правилами експлуатації і рекультивації обводнених кар’єрів, висота складованих порід повинна бути на 2 метри вище обводненого горизонту[4].

Для умов Чаплинського родовища розраховуємо необхідний об'єм відходів для заповнення залишкового виробленого простору кар’єру.

Vв= Vзвп –Vобв, м³ (4.12)

Vв =10,8 – 1,7= 9,1млн м³

де: Vв – необхідний об'єм відходів, м³

Vзвп – об'єм залишковий вироблений простір кар’єру,м³

Vобв. – необхідний об'єм заповнювача обводненої части залишкового виробленого простору кар’єру, м^3.

Виходячи з результатів розрахунку за формулою (3.2) табл..4.10, будуємо графік(рис.4.24.) залежності необхідного об’єму відходів від кута укосу бортів для Чаплинського родовища.

Таблиця 4.10.

Розрахунок об’єму залишкового виробленого простору для Чаплинського кар’єру.

Кут укосу борта виїзної траншеї, град	Числове значення кутів tg	Числове значення кутів ctg	Глибина кар'єру, м	Необхідний об'єм відходів, м3	Необхідний об'єм відходів, м3	Необхідний об'єм залишкового виробленого простору.м3
40	0,83	1,19175	72	1088704,8	1095401,933	2184107
45	1	1	72	939600	945393,1034	1884993
50	1,91	0,8391	72	814484,16	818174,3568	1632659
55	1,42	0,70021	72	706483,296	710970,9113	1417454
60	1,73	0,57735	72	610947,36	614877,9958	1225825
65	2,144	0,46631	72	524602,656	528040,6385	1052643
70	2,74	0,36397	72	445023,072	448013,2557	893036,3
75	3,73	0,26795	72	370357,92	372920,5529	743278,5
80	5,67	0,17633	72	299114,208	301271,9651	600386,2

Рис.4.24. Графік залежності необхідного об'єм відходів в залежності від кутів укосу траншей малих та дуже малих за глибиною кар’єрів.

1 – показник необхідного об’єму відходів при глибині кар’єру 72 м (в умовах Чаплинського кар’єру) в залежності від кутів укосу бортів.

4.2.3.Розрахунок площі відновленої території на Чаплинському кар’єрі.

Розрахунок площі земель, які повертаються в сільськогосподарське використання формула (3.3)

Виходячи з результатів розрахунку за формулою (3.3) табл.4.11, будуємо графік (рис.4.25.) залежності площь відновлених земель від кута укосу первісної і виїзної траншеї для Чаплинського родовища. (продовження на ст.70)

Таблиця 4.11.

Розрахунок площі земель, які повертаються в сільськогосподарське використання.

Кут укосу борта виїзної траншеї, град	Значення кутів tg	Значення кутів ctg	Глибина кар'єру, м	Площа м2
40	0,83	1,19175	72	280347
45	1	1	72	242032
50	1,91	0,8391	72	208704
55	1,42	0,70021	72	179072
60	1,73	0,57735	72	152193
65	2,144	0,46631	72	127362
70	2,74	0,36397	72	104023
75	3,73	0,26795	72	81731
80	5,67	0,17633	72	60103

Рис.4.25. Графік залежності площі відновленої землі від кута нахилу бортів кар’єрів.

1 –при глибині Нк =72 м для умов Чаплинського кар’єру

4.2.4 Розрахунок термінів сроку служби полігону залишеного виробленого простору на Чаплинському родовищі.

(4.13)

де: – Об'єм ЗВП Чаплинського родовища Vзвп =10808070

– кількість відходів утворюються за рік = 450тис.т

– густина будівельних матеріалів, = 0,8 -1,5т/ ;

4.2.4 Розрахунок площі відновленої території Чаплинського кар’єру

Розрахунок площі відновленої території Чаплинського кар’єру за формулою:

(4.14)

де: – ширина кар’єрного поля, м

– довжина кар’єрного поля, м

Отже,при застосуванні розроблених технологічних схем гірничотехнічної рекультивації на Чаплинському кар’єрі до господарського використання повернеться близько 298200 м²(30га) відновленої землі.

4.3.ОХОРОНА ПРАЦІ

4.3.1. Загальні положення

Для створення безпечних умов виробництва робіт необхідно виконувати наступні основні заходи:

1. Всі працівника кар’єру повинні отримувати інструктаж з техніки безпеки не рідше двох разів на рік з регістра цією в спеціальній книзі і періодично проходити медогляд.

2. В нарядній і на робочих місцях повинно бути передбаченні попереджувальні надписи і плакати з техніки безпеки.

3. Кути укосі відвальних уступів їх висота, розміри робочих майданчиків і параметри кар’єрних доріг повинні відповідати їх проектним значенням.

4. Відсипка орієнтуючого земельного валу на транспортних бермах, встановлення дорожніх знаків і освітлення автодороги виконується відповідно до вимог СниП 2.05.07-91. Рух автотранспорту по кар’єрним шляхам виконується без обгону.

5. Для руху робітників обладнуються пішохідні доріжки, а уздовж конвеєру при нестійкій підошві вкладаються трапи.

6. Гірничотранспортне обладнання повинно розміщуватися на робочих майданчиках відвальних уступів поза призми можливого обрушення.

7. Гірничі і транспорті машини повинні знаходитись в справному стані і мати контрольно-вимірювальну апаратуру, інструменти, засоби пожежогасіння, сигналізацію і керуватися машиністами, маючи на це відповідне свідоцтво.

8. Всі гірничі виробки проходи, проїзди, робочі місця в темний час доби повинні бути освітлені згідно з діючими нормами.

4.3.2 Безпека при гірничотехнічній рекультивації

При відкритих гірничих роботах рекультивації підлягають внутрішні та зовнішні відвали, кар'єрні виїмки і території, порушені гірської діяльністю.

При рекультивації відвалів і кар'єрних виїмок повинні виконуватися наступні вимоги

1.Попереднє зняття та складування родючого шару ґрунту у відповідності з вимогами ГОСТ 17.4.3.02, селективна розробка потенційно родючих розкривних порід в обсягах, для створення рекультивованого шару відповідних параметрів;

2.Створення відвалів і кар'єрних виїмок з урахуванням їх рекультивації і прискореного повернення відновлених площ для використання в народному господарстві; формування відвалів і кар'єрних виїмок, стійких до зсувів і осипам, захищені від водної та вітрової ерозії, залуження та обробки спеціальними хімічними та іншими матеріалами; забезпечення боротьби з ерозією на відвалах повинно проводитися на основі зональних вимог до протиерозійного організації території відвалів;

3. Проведення заходів з організації концентрованого стоку зливових і технічних вод пристрою гідротехнічних споруд;очищення або нешкідливе видалення дренованим з відвалів води, що містить токсичні речовини; забезпечення заходів по регулюванню водного режиму в рекультивованих шарі з порід, що володіють несприятливими водно-фізичними властивостями;

4. Створення екрана з екранізованих або нейтралізуючих матеріалів (пісок , гравій, плівка тощо) при наявності на підставі рекультивованого шару токсичних порід;

5. Формування відвалів із порід, що піддаються горінню, технологічних схем, що виключає їх самозаймання. Мінімальні поверхні внутрішніх відвалів повинні бути вище прогнозованого рівня ґрунтових вод. Якщо внутрішніх відвалів будуть нижче очікуваного рівня ґрунтових вод, повинні бути передбачені заходи, що виключають заболочування рекультивованої поверхні.

4.3.3 Протипожежні заходи

Кожна гірнича і транспортна машина обладнана заходами пожежогасіння: Вогнегасник пінний типу ОХП-10, та вогнегасником вуглекислим ОУ-2ММ, порошковим типу ОПС-6, а також ящиками з піском.

Для гасіння можливих пожеж від спалахування паливо мастильних матеріалів, електрокабелів, масла в трансформаторі, та інших електричних установках, приймається сухий пісок і вуглекислі вогнегасники ОУ-2ММ ОУ-5ММ.У випадку загорання гірничої машини машиніст по радіозв’язку сповіщає диспетчеру кар’єру про пожежу та джерело пожежі для виклику пожежної частини і негайно приступати до ліквідації загорання, при цьому дотримуватись правил безпеки. Пожежна безпека в кар’єрі відповідає вимогам ГОСТ 12.1.004 ­85. «Пожежної безпеки»

4.3.4 Аерологія кар’єру

Нормалізація атмосфери в зоні роботи екскаватора і на робочому місці машиніста досягається пило гасіння за допомогою зрошування

Для запобігання пилоутворення на кар’єрних автодорогах приймаються удосконалені покриття, періодичні зрошування і в’яжучими емульсіями знижує ступінь забруднення повітр’я.

Зрошування відбувається за допомогою гідромоніторів змонтованих на автомобільному ході, а також за допомогою пристрою змонтованого на екскаваторі.

Заходи по зниженню загазованості кар’єрного повітр’я від автомобільного ведеться до застосуванню обладнання з викидом СО та інших шкідливих не перевищує ПДК, а також проводиться природна вентиляція.

Необхідність створення системи провітрювання на кар’єрах відсутня, так як ПДК шкідливих викидів не перевищую встановлені норми.

Чаплинський кар'єр має приблизну форму до округлої. При розробці нижніх горизонтів кар’єру і просування фронту робіт до проектного контуру кар’єру можливо збільшення застійних зон і необхідність застосування штучного провітрювання цих зон.

Рециркуляція схема провітрювання виникає при швидкості вітру на поверхні більше 1м/сі на кутах відкосу борта а1>15⁰.

4.4 Економічна частина

4.4.1 Техніко-економічні показники гірничотехнічної рекультивації кар’єру «Чаплинський».

В даному розділі приведений розрахунок витрат на виконання гірничотехнічної рекультивації Чаплинського кар’єру (складування будівельних відходів в ОВП, з урахуванням виконання рекультивації зовнішнього відвалу), а також визначення економічного ефекту від втілення гірничотехнічної рекультивації.

По закінченню доробки Чаплинського кар’єру, планом рекультиваційних робіт даного підприємств передбачена рекультивація зовнішнього відвалу і використання залишеного виробленого простору під водоймище(затоплення). Але використовувати території , як водоймище менш ефективно, чим під сільськогосподарську діяльність,тому що прибуток з 1 га землі, рекультивованою водоймищем дорівнює 400 грн.,відрізняється від сільськогосподарських цілей, що приносить прибуток в 8100грн/га.

Рекультивація буде виконуватися в одну зміну по 8 годи 260 днів, и буде включати в себе нанесення чорноземного шару на зовнішні відвали. Доставка чорнозему буде виконуватися скреперами МАЗ-6014, а планування – бульдозерами KOMATSUWA500.

Запропонований варіант.

Запропонований варіант включає в себе рекультивацію зовнішнього відвалу і використання залишеного виробленого простору під розміщення полігону захоронення будівельних відходів. Після заповнення залишеного виробленого простору будівельними відходами заповнена частина буде потребувати рекультивації,тобто нанесення 1-2мшару глини і суглинків та 0,5 – 0,8м чорнозему

Для виконання запропонованих рекультиваційних робіт буде використана така ж техніка, що використовується зараз на підприємстві. При підрахунку економічного ефекту запропонованого варіанту необхідно врахувати, що зникає необхідність оплаті за оренду території під полігони складування відходів, а це приблизно 10000грн/га в рік.

4.4.2 Розрахунок фонду основної заробітної плати при виконанні рекультиваційних робіт.

У машиністів скреперу МоАЗ-6014, так як і у машиністів бульдозеру KOMATSUWA500. 8-и годинний робочий день по одній зміні 260 днів в році. Також на дільниці присутні гірничий майстер слюсар і начальник дільниці.

Розрахунок фонду заробітної платні робітників за місяць формується на основі посадових окладів з урахуванні преміальних виплат, фонду заробітної платні виконується за формулою:

З_міс=О+Ф_д, грн.., (4.15)

де Ф_д – місячний фонд додаткової заробітної платні, грн..

Ф_д=Д_д+П_итр +Д_п, грн.(4.16)

де: Дн.–доплати за роботи в ніч, грн.

Питр – премії ІТР і службовців, Пітр=30-40%,

О – величина місячного посадового оклад, грн.

Дп – доплата іншого, грн.

Загальний місячний заробіток розраховується за формулою:

З_міс=Ф_пз/п+Фд, грн. (4.17)

де: Ф_пз/п – місячний фонд прямої з/п,грн.

Ф_пз/п=Т_год+N_м+N_р,грн.; (4.18)

де: Т_год –годинна тарифна ставка, грн. / час

N_м – кількість годин роботи за місяць;

N_{р к} – кількість робочих днів.

Розрахунок фонду заробітної платні на штат робітників виконуючи рекультивацію по двом варіантам приведено в таблиці 14. З урахуванням того що даний вид робіт виконується єдиним штатом, то фонд прямої заробітної плати в двох варіантів буде однаковим.

4.4.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань

Розрахунок амортизаційних відрахувань на обладнання, яке використовується на кар’єрі виконується за формулою:

А_отч.г=А_об*Н_амор. Тис.грн. (4.19)

де: А_отч.г – балансова вартість обладнення, тис.грн

Н_амор – річна норма амортизаційних відрахування (7%)

Розрахунок амортизаційних відрахувань на нове обладнання виконується за формулою

ΣА_обор. =(С_нач+З_тр+З_ск.я+З_м) тис. грн.(4.20)

де: А_обор –загальна вартість всього обладнання, тис грн.

Снач – начальна вартість обладнання, тис грн..

Зтр – витрати на транспортування, тис грн.( 5.5% від вартості початкової)

Зск.я – складські витрати тис грн. (2.5 від початкової ціни)

Зм – витрати на монтаж обладнання, тис грн. (10 % від початкової вартості)

Амортизаційні відрахування на використання обладнання на Чаплинському кар’єрі приведені в таблиці 13

4.4.4 Розрахунок витрат на матеріали

Витрати на допоміжні матеріали визначається виходячи з кількості гірничого обладнання, норм витрат і ціну за одиницю. Норми витрат матеріалів і ціна на них приймаємо згідно з даними підприємства[11].

Витрати на і-тий матеріал визначається за формулою.

Сі=Ці*Q*Ці*Nі, грн. (4.21)

де: Ці –ціна і того матеріалу, [8].

Q – об'єм породи, Q= 716 м³

Nі – норма витрати і-тий матеріал [11]

Затрати на допоміжні матеріали за двома варіантами приведена в таблиці 11

4.4.5 Відрахування із Фонду заробітної платні на соціальне страхування.

Всоц.стр= ΣФЗП 0,37, тис грн. (4.22)

де: Всоц.стр – відрахування на соціальне страхування(складається з відрахувань в пенсійний фонд, страхування на випадок безробіття), тис грн..( Всоц.стр = 37%)

ΣФЗП – сумарний ФЗП на робітників, які обслуговують всі одиниці обладнання, тис грн..

4.4.6 Розрахунок загальних витрат на проведення рекультиваційних робіт табл. 4.15.

Собівартість переміщення 1 м³ рекультивації робіт за існуючим і запропонованому варіанту табл. 4.12. розрахований на основі запропонованих вище вказаних витрат на заробітну платню табл.4.13, амортизація табл.4.14, матеріалам шляхом суми цих відрахувань підприємства, табл.4.15. Технічно економічний результату гірничотехнічної рекультивації Чаплинського родовища гранітів. Техніко-економічна ефективність від розробки технології гірничотехнічної рекультивації залишкового виробленого простору на Чаплинському родовищі гранітів табл. 4.16.

Таблиця 4.12. Розрахунок фонду основної заробітної платні

Професія робітників	Розряд	За списком	Оклад тариф.ставки, грн/час	Число годин роботи в міс.	Місячний фонд прямої з/п	Доплати					Месячний фонд основної з/п. грн.
						за роботу в ночі	премії % грн		Інше	Фонд доплат
Гірничий майстер		1	13,65	164	2238,6		40	895,44	223,86	1119,3		3357,9
Машиніст бульдозера KOMATSU WA 500		2	11,77	180	4237,2		30	1271,16	423,72	1694,88		5932,1
Машиніст скреперу МоАЗ-6014	6	2	11,77	180	4237,2		30	1271,16	423,72	1694,88		5932,1
Машиніст мехлопати HYNDAI R500.		2	11,77	180	4237,2		30	1271,16	423,72	1694,88		5932,1
Машиніст автосамоскиду		2	11,77	180	4237,2		30	1271,16	423,72	1694,88		5932,1
Начальник рекультиваційної дільниці	5	1	10,66	180	1918,8		30	575,64	191,88	767,52		2686,3
Слюсар	4	3	10,52	164	5175,8		30	1552,752	517,584	2070,336		7246,2
Всього		13			26282,0			8108,472	2628,204	10736,676		37018,7
ФЗПрік =ФЗПміс *12												444224,6
План.ФЗПрік= ФЗП*1.1												488647,1

Таблиця 4.13. Балансова вартість обладнання і амортизаційні відрахування

Найменування обладнання	Кількість	Ціна одиниці тис. грн	Загальна балансова вартість тис.грн	Річна норма амортизації	Сума амортизаційних відрахувань тис. грн
Бульдозер KOMATSUWA 500	1	1000	1000	7	70
СкреперМоАЗ - 6014	2	300	600	7	42
Автосамоскид VOLVO HL780-7A	2	600	1200	7	84
Механічна лопата HYUNDAI R500	1	1650	1650	7	116
Всього	6	3550	4450	7	312
Невраховане обладнання (5% від врахованого)			223		16
Сума			4673		327

Таблиця 4.14. Затрати на допоміжні матеріали

Види матеріалу	Одинц. Вим.	Об'єм робіт тис.т	Норм расхода на 1000 т	Заплановані витрати грн	Ціна один грн/кг	Загална вартість грн
Масло індустріальне	кг	3187,2	3,8	12111	16,2	196204
Графітна смазка	кг	3187,2	0,54	1721	12,4	21341
Масло циліндричне	кг	3187,2	3,08	9817	11,51	112989
Масло компресорне	кг	3187,2	1,85	5896	16,62	97997
Матеріал для обтирання	кг	3187,2	1,2	3825	3	11474
ДЗ паливо	кг	3187,2	52	165734	14,4	2386575
Керосін	кг	3187,2	21	66931	15,2	1017354
Автотракторне масло	кг	3187,2	0,98	3123	14,4	44978
Всього						3888912
Інші матеріали 1,5%						58334
Матеріали багаторазового користування 5%						194446
Невраховані матеріали 2,5%						97223
Всього						4238915
Загальний об'єм гірничотехнічної реультивації становить т.(щільність породи 1,5 т/м.куб)	Об'єм запов. (пісок,глина, суглини) м.куб	Об'єм глина для ізоляції бортів карьєру, м. куб.	Об'єм глини для ізоляції поверхні ЗПВ,м. куб.	Загальний об'єм, м.куб
3187020	1777410	291360	745500	2814270

№ п/п	Найменування	Загальна сума витрат на гірничотехнічну рекультивацію грн
1	Запланований фонд річної з/п,грн	488647,0
2.	Загальна балансова вартість, грн	4673000
3	Сума амортизації від відрахувань тис. грн річна;	327000
4	Витрати на допоміжні матеріали тис грн. в рік	264832,2
5	Всього	5753479
6.	Собівартість переміщення 1м.куб.грн	2,04

Таблиця 4.15. Техніко-економічний результату гірничотехнічної рекультивації Чаплинського родовища гранітів.

Таблиця 4.16. Техніко-економічна ефективність від розробки технології гірничотехнічної рекультивації залишкового виробленого простору на Чаплинському родовищі гранітів

Вартість 1 га землі відведенний під полігон.грн[14]	Вартість експлуатації відновленої землі 1га/грн[14]	Вартість розміщення 1 м.куб відходів на полігоні,грн[13]	Об'єм полігону м.куб	Площа відновленої землі,га	Площа збереженої землі під полігон, га		ПРИБУТОК		Всього грн.
						Прибуток від збереження 29,8 га землі, які б були виділені під новий полігон, грн	Прибуток від експлуатації 29,8 га рекультивованої землі, грн	Прибуток за розміщення в кар'єрі 9.1 млн.м.куб,грн
300	600	3,7	9100000	29,8	29,8	17880	8940	33670000	33696820