- •Анотація
- •Розділ 1. Сільський зелений туризм: основні поняття та концепції.
- •1.1.Головна мета і суть зеленого туризму.
- •1.2.Сільський туризм як ефективна форма зайнятості.
- •Розділ 2.Передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму на івано-франківщині.
- •2.1.Івано-Франківський субрегіон.
- •2.2.Стан розвитку зеленого туризму на Івано-Франківщині.
- •Кількість садиб сільського туризму Івано-Франківської області станом на 01.10.2009
- •Розділ 3.Європейський досвід організації сільського зеленого туризму.
- •Висновок
- •Список використаних джерел
2.2.Стан розвитку зеленого туризму на Івано-Франківщині.
Сільський, зелений туризм – це вид туризму, що передбачає відпочинок у сільській, курортній чи природоохоронній місцевості з використанням належно облаштованих приватних садиб чи інших закладів розміщення.
В Івано-Франківській області він є одним із найперспективніших видів відпочинку, оскільки область володіє унікальними природничо рекреаційними ресурсами, а 57,4% її населення проживає на території сіл. Існують проблеми зайнятості сільського населення та збуту сільськогосподарської продукції, дві третини якої виробляється в особистих селянських та фермерських господарствах.
Сільський, зелений туризм:
1. Сприяє вирішенню основних соціально-економічних проблем села:
- зайнятість сільського населення, у першу чергу жінок;
- зростання доходів та підвищення життєвого рівня сільських жителів при відносно невеликих фінансових затратах;
- покращення благоустрою садиб та сіл, розвиток інженерної та соціальної інфраструктури;
- розширення асортименту присадибного господарства;
- реалізація на місці продукції особистого підсобного господарства як готових продуктів харчування;
-стимулювання охорони місцевих пам’яток, збереження місцевих звичаїв, фольклору, народних промислів;
-підвищення культурно-освітнього рівня сільського населення тощо.
Може бути джерелом поповнення місцевих бюджетів додатковими надходженнями, коли набере масового характеру.
Не вимагає значних інвестицій і використовує переважно приватні джерела капіталу. Капіталовкладення швидко окуповуються.
4. Розвантажує найбільш популярні туристичні центри, зменшуючи негативні екологічні наслідки надто інтенсивної туристичної діяльності.
Саме завдяки використанню такої форми відпочинку багато країн Західної Європи зробили вагомий крок у розвитку економіки сільської місцевості.
Початок розвитку сільського, зеленого туризму закладений у 1998 році з часу заснування Івано-Франківської обласної організації Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні.
Кількість садиб Богородчанського району станом на 01.10.2009 року становить 1, Верховинського – 127, Долинського – 26, Коломийського – 5 ( див. табл.1).
Таблиця 1.
Кількість садиб сільського туризму Івано-Франківської області станом на 01.10.2009
№ п/п |
Район, місто |
Кількість садиб |
|
|
Богородчаський |
1 |
|
|
Верховинський |
127 |
|
|
Долинський |
26 |
|
|
Коломийський |
5 |
|
|
Косівський |
52 |
|
|
Яремчанська міська рада |
400 |
|
|
Надвірнянський |
11 |
|
|
Рожнятівський |
14 |
|
|
Рогатинський |
3 |
|
|
Снятинський |
1 |
|
|
Тлумацький |
4 |
|
Всього |
644 |
Найбільший позитивний досвід у цій сфері має Яремчанська міська рада. Його доцільно використати в окремих районах Івано-Франківщини, для вирішення проблем у сільському туризмі, легалізації в цьому виді діяльності, створення більш широкого спектру та якості туристичних послуг.[10.]
