Розділ 2 Характеристика окремих видів підсудності
У науці цивільного процесу існує розподіл підсудності на види, серед яких виокремлюють: функціональну, родову та територіальну
Функціональною підсудністю визначається суд, який повинен розглядати справу, в залежності від його функцій.
Родовою є підсудність, яка в залежності від предмету спору, його роду, та суб’єктів, що беруть у ньому участь, окреслює права і обовязки ланок судової системи України щодо розгляду і вирішення цивільних справ у першій інстанції.
Територіальна підсудність, визначає який підвідомчий суд буде розглядати справу з поміж однорідних з ним, в залежності від територіальної сфери їх дії. В свою чергу територіальна підсудність може бути загальна, альтернативна, договірна, виключна, та зв'язком справ.
Втім, трапляються випадки, коли є декілька тісно пов’язаних справ, підсудних різним судам. В такому разі для швидкого та всебічного встановлення обставин здійснються спільний розгляд таких справ. За таких обставин йде мова про підсудність за зв'язком справ.
Існує ще один дискусійний у наукових колах вид підсудності - виключна. ЇЇ назва походить з того, що вона встановлює правила про підсудність, які виключають інші види підсудності.
Таким чином, в сучасних умовах можна виділити такі відносно самостійні види підсудності: функціональна, родова та територіальна, яка містить підвиди : загальну, альтернативну, договірну, виключну та за зв’язком справ. [13]
2.1. Функціональна підсудність
Як стверджує М. Й. Штефан: функціональна підсудність визначає компетенцію окремих ланок судової системи України на підставі виконуваних ними функцій [9, с 228]. Предметна, або як її ще називають функціональна підсудність справ допомагає встановити суд якої ланки судової системи України повинен прийняти справу до свого провадження.
Відповідно до статті 107 ЦПК усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськ-районими судами.
Згідно зі статтею 291 ЦПК апеляційною інстанцією в цивільних справах є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Згідно зі ст. 323 ЦПК касаційною інстанцією у цивільних справах є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Стаття 363 ЦПК містить положення про те, що повноваження щодо перегляду рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд, який ухвалив рішення, постановив ухвалу чи видав судовий наказ.
Таким чином суди першої інстанції, відповідно до ст. 15 ЦПК здійснюють розгляд справ що стосуються захисту порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та з інших правовідносин, якщо розгляд таких справ не здійснюється за правилами іншого судочинства.
Відповідно до процесуального законодавства Укарїни суди апеляційної інстанції перевіряють законність та обґрунтованость рішень, судів першої інстанції, що не вступили в законну силу за скаргами осіб, перелік яких зазеначено у ст. 292 ЦПК України, а також переглядають у зв’язку з ново виявленими обставинами, власні рішення , що вступили в законну силу, за заявами осіб, вказаних у ч. 1 ст. 362 та ст. 363 ЦПК України.
Відповідно до статті 324 ЦПК сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду, а також ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31 - 33 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.