Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фінанс.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
201 Кб
Скачать
☆

23) Методи фінансового контролю

Методи фінансового контролю - це прийоми, способи його здійснення

Спостереження - загальне ознайомлення із станом фінансової діяльності об'єкта контролю

Перевірка - проводиться на місці з використанням балансових, звітних, витратних документів

Обслідування - здійснюється щодо окремих сторін фінансової діяльності і спирається на широке коло показників

Аналіз - проводиться на базі поточної або річної звітності і характеризується використанням аналітичних прийомів

Ревізія - метод документального контролю підприємства, установи, організації, дотриманням фінансового законодавства, спосіб документального виявлення фінансових зловживань

На практиці найрозповсюдженішими методами фінансового контролю є ревізії.

Ревізії за змістом поділяються на документальні і фактичні. Документальні ревізії включають в себе перевірку різних фінансових документів. У ході фактичної ревізії перевіряються не тільки документи, а й наявність грошових коштів і матеріальних цінностей.

За організаційною ознакою ревізії можуть бути плановими (передбачені в плані роботи відповідного органу), позаплановими (призначені в зв'язку з надходженням сигналів) і комплексними (проводяться спільно декількома контролюючими органами).

За обслідуваним періодом діяльності ревізії діляться на фронтальні і вибіркові. При фронтальній (повній) ревізії перевіряється вся фінансова діяльність суб'єкта за певний період. Вибіркова (часткова) ревізія являє собою перевірку фінансової діяльності тільки за якийсь обмежений період часу.

За обсягом діяльності ревізії поділяються на комплексні і тематичні. При комплексних ревізіях перевіряється фінансова діяльність даного суб'єкта в різних галузях. Тематичні ревізії зводяться до обслідування якоїсь однієї сфери фінансової діяльності.

24) Рахункова палата як орган фін контролю

Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Контрольна діяльність Рахункової палати базується на принципах законності, плановості, об'єктивності, незалежності та гласності. Основними завданнями Рахункової палати є:

  • організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

  • здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

  • контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

  • контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;

  • контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках;

  • аналіз встановлених відхилень від показників Державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому;

  • регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього та зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій.

Палата здійснює експертно-аналітичні, інформаційні та інші види діяльності, що забезпечують контроль за рухом загальнодержавних коштів; проводить ревізії і перевірки з фінансових питань в апараті Верховної Ради України, органах виконавчої влади, Національного банку України, Фонді державного майна, інших підпорядкованих Верховній Раді України органах, а також на підприємствах і в організаціях незалежно від форми власності; отримувати від керівників установ, що перевіряються всю необхідну документацію та іншу інформацію про фінансово-господарську діяльність; отримувати інформацію від державних організацій, фінансово-кредитних установ про стан рахунків та здійснювані операції підприємствами, які перевіряються; проводить експертизу проектів Державного бюджету України, проетів законів, міжнародних договорів тощо.