8. Теорія формування дій і понять, управління процесом засвоєння п.Гальпєріна та її значення для педагогіки фізичного виховання і спорту.

З позиції теорії діяльності стало можливим розглянути проблему засвоєння знань, формування дій і понять, що успішно було здійснено в 50-60-ті роки ХХст. П.Я.Гальпєріним.

В теорії поетапного формування дій і понять образ дії та образ середовища, в якому здійснюється дія об'єднано в єдиний елемент під назвою «орієнтовна основа дій» (ООД). Кожна дія складається з трьох частин: орієнтовної, виконавської та контрольне - коректувальної. В результаті здійснення першої частини формується ООД, друга частина дії реалізує ту програму, яка формується на основі ООД - спроба вирішення рухового завдання. Третя частина дії контролює якість двох, оцінюючи їх по ефективності просування до мети.

Теорія управління засвоєнням знань, формування дій і понять виділивши ООД показавши її роль у формуванні дій, допомогла суттєво скоректувати методику навчання: зусилля викладача повинні бути скеровані не на «постановку рухів» тобто формування виконавської частини, як це рекомендували рефлексологи, а на керівництво формуванням ООД, яка визначає виконання, включаючи якість кореляції.

В теорії П.Я.Гальперіна дія може бути описана незалежними характеристиками: формою, узагальненням, розгорнутІстю та засвоєнням.

Форма — зовнішньо мовна, внутрішньомовна - характеризує ступень інтеорізації дії. Виділення цієї характеристики дії дозволило розмежувати етапи засвоєння матеріалу і методично організовувати керівництво навчальною діяльністю учня, швидко і якісно отримувати результати навчання.

Узагальнення - дозволяє побачити в окремій дії загальний принцип вирішення завдань даного класу. Виділивши цю характеристику теорія П.Я. Гальпєріна показала, що варіативність дії забезпечується засвоєнням інваріативних ознак дії, формуванням ООД узагальненого типу. Це в свою чергу дозволило пояснити феномен єдності стабільності і варіативності рухової дії і ефективно формувати рухові навички, не боячись негативних наслідків їх стабілізації.

Розгорнутість - характеризує ступень повноти усвідомлених операцій. По мірі засвоєння дії кількість усвідомлених операцій скорочується, дія «згортається».

Засвоєність - характеризує якість дії: легкість, точність, швидкість, стабільність. В цій частині теорія П.Я. Гальпєріна узгоджується з положеннями теорії Н.А.Берштейна.

Особливе місце в теорії П.Я. Гальпєріна посідає концепція закономірного чередування етапів засвоєння дії, вперше в педагогіці і психології розкриває закономірності інтеріоризації зовнішнього, об'єктивного, його перехід у внутрішній, психічний стан.

На І етапі формується схема ООД. Учень знайомиться з ситуацією, усвідомлює завдання, з'ясовує логічну структуру дії і можливості ЇЇ здійснення.

На II етапі дія засвоюється в матеріальній формі. Це означає, що все, що необхідно засвоїти треба представити в такий формі, яку можна сприймати за допомогою органів відчуття.

На Ш етапі дія засвоюється в формі зовнішньої мови, тобто всі поняття оформляється словесно, термінологічно. Мова учня містить конкретні образи тих відчуттів, які характеризують рух.

IV етап - перехід від засвоєння дії у формі зовнішньої мови до засвоєння у формі внутрішньої мови.

На V етапі — дія засвоюється у формі внутрішньої мови, при цьому дія автом атизується.

Положення теорії П.Я. Гальпєріна дозволили пояснити багато чисельні феномени навчання руховим навичкам, обгрунтувати ефективні методи навчання в організації навчального процесу в спорті. Все це дозволило прийняти дану теорію в якості елемента методологічної основи теорії навчання руховим діям.