- •1. Технічне завдання
- •2. Вибір схеми перетворювача
- •3. Проектування автономного інвертора напруги
- •4. Вибір схеми та розрахунок параметрів випрямляча
- •4.1. Вибір схеми випрямляча
- •4.2. Вибір та розрахунок параметрів силового трансформатора.
- •4.3.Визначення параметрів тиристорів
- •4.4 Розрахунок параметрів силового контуру керованого випрямляча
- •6.Вибір елементів захисту перетворювача частоти.
- •5. Розрахунок параметрiв фiльтра
- •6.1. Вибір атоматичного вимикача.
- •6.2. Вибір плавких запобіжників.
- •6.3. Захист від перенапруг.
- •7. Аналіз роботи автономного інвертора напруги та розрахунок графіків миттєвих значень струму в установленому режимі для заданої частоти.
- •7.1 Опис роботи автономного інвертора напруги.
- •Мал. 6 Діаграми провідного стану транзисторів і формування
- •7.2 Розрахунок митєвих значень струму для заданої частоти
- •8.Аналіз роботи силової частини керованого випрямляча.
- •8.1. Побудова зовнішньої характеристики в режимі випрямлення
- •8.2 Побудова зовнішньої характеристики в режимі інвертора
- •9.Анализ функцінування систем керування випрямлячем та автономним інвертором напруги.
6.3. Захист від перенапруг.
Процеси,
що протікають у вентильних перетворювачах,
часто супроводжуються перенапругами,
що, впливаючи на вентилі, можуть привести
до їх пробою, що викликає коротке
замикання. Основним видом перенапруг
є комутаційні схемні перенапруги, що
викликаються періодичним переходом
вентилів із закритого стану у відкрите
і навпаки.
Для захисту від комутаційних перенапруг застосовується RC-ланцюжка, яка включається паралельно тиристором (рис 5), вибирається опір Rvs=100 Ом, ємність Сvs=0,5 мкФ.
Мал.
5
Схема включення RC-ланцюжка
7. Аналіз роботи автономного інвертора напруги та розрахунок графіків миттєвих значень струму в установленому режимі для заданої частоти.
7.1 Опис роботи автономного інвертора напруги.
При
заданій тривалості провідного стану
ключів
=180
завжди одночасно відкрити три керуємих
вентиля різних фаз, що забезпечує
незалежність форми кривої вихідної
напруги на навантаженні при зміні його
параметрів. На рисунку 7 представлені
алгоритм перемикання транзисторів
інвертора, а також діаграми миттєвих
значень напруги і струму в фазі А. Як
видно з алгоритму перемикання транзисторів
інвертора, при
=180
можливі в незалежних сочетаннь відкритих
і закритих станів керуємих вентилів.
Кожному сочетанню відповідає своя
еквівалентна схема (рис. 7)
напруги на
навантаженні при з’єднані фаз у “зірку”Мал. 6 Діаграми провідного стану транзисторів і формування
Мал.
7
Еквівалентні схеми під’єднання
фаз інвертора
З еквівалентних схем видно, що при з’єднанні навантаження зіркою кожна фаза ввімкнена або паралельно іншій фазі і послідовно з третьою, або послідовно з двома іншими фазами, з’єднаними паралельно. Тому до кожної фази прикладається нfпруга, яка дорівнює Ud/3 або 2Ud/3 (при рівних опорах фаз) і фазна напруга на навантаженні має двохстепеневу форму.
Покажемо контур протікання струму в фазі А для кожного інтералу провідного стану ключів.
1: Відкривається транзистор VT1, однако струм під дією ЕРС самоіндукції фази А зберігає свій старий напрямок і замикається по контуру:
6 : Інтервал 0-6 відповідає куту зсуву фаз між струмом асинхронного двигуна і вихідною напругою АІН
=80о
(див. пункт 7.2) . Напрямок струму
зберігається , а контур буде:
6- 2 : Струм змінює напрямок і протікає по контуру
3 : Напрямок зберігається
4 : Закривається транзистор VT1 і відмикається транзистор VT2, однак струм , який підтримується ЕРС самоіндукції, зберігає свій напрямок по контуру
6’
: Напрямок
протікання струму залишається такий
же, як на інтервалі 3-4, а контур буде
такий
Zb
VD3
Co
VD2
Za
6’- 5 : Струм змінює свій напрямок і контур протікання
6 : Напрямок зберігається, а контур буде такий
VT5
Zc
Za
VT22
«-»
Значно
поліпшити гармонійний склад напруги
на навантаженні можливо при використанні
широтно-імпульсної модуляції (ШИМ)
вихідної напруги інвертора. При
широтно-імпульсній модуляції формування
кривої вихідної напруги здійснюється
шляхом багаторазового перемикання
транзисторів з високою частотою
,
яка називається несущою,
або
частотою комутації (рис. 8 а. Тривалість
імпульсів несущої частоти змінюється
з кожним періодом відповідно до закону
напруги керування (модулюючої напруги).
Це
досягається при порівнянні опорної
(пилкоподібної) напруги несущої частоти
з кривою модулюючої напруги
,
частота якої визначає частоту вихідної
напруги. У момент рівності напруг
і
(точки а, б на рис. 5.11,а,б) відбуваються
перемикання транзисторів.
При двохполярній ШИМ (рис. 8,а) транзистори протилежних пліч VT1, VT2 і VT3, VT4 перемикаються в кожен період несущої частоти.
При однополярній ШИМ (рис. 8,б) транзистори VT1, VT2 комутирують при формуванні позитивних, a VT3, VT4 - негативних напівперіодів вихідної напруги. Однополярна ШИМ має кращий гармонійний склад вихідної напруги в порівнянні з двохполярною. При пилкоподібній опорній напрузі відбувається модуляція одного з фронтів імпульсів несущої частоти (рис. 8,a,6). Така ШИМ називається однобічною. Якщо як опорна напруга використовуються напруга з імпульсами трикутної форми, відбувається модуляція обох фронтів, і ШИМ називається двобічною.
Позначимо час ввімкнутого стану транзисторів VT1, VT2 - t1, а транзисторів VT3, VT4 - t2 (рис. 8а). Тоді значення напруги на навантаженні, усереднене за період несущої частоти, дорівнює
Характер
кривої
визначається видом модулюючої напруги,
відповідно до якого змінюються значення
і
.
На практиці використовуються різні
закони зміни модулюючої напруги
- синусоїдальний, трапецеїдальний,
трикутний, прямокутний і т.д.
Мал.
8
Діаграми роботи АІН при
використанні
широтно-імпульсної
модуляції
